Активный и пассивный залог в английском языке, таблица с примерами

Активный и пассивный залог в английском языке, таблица с примерами Залог недвижимости

Десятое занятие (lectio decĭma) система перфекта (система свершившихся времена) времена системы перфекта изъявительного наклонения активного состояния = книга: латинский язык (для неспециальных факультетов) / ревак н.г., сулим в.т. = =

Veni, vidi, vici Пришел, увидел, победил

Три времена: perfectum (прошедшее свершившийся время), plusquamperfectum (давноминулий время) и futūrum II(secundum) (будущий свершившийся время) образуют систему перфекта (систему свершившихся времен) и выражают законченное действие.

Морфологически эти времена относятся к одному типу: активное состояние образуется синтетическим путем от основы перфекта, пассивное состояние — аналитическим путем с помощью причастия прошедшего времени совершенного вида пассивного состояния (рarticipium perfecti passīvi), что образуется от основы супіна, и глагола esse — быть.

Прошедшее время совершенного вида изъявительного наклонения активного залога (perfectum indicatīviactīvi) образуется добавлением к основе перфекта таких личных окончаний:

Singulāris

Plurālis

1.

2. -isti

3. -it

1. -ĭmus

2. -istis

3. -ērunt

Основа перфекта определяется через отречение от второй основной формы глагола окончания .

Действуетотмена

Основные формы глагола

Вторая основная форма глагола

Основа перфекта

I

laudo, laudāvi, laudātum, laudāre — хвалить

laudāvi

laudāv-

II

doceo, docui, doctum, docēre обучать

docui

docu-

III

lego, legi, lectum, legĕre — читать

legi

leg-

IV

audio, audīvi, audītum, audīre — слушать

audīvi

audīv-

Образец спряжения глаголов i-IV дієвідмін в perfectum indicatīvi actīvi:

Лицо

И

II

III

IV

Singulāris

1.

laudāv-i

docu-i

leg-i

audīv-i

2.

laudav-isti

docu-isti

leg-isti

audiv-isti

3.

laudāv-it

docu-it

leg-it

audīv-it

Plurālis

1.

laudav-ĭmus

docu-ĭmus

leg-ĭmus

audiv-ĭmus

2.

laudav-istis

docu-istis

leg-istis

audiv-istis

3.

laudav-ērunt

docu-ērunt

leg-ērunt

audiv-ērunt

Вспомогательный глагол sum, fui, esse (быть) в perfectum indicatīvi:

Singulāris

Plurālis

1. fu-и

2. fu-isti

3. fu-it

1. fu-ĭmus

2. fu-istis

3. fu-ērunt

Давноминулий время изъявительного наклонения активного состояния (plus-quamperfectum indicatīvi actīvi) образуется добавлением к основе перфекта суффикса —ĕrā— и личных окончаний прошедшего времени недо-конаного вида активного состояния:

Singulāris

Plurālis

1. -m

1. -mus

2. -s

2. -tis

3. -t

3. -nt

Образец спряжения глаголов i-IV дієвідмін в plusquamperfectum indicatīvi actīvi:

Лицо

И

II

III

IV

Singulāris

1.

laudav-ĕra-m

docu-ĕra-m

leg-ĕra-m

audiv-ĕra-m

2.

laudav-ĕra-s

docu-ĕra-s

leg-ĕra-s

audiv-ĕra-s

3.

laudāv-ĕra-t

docu-ĕra-t

leg-ĕra-t

audiv-ĕra-t

Plurālis

1.

laudav-erā-mus

docu-erā — mus

leg-erā — mus

audiv-erā-mus

2.

laudav-erā-tis

docu-erā — tis

leg-erā — tis

audiv-erā — tis

3.

laudav-ĕra-nt

docu-ĕra — nt

leg-ĕra-nt

audiv-ĕra — nt

Вспомогательный глагол sum, fui, esse (быть) в plusquamperfectum indicatīvi:

Singulāris

Plurālis

1. fu-ĕra-m

2. fu-ĕra-s

3. fu-ĕra-t

1. fu-erā-mus

2. fu-erā-tis

3. fu-ĕra-nt

Будущее время совершенного вида изъявительного наклонения активного состояния (futūrum II (secundum) indicatīvi actīvi) образуется добавлением к основе перфекта суффикса —ĕr— в первом лице единственного числа и суффикса —ĕrĭ— во всех остальных лицах и личных окончаний настоящего времени активного состояния:

Singulāris

Plurālis

1. -o

1. -mus

2. -s

2. -tis

3. -t

3. -nt

Образец спряжения глаголов i-IV дієвідмін в futūrum II (secundum) indicatīvi actīvi:

Лицо

И

II

III

IV

Singulāris

1.

laudav-ĕr-o

docu-ĕr-o

leg-ĕr-o

audiv-ĕr-o

2.

laudav-ĕri-s

docu-ĕri-s

leg-ĕri-s

audiv-ĕri-s

3.

laudāv-ĕri-t

docu-ĕri-t

leg-ĕri-t

audiv-ĕri-t

Plurālis

1.

laudav-erĭ-mus

docu-erĭ-mus

leg-erĭ-mus

audiv-erĭ-mus

2.

laudav-erĭ-tis

docu-erĭ-tis

leg-erĭ-tis

audiv-erĭ-tis

3.

laudav-ĕri-nt

docu-ĕri — nt

leg-ĕri-nt

audiv-ĕri-nt

Вспомогательный глагол sum, fui, esse (быть) в futūrum II (secundum) indicatīvi:

Singulāris

Plurālis

1. fu-ĕr-o

2. fu-ĕri-s

3. fu-ĕri-t

1. fu-erĭ-mus

2. fu-erĭ-tis

3. fu-ĕri-nt

Книга: ЛАТИНСКИЙ ЯЗЫК (для неспециальных факультетов) / Ревак Н.Г., Сулим В.Т.

СОДЕРЖАНИЕ

1.ЛАТИНСКИЙ ЯЗЫК (для неспециальных факультетов) / Ревак Н.Г., Сулим В.Т.
2.ПРЕДИСЛОВИЕ
3.ВСТУПЛЕНИЕ Краткая история латинского языка и его значение в международной научной терминологии
4.Латинский язык в Львове
5.GAUDEĀMUS (ВЕСЕЛІМОСЬ!) CARMEN SCHOLASTĭCUM
6.ПЕРВОЕ ЗАНЯТИЕ (LECTIO PRIMA) Фонетика Латинский алфавит (Alphabētum Latīnum)
7.Произношение гласных
8.Дифтонга i диграфи
9.Произношение согласных
10.Буква «в»
11.Буквосочетание с «h»
12.Буквосочетание с «ngu», «qu», «su», «ti»
13.Ударение (Accentus)
14.Упражнения
15.ВТОРОЕ ЗАНЯТИЕ (LECTIO SECUNDA) Морфология Глагол (Verbum) Краткая характеристика грамматического строя латинского языка
16.Части речи
17.Грамматические категории глагола
18.Основные формы глагола
19.Глагольные основы
20.Спряжения латинского глагола
21.Настоящее время изъявительного наклонения активного залога (Praesens indicatīvi actīvi)
22.Глагол sum, esse (быть)
23.Повелительное наклонение настоящего времени (Imperatīvus praesentis)
24.Тексты
25.Запомните латинские пословицы и крылатые выражения:
26.Лексический минимум
27.Упражнения
28.ТРЕТЬЕ ЗАНЯТИЕ (LECTIO TERTIA) Существительное (Nomen substantīvum) Прилагательное (Nomen adiectīvum) Грамматические категории существительного (прилагательного)
29.Основные (словарные) формы глагола (прилагательного)
30.Первая отмена (Declinatio prima)
31.Словообразование существительных первого склонения
32.Предлоги (Praepositiōnes)
33.Синтаксис простого распространенного предложения
34.Тексты
35.Запомните латинские пословицы и крылатые выражения:
36.Лексический минимум
37.Упражнения
38.ЧЕТВЕРТОЕ ЗАНЯТИЕ (LECTIO QUARTA) Вторая отмена (Declinatio secunda) Парадигма второй отмены
39.Особенности существительных (прилагательных) второй отмены
40.Латинские названия важнейших химических элементов
41.Существительных второго склонения
42.Грамматический анализ частей речи
43.Тексты
44.Запомните латинские пословицы и крылатые выражения:
45.Лексический минимум
46.Упражнения
47.ПЯТОЕ ЗАНЯТИЕ (LECTIO QUINTA) Третье склонение (Declinatio tertia) Общая характеристика третьего склонения
48.Третья согласная отмена (Classis consŏnans)
49.Третья громкая отмена (Classis vocālis)
50.Третья смешанная отмена (Classis mixta)
51.Признаки рода существительных третьего склонения
52.Важнейшие исключения из правил о роде существительных третьего склонения
53.Особенности склонения существительных третьего склонения
54.Образования латинских названий солей
55.Существительных третьего склонения
56.Тексты
57.Запомните такие латинские пословицы и крылатые выражения:
58.Лексический минимум
59.Упражнения
60.ШЕСТОЕ ЗАНЯТИЕ (LECTIO SEXTA) Времена системы инфекта Прошедшее время несовершенного вида изъявительного наклонения активного состояния (Imperfectum indicatīvi actīvi)
61.Будущее время (первый) изъявительного наклонения активного состояния (Futūrum I (primum) indicatīvi actīvi)
62.Страдательный залог времен системы инфекта
63.Особенности образования времен системы инфекта
64.Выводы к теме «Времена системы инфекта»
65.Синтаксис падежей в пассивной конструкции
66.Местоимения (указательные, относительные, обратный)
67.Тексты
68.Запомните латинские пословицы и крылатые выражения:
69.Лексический минимум
70.Упражнения
71.СЕДЬМОЕ ЗАНЯТИЕ (LECTIO SEPTĬMA) Существительное. Четвертая и пятая отмены (Nomen substantīvum. Declinatio quarta et quinta) Существительные четвертого склонения (Declinatio quarta)
72.Существительные пятого склонения (Declinatio quinta)
73.Словообразования четвертой и пятой отмен
74.Таблица падежных окончаний пяти склонений существительных
75.Местоимения (личные, указательные, неозначені, отрицательные)
76.Тексты
77.Запомните латинские пословицы и крылатые выражения:
78.Лексический минимум
79.Упражнения
80.ВОСЬМОЕ ЗАНЯТИЕ (LECTIO OCTĀVA) Степени сравнения прилагательных (Gradus comparatiōnis adiectivōrum) Причастия (Participia) высшая степень сравнения прилагательных (Gradus comparatīvus)
81.Высочайший степень сравнения прилагательных (Gradus superlatīvus)
82.Особенности образования превосходной степени сравнения прилагательных
83.Неправильные степени сравнения прилагательных
84.Неполные степени сравнения
85.Синтаксис падежей при степенях сравнения прилагательных
86.Причастия (Participia)
87.Тексты
88.Запомните латинские пословицы и крылатые выражения:
89.Лексический минимум
90.Упражнения
91.ДЕВЯТОЕ ЗАНЯТИЕ (LECTIO NONА)Числительное (Nomen numerāle) Количественные и порядковые числительные (Numeralia cardinalia et ordinalia)
92.Склонение числительных
93.Согласование числительных с существительными
94.Разделительные и наречные числительные (Numeralia distributīva et adverbia)
95.Синтаксис падежей при числівниках
96.Словообразование с помощью латинских числительных
97.Римский календарь
98.Римские меры и денежные единицы
99.Тексты
100.Запомните латинские пословицы и крылатые выражения:
101.Лексический минимум
102.Упражнения
103.ДЕСЯТОЕ ЗАНЯТИЕ (LECTIO DECĬMA) Система перфекта (система свершившихся времена) Времена системы перфекта изъявительного наклонения активного состояния
104.Времена системы перфекта изъявительного наклонения пассивного состояния
105.Тексты
106.Запомните латинские пословицы и крылатые выражения:
107.Лексический минимум. Латинские слова
108.Украинские слова
109.Упражнения
110.ОДИННАДЦАТОЕ ЗАНЯТИЕ (Lectio undecĭma). Глагольные формы:(Gerundium, gerundīvum, supīnum I et II, participium) Ґерундій (Gerundium)
111.Лексический минимум Латинские слова
112.ДВЕНАДЦАТОЕ ЗАНЯТИЕ (Lectio DUO decĭma). СИНТАКСИС ГЛАГОЛА. Инфинитивные синтаксические обороты
113.Тексты
114.Запомните латинские пословицы и крылатые выражения:
115.Лексический минимум
116.Упражнения
117.ТРИНАДЦАТОЕ ЗАНЯТИЕ (Lectio TERTIA decĭma). ДІЄПРИКМЕТНИКОВІ ОБОРОТЫ
118.Тексты
119.Запомните латинские пословицы и крылатые выражения:
120.Лексический минимум
121.Упражнения
122.ЧЕТЫРНАДЦАТОЕ ЗАНЯТИЕ(Lectio quarta Decĭma). Употребление конъюнктива в независимых предложениях
123.Глагол sum, fui, esse (быть):
124.Прошедшее время несовершенного вида сослагательного наклонения активного и пассивного состояния (Imperfectum coniunctīvi actīvi et passīvi)
125.Тексты
126.Запомните латинские пословицы и крылатые выражения:
127.Лексический минимум
128.Упражнения
129.ПЯТНАДЦАТОЕ ЗАНЯТИЕ (Lectio quINta decĭma). Dживання ВРЕМЕН И СПОСОБОВ В СЛОЖНОПОДЧИНЕННЫХ предложениях
130.Тексты
131.Запомните латинские пословицы и крылатые выражения:
132.Лексический минимум
133.Упражнения
134.ШЕСТНАДЦАТОЕ ЗАНЯТИЕ (Lectio SEXta decĭma). СЛОЖНОПОДЧИНЕННЫЕ предложения, ВВОДИМЫЕ СОЮЗОМ CUM
135.Тексты
136.Запомните латинские пословицы и крылатые выражения:
137.Лексический минимум
138.Упражнения
139.СЕМНАДЦАТОЕ ЗАНЯТИЕ (lectio septĬma decĬma)
140.Реальный или индикативный вид
141.Возможный вид (Modus (casus) potentiālis)
142.Нереальный вид (Modus (casus) irreālis)
143.Определительные предложения
144.Уподобление образа (Attractio (assimilatio) modi)
145.Запомните латинские пословицы и крылатые выражения:
146.Лексический минимум
147.Упражнения
148.ЛАТИНСКИЕ ПОСЛОВИЦЫ И ИЗРЕЧЕНИЯ
149.ЛАТИНСКО-УКРАИНСКИЙ СЛОВАРЬ A


На предыдущую

Образование времен в системе перфекта

В систему перфекта входят формы, образованные как от самой основы перфекта (2 форма глагола), так и от основы супина (3 форма глагола). Времена перфектного времени в активном залоге образуют свои формы синтетически – от основы перфекта путем прибавления к ней различных суффиксов и личных окончаний, в пассивном – аналитически, при помощи пассивного причастия прошедшего времени, образованного от основы супина и глагола-связки esse быть.

Спряжение глагола в perfectum indicatīvi actīvi.Прошедшее законченное время (совершенного вида) изъявительного наклонения действительного залога образуется от основы перфекта с помощью особых личных окончаний перфекта.

Глаголы всех четырех спряжений образуют формы perfectum indicatīvi actīvi одинаково. Латинский перфект имеет два значения: а) выражает действие, закончившееся в прошлом, безотносительно к его действительности; б) выражает состояние, продолжающееся в настоящем в результате действия, совершившегося в прошлом. Глагол отвечает на вопрос в 1 лице ед.ч. Что я сделал?

Спряжение глагола в plusquamperfectum indicatīvi actīvi.Преждепрошедшее время изъявительного наклонения действительного залога образуется от основы перфекта с помощью суффикса – ĕrā – и личных окончаний действительного залога. Плюсквамперфектум означает действие законченное, совершившееся раньше другого действия, относящегося к прошлому. Переводится в контексте в 1 лице ед.ч. Что я сделал (раньше)? Я сделал (это, а потом…).

Спряжение глагола в futurum II (exactum) actīvi.Будущее 2, законченное время (совершенного вида) действительного залога образуется путем присоединения к основе перфекта суффикса –ĕr для 1 лица ед. ч. и суффикса –ĕrĭ – для остальных лиц и личных окончаний действительного залога. Будущее Второе означает действие, которое произойдет в будущем раньше другого действия, передаваемого будущим первым. На русский язык переводится будущим временем совершенного вида, глагол в 1 лице ед.ч. отвечает на вопрос Что я сделаю? Что я сделаю раньше другого действия, обозначаемого Будущим Первым?

Спряжение глагола в perfectum indicatīvi passīvi.Прошедшее законченное время (совершенного вида) изъявительного наклонения страдательного залога образуется при помощи причастия прошедшего времени страдательного залога (participium perfecti passivi) и вспомогательного глагола быть (esse) в настоящем времени.

лицо Singularis Pluralis
ornātus, -a, -um sum я был украшен, меня украсили ornāti, -ae, -a sumus мы были украшены, нас украсили
ornātus, -a, -um es ornāti, -ae, -a estis
ornātus, -a, -um est ornāti, -ae, -a sunt

Спряжение глагола в plusquamperfectum indicatīvi passīvi.Преждепрошедшее время изъявительного наклонения страдательного залога образуется с помощью причастия прошедшего времени страдательного залога (participium perfecti passivi) и вспомогательного глагола быть (esse) в имперфекте.

лицо Singularis Pluralis
ornātus, -a, -um eram меня украсили (а потом…) ornāti, -ae, -a erāmus нас украсили (а потом…)
ornātus, -a, -um eras ornāti, -ae, -a erātis
ornātus, -a, -um erat ornāti, -ae, -a erant

Спряжение глагола в futurum II (exactum) passīvi.Будущее 2, законченное время (совершенного вида) страдательного залога образуется с помощью причастия прошедшего времени страдательного залога (participium perfecti passivi) и вспомогательного глагола быть (esse) в будущем 1( futurum I).

§

Повелительное наклонение в латинском языке выражает команду или приказание и существует в основном во 2-м лице ед.ч. и множ.ч. и употребляется в настоящем и будущем временах.

Imperativus praesentis actīvi. Повелительное наклонение настоящего времени действительного залога выступает в форме 2 лица ед.ч. и представляет собой чистую основу инфекта, чтобы ее получить, нужно от infinitivus praesentis activi отбросить окончание –re. В глаголах 3 спряжения к основе на согласный или на –io присоединяется –ĕ например: dividĕre 3 – dividĕ. Форма 2 лица мн.ч. образуется путем прибавления к основе настоящего времени (1 или 4 форма глагола) окончания –te (в 3 спряжении –ĭte):

Примечание:

Imperstivus sing. от глаголов ducĕre 3 – вести, dicĕre 3 – говорить, facĕre 3 – делать, и ferre (неправильный глагол) – нести оканчиваются на чистую согласную основу, лишенную тематического гласного: duc! – веди, dic! – говори, fac! – делай, fer! – неси. Imperat. Plur. ferre – ferte – несите!

Формы запрещения выражаются в латинском языке описательно: с помощью императива неправильного глагола nolo, nolui, — , nolle «не хотель, не желать» ; во 2 лице ед.ч. форма noli, во 2 лице множ.ч. nolīte и инфинитива смылового глагола: noli ornāre – не украшай! nolīte ornāre – не украшайте!

Imperativus praesentis passivi.

Повелительное наклонение настоящего времени страдательного залога образуется с помощью окончания –re для 2 лица ед.ч. и окончания -mĭni для 2 лица множ.ч. они употребляются в основном у отложительных глаголов, имеющих только формы пассива. Например:

Инфинитивы.

В латинском языке шесть инфинитивов: в презенсе, перфекте, футуруме, и в каждом из них в активе и пассиве.

Infinitivus praesentis activiобразуется путем присоединения к основе инфекта окончания –(ĕ)re.

Infinitivus praesentis passiviобразуется путем присоединения к основе инфекта окончания –(r)i.

Infinitivus perfecti activiобразуется путем присоединения к основе перфекта окончания –isse.

Infinitivus perfecti passiviобразуется из participium perfecti passivi(PPP) и infinitivus praesentis глагола бытьesse.

Infinitivus futuri activiобразуется из participium futuri activi (PFA) и infinitivus praesentis глагола быть – esse.

Infinitivus futuri passivi образуется при помощи супина (3 форма глагола) и формы iri (infinitivus praesentis passiviотглагола ireидти).

tempus activum passivum
Praesens ornā-re ornā-ri
scrib-ĕre scrib-i
es-se
Perfectum ornav-isse ornatus, -a, -um esse
scrips-isse scriptus, -a, -um esse
fu-isse
Futurum ornaturus, -a, -um esse ornatum iri
scripturus, -a, -um esse scriptum iri
futurus, -a, -um esse = fore

Причастия(Participia).

Participium praesentis activi. Причастие настоящего времени действительного залога образуется от основы инфекта (1 или 4 форма глагола) с помощью суффикса –nt- для глаголов 1 и 2 спряжения и суффикса -ent- для глаголов 3 и 4 спряжения. В имен.п. ед.ч. всех трех родов они имеют окончание – (e)ns получившееся в результате ассимиляции: -(e)nt-s>(e)ns-s>(e)ns. Эти причастия склоняются по 3 смешанному склонению: Nom. Sg. ornans, Gen. Sg. ornantisукрашающий, -ая, -ее (украшая); habens, habentisимеющий, -ая, -ее (имея); dicens, dicentisговорящий, -ая, -ее (говоря); audiens, audientisслушающий, -ая, -ее (слушая). Может переводится как настоящего времени действительного залога или как деепричастие настоящего времени несовершенного вида.

Participium perfecti passivi. Причастие прошедшего времени страдательного залога образуется от основы супина с помощью окончаний –us, -a, -um: ornātus, -a, -umукрашенный, -ая, -ое. Оно склоняется по 1 и 2 склонению. Переводится причастием прошедшего времени страдательного залога.

Participium futuri activi. Причастие будущего времени действительного залога образуется от основы супина с помощью форманта –ūrus, ūra, -ūrum. Имеет значение цели или намерения и склоняется как прилагательное 1 и 2 склонения: ornaturus, -a, -umнамеревающийся, -ющаяся, -ющееся украшать (намереваясь украсить).

Супин (supinum). Третья глагольгая форма. Это отглагольное существительное IV склонения, застывшее в форме Acc. Sg. и выражающее цель при глаголах движения, образованное от глагольного корня прибавлением суффикса -*tu-: ornāre > ornā t > ornātum. Venimus ornātumмы приходим, чтобы украшать.

Герундий (gerundium). Отглагольное существительное образуется от основы инфекта (1 или 4 форма глагола) с помощью суффикса –nd- для глаголов 1 и 2 спряжения и суффикса -end- для глаголов 3 и 4 спряжения. Герундий имеет только косвенные падежи (функцию именительного падежа выполняет инфинитив) единственного числа и склоняется по II склонению. Nom. audīreслушать, Gen. audiendiслушания, Dat. audiendoслушанию, Acc. ad audiendumдля слушания, Abl. audiendoслушанием.

Герундив (gerundīvum). Отглагольное прилагательное со значением страдательного долженствования (тот, с которым нужно что-то сделать). Образуется от основы инфекта (1 или 4 форма глагола) с помощью форманта –ndus, -nda, -ndum (для глаголов 1 и 2 спряжения) и –endus, -enda, -endum (для глаголов 3 и 4 спряжения): ornandus, -a, -umтот, которого (-ую, -е) нужно украшать. Герундив склоняется по 1 и 2 склонению.

Времена конъюнктива.

Конъюнктив(modus conjunctivus) в независимом предложении выражает субъективное отношение к действию, его возможность, желательность, допустимость, условность и т.п. (ср. в русском: Хотел бы я украсить. О, если бы ты мог украсить! Украсил бы ты меня! Возможно, он украсит. Пусть он украсит! ) Конъюнктив в придаточных предложениях выражает грамматическую взаимосвязь между главным и придаточным предложениями. Латинский конъюнктив употребляется лишь в четырех временах: в презенсе, имперфекте, перфекте и плюсквамперфекте.

Praesens conjunctivi activi et passivi.Формы этого времени образуются у глаголов 1 спряжения путем замены конечного ā основы инфекта суффиксом –ē-;у глаголов 2, 3, 4 спряжения к основе глагола прибавляется суффикс –ā-, к которому затем присоединяются личные окончания соответствующего залога. в 3 спряжении суффикс прибавляется к основе, лишенной тематического гласного.

Imperfectum conjunctivi activi et passiviобразуется путем присоединения к основе инфекта суффикса –— или –ĕrē— (для глаголов 3 спряжения) и затем личных окончаний активного или пассивного залогов.

Perfectum conjunctivi activi et passivi. Perfectum conjunctivi activi образует формы путем присоединения к основе перфекта формантов –ĕrim, -ĕris, -ĕrit, -ĕrimus, -ĕritis, -ĕrint.

Perfectum conjunctivi passivi образует свои формы при помощи participium perfecti passivi спрягаемого глагола и личных форм глагола esse в praesens conjunctivi.

лицо Singularis Pluralis
ornātus, -a, -um sim ornāti, -ae, -a simus
ornātus, -a, -um sis ornāti, -ae, -a sitis
ornātus, -a, -um sit ornāti, -ae, -a sint

Неправильные глаголы (verba anomăla).

К числу неправильных глаголов относятся (с производными от них):

sum, fuī, — , essĕбыть, существовать

ĕdō, ēdī, ēsum, ĕdĕrĕ (или ēssĕ)есть, кушать

fĕrō, tŭlī, lātum, fĕrrĕнести

vŏlō, vŏlui, — , vĕllĕжелать

eō, iī, ĭtum, īrĕидти

fiō, făctus sum, fiĕrīделаться, становиться (passivum).

Неправильности в спряжении перечисленных глаголов встречаются почти исключительно в инфекте и сводятся к следующему: а) чередование основ в системе инфекта: ĕs-/s-у глагола sum, ĕ-/īу глагола eo; б) образование в ряде случаев так называемых атематических форм, в которых личные окончания присоединялись непосредственно к корню, являющемуся одновременно основой глагола. Атематические формы сохранялись у этих глаголов, как правило перед r,s,t.

Imperativus praesentisSg. 2 –es!Pl. 2 –este!

Imperativus futuriSg. 2, 3 –esto!Pl. 2 – estōte! 3 – sunto!

Infinitivus praesentisesse, Inf. perfecti – fuisse, Inf.futuri – fore; futures,a,um esse

Глаголы сложные с essĕ.

В латинском языке часто употребляется небольшая группа сложных глаголов, образованных прибавлением той или иной приставки к глаголу essĕ. Наиболее употребительны следующие глаголы, сложные с essĕ:

ab-sum, a-fuī, — , ab-essĕотсутствовать, быть на расстоянии, отстоять;

ad-sum, ad-fuī (affui), — , ad-essĕприсутствовать, помогать;

de-sum, de-fuī, — , de-essĕнедоставать, не хватать, не быть;

in-sum, (fui), -, in-esseбыть в чем-нибудь

inter-sum, inter-fuī, — , inter-essĕнаходиться среди (чего – Dat.), участвовать;

ob-sum, ob-fui, -, ob-esseвредить

prae-sum, prae-fuī, — , prae-essĕбыть впереди (чего – Dat.), стоять во главе (чего – Dat.);

pro-sum, pro-fuī, — , prod-essĕприносить пользу, помогать.

sub-sum,(perf. нет),-, sub-esseбыть под чем-нибудь

super-sum, super-fui, -, super-esseоставаться

При спряжении перечисленных глаголов изменяется только их глагольная часть, например:

Praesens: absum, abĕs, abĕst, absŭmŭs, abĕstĭs, absunt.

Imperfectum: abĕram, abĕrās, abĕrat, abĕrāmŭs, abĕrātĭs, abĕrant и т.д.

По образцу ab-essĕспрягаются все остальные сложные с essĕ глаголы, у которыхприставка имеет неизменную фонетическую форму.

Особым является глагол possum, potuī, — , possĕмочь, быть в состоянии. Он произошел от слияния прилагательного potis, poteимеющий силу, могущий с глаголом sum, fuī, — , essĕ. При этом конечный согласный основы прилагательного pot— подвергался ассимиляции в тех случаях, когда форма глагола sum, fuī, — , essĕначиналась с согласного (Praesens 1 лицо ед.ч. possum< pot-sum). Спряжение глагола possum, potuī, — , possĕв изъявительном наклонении:

Глаголĕdō, ēdī, ēsum, ĕdĕrĕ (или ēssĕ)есть, кушать

Особенность этого глагола состоит в том, что, наряду с мормальными формами по 3-му спряжению, есть другие, по внешнему виду одинаковые с формами глагола sum, но происшедшие вследствие присоединения флексии к корню без соединительной гласной и вследствие перехода звука dв sперед следующим sи t:например: из ed-sпроизошло es-sи es.Эти формы имеются в praes.ind., imperf.conj., imperat., praes.infinit. Остальные формы образуются только нормально по 3ᵃ спряжению.

Praesens indicativi passivi имеет только одну неправильную форму 3-го лица ед.ч. estur – съедается.

Imperativus praesentis Sg. 2 ede! или es! – ешь! ; Pl. 2 edĭte! или este! – ешьте!

Imperativus futuri Sg. 2, 3 ĕdĭ-to или esto ; Pl. 2 ĕdĭ-tōte или estōte; 3 ĕd-u-nto

Так же спрягаются и глаголы сложные с edĕre, такие как:

ad-ĕdo, adēdi, adēsum, adĕre – объедать, обгрызать, обгладывать; расточать;

comĕdo, comēdi, comēsum (comestum), comesse (comedĕre)–съедать, поедать

Глаголfĕrō, tŭlī, lātum, fĕrrĕнести

Особенности этого глагола состоят в следующем: а) основные формы глагола взяты от разных корней (супплетивизм); б) в некоторых формах, спрягающихся по 3-му спряжению, флексия присоединяется к корню без соединительной гласной. Эти формы имеются в praes.indic.act. et pass., imperf.conjunc.act. et pass., imperat.act., praes.inf.act. et pass.

Глаголы сложные сfĕrō, tŭlī, lātum, fĕrrĕнести

af-fĕrō, at-tŭlī, al-lātum, af-fĕrrĕприносить

au-fĕrō, abs-tŭlī, ab-lātum, au-fĕrrĕуносить

con-fĕrō, con-tŭlī, con-lātum, con-fĕrrĕсносить, сравнивать

dif-fĕrō, dis-tŭlī, di-lātum, dif-fĕrrĕотсрочивать

dif-fĕrō, -, -, dif-fĕrrĕразличаться

ef-fĕrō, ex-tŭlī, e-lātum, ef-fĕrrĕвыносить

in-fĕrō, in-tŭlī, in-lātum, in-fĕrrĕвносить

of-fĕrō, ob-tŭlī, ob-lātum, of-fĕrrĕпредлагать

prae-fĕrō, prae-tŭlī, prae-lātum, prae-fĕrrĕпредпочитать

rĕ-fĕrō, rĕ(t)-tŭlī, rĕ-lātum, rĕ-fĕrrĕнести назад, сообщать

Глаголvŏlō, vŏlui, — , vĕllĕжелать и сложные с ним.

nōlo (из non volo), nōlui, -, nolleне хотеть

mālo (из magis volo), mālui, -, malleбольше хотеть, предпочитать

Глаголы vŏlo, nōlo, mālo страдательного залога не имеют

Глаголeō, iī, ĭtum, īrĕидти

Особенности этого глагола, имеющего основные формы по 4-му спряжению: а) iосновное переходит в e перед a, o, u; б) в основе перфекта v выпадает и получившееся от этого ii перед s сливается в i ;в) в основе супина i кратко.

Глаголы сложные сeō, iī, ĭtum, īrĕидти

ab-eō, ab-iī, ab-ĭtum, ab-īrĕуходить

ad-eō, ad-iī, ad-ĭtum, ad-īrĕприходить, обращаться к кому

ex-eō, ex-iī, ex-ĭtum, ex-īrĕвыходить

in-eō, in-iī, in-ĭtum, in-īrĕвходить

inter-eō, inter-iī, inter-ĭtum, inter-īrĕпогибать

per-eō, per-iī, per-ĭtum, per-īrĕпогибать

prod-eō, prod-iī, prod-ĭtum, prod-īrĕидти вперед

red-eō, red-iī, red-ĭtum, red-īrĕидти назад, возвращаться

trans-eō, trans-iī, trans-ĭtum, trans-īrĕпереходить

ven-eō, ven-iī, — , ven-īrĕбыть продаваемым

Все глаголы, производные от eō,спрягаются как и сам глагол eō.Некоторые из них приобретают переходное значение и могут употребляться в пассиве.

Глаголfiō, făctus sum, fiĕrīделаться, становиться (passivum).

Данный глагол выполняет роль страдательных форм для глагола facio, feci, factum, facĕreделать и имеет во временах инфекта несколько неправильных форм, спрягаясь по 4 спряжению.

число
/ лицо
Praesens Imperfectum
indicativi conjunctivi indicativi conjunctivi
Sg. fio fiam fiēbam fiĕrem
fis fias fiēbas fiĕres
fit fiat fiēbat fiĕret
Pl. fiāmus fiebāmus fierēmus
fiātis fiebātis fierētis
fiunt fiant fiēbant fiĕrent
число /лицо Futurum I Imperativus praesentis Infinitivus
Sg. fiam praesentis fiĕri
fies fi perfecti factus,-a,-um esse
fiet
Pl. fiēmus futuri fore
fiētis fite futurus,-a,-um esse
fient factum iri
participia gerundivum
factus,-a,-um facturus,-a,-um faciendus,-a,-um
        

Наречия (adverbia).

В латинском языке различаются две категории наречий: а) самостоятельные – saepe часто; semper всегда; ubi где; diu долго; fere почти; satis довольно и т.п.; б) наречия, производные от прилагательных и существительных.

От прилагательных 1 и 2 склонений наречия образуются с помощью суффикса –ē (реже –ō), который прибавляется к основе: malus плохой > male плохо; tener нежный > tenerē нежно; citus быстрый > cito быстро.

От прилагательных 3 склонения наречия образуются с помощью суффикса –iter: acer острый, основа acr- > acriter остро; felix счастливый, основа felīc- > felīciter счастливо. Если основа прилагательного оканчивается на –nt, то наречие имеет суффикс -er: sapiens мудрый, основа sapient- > sapienter мудро.

Часто в функции наречия употребляются формы Nom.-Acc., Abl. Sg. среднего рода некоторых существительных и прилагательных среднего рода: multum много, очень, весьма; multo многим, намного, гораздо; primum сперва, во-первых, вначале; primo впервые, прежде всего; facĭle легко.

Большая группа наречий имеет суффикс –tim (-sim): partim частично; passim всюду.

Степени сравнения наречий.

Многие наречия могут иметь степени сравнения. Сравнительной степенью сравнения наречия служит Nom.-Acc. Sg. Среднего рода соответствующего прилагательного: cito быстро (от citus) > citius быстрее; sapienter мудро (от sapiens) > sapientius мудрее; feliciter счастливо (от felix) > felicius счастливее.

Превосходная степень наречия образуется с помощью суффикса –ē, который прибавляется к основе превосходной степени соответствующего прилагательного: fēlīcissimus самый счастливый, основа превосходной степени fēlīcissim- > fēlīcissĭme счастливие всех; fortis храбрый, fortissimus самый храбрый > fortissĭme храбрее всех.

10. Предлоги (Praepositiōnes).

Каждый предлог в латинском языке требует определенного падежа. В зависимости от этого все предлоги делятся на три группы.

1.Предлоги с аблятивом: ā, ab, absот; о, с; ex, ēиз; cumс; prōза, для; praeперед; sineбез и другие.

Примечание. Предлог употребляется также при страдательном залоге для указания на действующее лицо: liber a discipulo legitur книга читается учеником.

2.Предлоги, требующие аккузатива на вопрос куда? и аблятива на вопрос где? Это: inв, на; subпод.

3.Предлоги с аккузативом: adу, при, на, к , до; anteперед, до; apudу, при; contraпротив; interмежду; perчерез; postпосле; transчерез и другие.

Существительные causā и gratiā в Abl. Sg. иногда употребляются в роли предлогов (точнее – послелогов), они стоят после управляемых ими слов (в Gen.) и имеют значение: causāпо причине, ради; gratiāблагодаря, ради: joci gratiā – ради шутки; gloriae causā – ради славы; studii causā – из-за занятия.

§

Datīvus duplex (двойной) ставится в том случае, когда при datīvus finālis (дательный цели – употребляется при глаголах, отвечающих на вопрос Для кого? Для чего? С какой целью?) употребляется еще и datīvus commŏdi (обозначает лицо или предмет, в пользу которого совершается какое-то действие), например: Salus patriae est mihi (Dat. Comm.) curae (Dat. Fin.) – Спасение отечества для меня предмет заботы. Do tibi librum illum munĕri – Я даю тебе эту книгу в подарок.

Accusatīvus duplex (двойной винительный) употребляется после глаголов со значением «называть», «считать», «посылать», «назначать», «избирать» (каждый раз «кого — кем»), например: Romāni Cicerōnemconsŭlem creat. – Римляне избирают Цицеронаконсулом. Если предложение, содержащее accusatīvus duplex, преобразуется в страдательную конструкцию, то оба приглагольных винительных падежа заменяются именительными, т.е. возникает конструкция nominatīvus duplex (двойной именительный) при страдательном залоге глагола-сказуемого, например: Cicĕroconsul creātur.- Цицерон избирается консулом.

Ablatīvus absolūtus (творительный самостоятельный). В латинском языке распространен синтаксический оборот, состоящий из аблятива существительного или местоимения и согласованного с ним причастия Participium praesentis activi или Participium perfecti passivi. Этот оборот не зависит ни от других членов предложения, ни от предлога и поэтому называется absolūtus – самостоятельный. В предложении Ablatīvus absolūtusявляется обстоятельством и обычно соответствует придаточному предложению (времени, причины, условия, уступки и следствия). При переводе оборота на русский язык аблятив существительного или местоимения делается подлежащим, а причастие сказуемым. Полученное таким образом придаточное предложение вводится одним из соответствующих контексту союзов: когда, так как, если, хотя и т.п. Причастие настоящего времени в обороте творительный самостоятельный обозначает действие одновременное действию главного предложения, а причастие перфекта – действие, предшествующее действию главного предложения. Priamō regnant Troia cecidit. – Троя пала, когда царствовал Приам. Bellō confecto legātī ad Caesarem convenērunt. – Когда война была окончена, послы съехались к Цезарю. Ablatīvus absolūtus можно переводить не только целым придаточным предложением, но и предложным сочетанием: Троя пала в царствование Приама. После окончания войны послы съехались к Цезарю. В тех случаях, когда подлежащее главного предложения совпадает с действующем лицом причастного оборота, Ablatīvus absolūtusможно перевести деепричастием. Cyrus Asiā subactā cum Scythis bellāvit. Покорив Азию, Кир стал воевать со Скифами.

Accusatīvus cum infinitīvo (Винительный падеж с инфинитивом). Синтаксический оборот Accusatīvus cum infinitīvoсостоит из винительного падежа существительного или местоимения и инфинитива. Он употребляется в качестве дополнения при безличных оборотах и при глаголах, имеющих значение речи, мысли, воли, чувства. На русский язык этот оборот переводится дополнительным придаточным предложением с союзом что или чтобы, при этом слово, стоящее в аккузативе, становится подлежащим, а инфинитив – сказуемым. Например: Patēretuaconsilia non sentis? – Разве ты не чувствуешь, что твои замыслы открыты? Sentio deosesse. – Я чувствую, что боги есть. Certum est deosesse. – Известно, что боги есть. Scio me nihil scire. – Я знаю, что я ничего не знаю.

Nominatīvus cum infinitīvo (Именительный падеж с инфинитивом). Синтаксическая конструкция Nominatīvus cum infinitīvo аналогична обороту Accusatīvus cum infinitīvo и также встречается после глаголов со значением «говорить», «думать», «чувствовать». Но если Accusatīvus cum infinitīvo, являясь прямым дополнением, зависит от глагола в действительном залоге, то конструкция Nominatīvus cum infinitīvo возможна только при глаголе в страдательном залоге. На русский язык Nominatīvus cum infinitīvo переводится дополнительным придаточным, вводимым союзом что или чтобы, при этом номинатив делается подлежащим, а инфинитив – сказуемым. Например: Homērus temporĭbus Lycurgi fuisse traditur. – Говорят, что Гомер жил во времена Ликурга. Dicunt Mercurium viatorĭbus adesse. – Говорят, что Меркурий помогает путникам. Videbantur victuriesse. – Казалось, что они победят.

Тексты для языкового анализа.

Текст 1. Алфавит. Гласные и согласные.

a, ae: aēdōn, aedes, aēna, aēr, aera, aes, aetas, ager, aeger, agnus, maestus, laevus, taeda; o, oe, e: homo, corpus, foedus, cena, bene, odor, Oedĭpus, oestrus, poēma, poena, poēta; au, eu, u: auctor, audax, fauces, gaudēre, nudus, genus, durus, eurus, Eurōpa, Euxīnum; i, y: vir, sitis, pietas, finis, Byzantium, cyanus, Cyclōps, cynĭcus, lyra, mīlvus, pyrămis; c – [ц], [к]: acer, audacia, caelum, canis, cito, crimen, coeptus, cura, rēctor, tacĭtum;

h – [г/х]: hedĕra, helvus, herba, hiems, hora, humus, hydra, hypostāsis, hysterĭcus; ti – [ци], [ти]: ratio, optĭmus, vitium, justitia, sapientia, prūdentia, pactio, mixtio, timor; s – [з], [с]: aestas, miser, mens, spes, usus, causa, prōsa, sessio, rosa, vas, vasum, fūsus; qu – [кв]: aquila, equus, nunquam, quattuor, quies, queri, relinquo, tesqua, tranquillus; ngu –[нгв], [нгу]: angustiae, cingŭlus, languĭdus, pinguis, sanguis, singŭli, ungŭla; su – [св]: suādēla, Suani, suārius, suāsum, suāvis, Suēbī, suēsco, Suessa, Suiōnēs;

ch – [х]: Achaeī, chaos, charta, cholēra, chrysos, māchĭna, mēchanĭca, ochra, pulcher; th – [т]: āthlēta, arithmētica, cathedra, cathĕtus, catholĭcus, orthodōxus, thesaurus; ph – [ф]: amphŏra, delphīnus, phaenomĕnon, phiala, phoenix, sphaera, triumphus; rh – [р]: rhadinē, Rhamsēs, rhapsōdia, Rhēa, Rhēnus, rhētōr, rhombus, rhythmus; sch – [сх]: Aeschinēs, Aeschylus, schēma, schizanthus, schisma, scholastica, scholĭcus.

Текст 2. Слогораздел. Количество слога. Правила ударения.

ā-cer, āc-ta, a-ēr, ae-ra, aes, ae-des, aes-tas, ae-tas, a-ger, ag-nus, cae-lum, sae-pe, coe-pi, cau-sa, do-mus, fa-vor, la-cus, lae-va, nau-ta, prae-tor, quaes-tor, scae-na, ve-to, ve-tus, vi-ta;

Au-rō-ra, a-quĭ-la, can-dĭ-dus, de-cā-nus, for-tū-na, ho-nes-tus, in-sŭ-la, ja-nua, ma-chĭ-na, ma-gis-ter, mi-nis-tra, po-ē-ta, proe-li-um, pub-lĭ-cus, se-cun-dus, stu-de-o, the-sau-rus;

ac-cu-sa-ti-vus, ad-ver-bi-um, ar-gu-men-tum, be-ne-fi-ci-um, com-mū-nis, e-le-phan-tus, ge-ne-tī-vus, in-stru-men-tum, jus-ti-ti-a, la-bo-rā-re, la-by-rin-thus, ma-ni-pŭ-lus, me-mo-ri-a, par-ti-ci-pi-um, pe-ri-cŭ-lum, re-li-gi-o, sim-pli-cĭ-tas, spec-ta-cŭ-lum, u-ni-ver-sĭ-tas.

Текст 3.Интернационализмы: словообразовательные элементы.

Рассмотрите слова, содержащие приставки, суффиксы или корни латинского происхождения. Продолжите ряд слов-интернационализмов с латинским компонентом:

Образец для анализа: a-, ab-, abs- (удаление): trăho (я тащу) – и abstrăho (я отвлекаю) – абстракция, абстрагировать;

de- (устранение, удаление): pono (кладу) – depono (откладываю) – депонент, депонировать;

e-, ex- (изъятие, исключение): pono (кладу) – expono (выкладываю) – экспонат, экспонировать.

Словообразовательные элементы для рассмотрения:

Приставка – Pro-, prod- (движение вперед), trans-, tra- (перемещение), dis-, di- (разъединение), re-, red- (движение назад или повторение действия), con/m-, co- (совместное действие, соединение).

Корень – -soci- (общий), -aqua- (вода), -terr- (земля), -ferr-(железо), -public-(общественный).

Суффикс – -ura(-ура – действие, результат), -al (-аль – признак), -or, -oris (- ор – действующее лицо), -ment-um (мент – результат действия).

Интернациональная лексика:

Диспозиция, дистанция, диссидент…

Кредит, дискредитация, кредо…

Порция, пропорция, диспропорция…

Внимание! Дополните список интернационализмов, обращаясь к словарному минимуму или словарю иностранных слов.

Текст 4.Грамматический строй латинского языка. Характеристика частей речи. Существительное. Первое склонение имени существительного. Глагол «быть».

Proverbia.

1.Et ego in Arcadia [fui]. 2. Pyladea amicitia. 3. Ad Kalendas Graecas. 4. Ad gloriam. 5. Aurea mediocrĭtas. 6. Et cetĕra (etc). 7. Ex cathĕdra. 8. Exempli gratia (e.g.). 9. Mars Musis non amīcus. 10 Via Appia. 11. Via dolorōsa. 12. Sub rosa. 13.Ubi bene, ibi patria.

De Italiā.

In Eurōpā sunt terrae: Graecia, Germania, Hispania, Britannia et Hibernia. Italia est terra Eurōpae. Italia est patria linguae Latinae. Italia est paeninsŭla. Non procul ab Italiā sunt insŭlae. Corsĭca, Sardinia et Sicilia sunt insŭlae Italiae. In orā Siciliae est Aetna. In Italiā sunt silvae. In silvā bestiae sunt. Incolae Italiae agricŏlae sunt. Incolae insŭlārum nautae sunt. In Italiā est Roma.

Текст 5.Общие сведения о глаголе. Образование глагольных форм. Система инфекта. Личные окончания. Четыре спряжения латинского глагола, образование инфинитива. Основы и основные формы. Praesens indicativi activi глаголов I, II, III и IV спряжений.

Proverbia.

1. Saepe stilum vertas. 4. In vino verĭtas, in aqua sanĭtas. 5. Pallet: aut amat, aut studet. 6. Pecunia non olet. 7. Peregrinatio est vita. 8. Pulvis et umbra sumus. 9. Qui quaerit, reperit. 10. Sus Minērvam docet. 11. Currit rota. 12. Epistŏla non erubescit. 13. Cogĭto ergo sum. 14. Amicitia vitam ornat. 15. Experientia docet. 16. Musa gloriam corōnat gloriaque Musam. 17. Otia dant vitia.

Musca et asĭna.

Musca in caudā asĭnae sedet et asĭnam vitupĕrat: “Quam tarde procēdis! Debes properāre!” Tum asĭna respondet: “Minae muscae non terrent asĭnam, sed timeo aurīgam. Aurīga sedet in sellā, pertĭcā dirĭgit et verbĕrat asĭnam!”

Текст 6.Существительные второго склонения. Praesens indicativi activi глаголов I, II, III и IV спряжений.

Proverbia.

1. Inter arma tacent Musae. 2. Pericŭlum est in mora. 3. Ante portas est bellum. 4. Inter bella et pericŭla non est locus otio. 5. Aut cum scuto, aut in scuto. 6. Duo sunt exercĭtus uni. 7. Vitam regit fortūna, non sapientia. 8. Vivĕre est militāre. 9. Hac urget lupus, hac canis. 10. Deus ex machĭna. 11. Et tu [quoque], Brute! 12. Fidus Achātes. 13. Fortūnae filius. 14. Gradus ad Parnassum. 15. Ex libris.

Arma Romanōrum.

Romāni habent arma et tela. Arma Romanōrum sunt galea, lorīca et scutum; tela autem sunt gladii, pila et sagittae. Signum copiārum Romanārum est aquila. Tubae copias ad bellum vocant. Romāni machĭnis saxa in muros oppidōrum inimicōrum jaciunt. In bello cotidie castra ponunt. Castra vallo fossāque muniunt. Romāni oppĭda, vicos, agros, templa deōrum armis defendunt.

Текст 7.Прилагательные I-II склонения. Притяжательные местоимения. Praesens indicativi activi глаголов I, II, III и IV спряжений.

Proverbia.

1. Ad multos annos! 2. Albae gallīnae filius. 3. Aliēna vitia in ocŭlis habēmus, a tergo nostra sunt. 4. Amīcus verus – rara avis. 5. Argentis hastis pugnāre. 6. Canis mortuus non mordet. 7. Casta et pudīca. 8. Dimidium animae meae. 9. Fortuna caeca est. 10. Malum signum. 11. Nulla calamĭtas sola. 12. Parvi liberi, parvum malum. 13. Pulchrōrum etiam autumnus pulcher est. 14. Bonus pater familias. 15. Bonus vir semper tiro. 16. Persōna grata. 17. Terra incognĭta. 18. Tabŭla rasa. 19. Laterna magĭca.

De fabŭlis poëtārum antiquōrum.

Saepe fabŭlas poëtārum antiquōrum legĭmus. In fabŭlis poētae antīqui de natūrā, bestiā et vitā virōrum clarōrum narrant. Fabŭlae antīquae scientias veras de natūra et persōnis etsi non dant, tamen bene vitam et studia populōrum antiquōrum monstrant. Fabŭlas poëtārum antiquōrum libenter legĭmus et narrāmus.

Текст 8.Существительные и прилагательные I и II склонения. Praesens indicativi activi глаголов I, II, III и IV спряжений.

De Graecōrum et Romanōrum deis.

Graeci et Romāni antiqui non unum Deum, ut Christiāni, sed multos deos deasque colunt. Primus in numĕro deōrum et maxĭmus Juppĭter, filius Saturni et Rheae, est. Locus, ubi Juppĭter sedet et mundi imperium tenet, est Olympus altus, stellis vicīnus. Inde deus deōrum, domĭnus caeli et mundi tonat et fulmĭnat: equi rapĭdi dei per totum mundum volant. Si clipeo quatit, ventos et procellas in terram mittit. Idem gratiā suā natūram tranquillat. Uxor dei maxĭmi Juno est, dea nuptiārum.

Secundus Saturni filius Neptūnus, deus oceăni est. Neptūnus et uxor ejus Amphitrīta oceănum regnant. Mare tranquillum est, si deus aquārum per undas equis suis procēdit. Si autem irā commōtus tridente divĭdit aquas, fluctuat oceănus magnus.

Saturni tertius filius Pluto est, horrĭdus domĭnus umbrārum, deus inferōrum. Pluto et uxor ejus Proserpĭna, filia Cerĕris, deae agricultūrae, sub terrā habĭtant, ibique divitias magnas – argentum et ferrum et aurum et gemmas varias – tenent. Juppĭter multos libĕros habet. Minerva dea sapientiae et belli est; Diāna regīna silvārum et dea lunae; Apollo, frater Diānae, deus artis et scientiārum, patrōnus poētārum; Venus, dea pulchra et praeclāra amōris. Marītus ejus Vulcānus est. Mars est deus belli et pugnārum. Bacchus laetus deus est vini et uvārum. Dei deaeque in Olympō habĭtant. Multa templa et oracŭla deis sacra sunt.

Текст 9.Imperativus.

Proverbia.

1. Cognosce te ipsum. 2. Abi in pace! 3. Si vox est, canta! 4. Ave, Maria! 5. Cave canem. 6. Ora et labōra! 7. Plaudīte, cives! 8. Salve! 9. Sapĕre aude! 10. Vade mecum. 11. Vale! 12.Vale et me ama! 13. Noli tangĕre circŭlos meos! 14. Nobis clare plaudite. 15. Divĭde et impĕra. 16. Aut disce, aut discēde! 17. Festīna lente! 18. Nota bene! 19. Vivĕ valēque. 20. I, bone, quō virtus tua te vocat, i pede fausto! (Horatius). 21. Spira, spera. 22. Sta, viator! 23. Tempori parce.

24.…Ne sáevi, mágna sacérdos;

Dísced(am), éxplebó numerúm, reddárque tenébris.

Í decus, í nostrúm; melióribus útere fátis!

Tántum effátus, et ín verbó vestígia tórsit. (Vergilius).

De concordiā et amīcitiā.

Filii agricŏlae cujusdam semper inter se litigābant. Pater ad concordiam eos revocābant et monēbat: “Filii mei! Obtemperāte mihi et concordiam colĭte! Concordia amōrem nutrit!” Sed filii praecepta patris neglegēbant. Tum agricŏla virgulārum fascicŭlum filiis dat et: “Fascicŭlum eum, — inquit, — frangĭte!” Sed filii frustra fascicŭlum frangěre studēbant. Tum pater singŭlas virgŭlas singŭlis filiis dat et: “Nunc, — inquit, — singŭlas virgŭlas frangĭte!” Quod facĭle facĕre potĕrant. Tum pater: “Id vobis exemplo est! Tuti ab injuria inimicōrum erĭtis, quamdiu inter vos amor et concordia erit. At simŭlac discordia et rixae inter vos erunt, inimīci et viri mali vobis nocēbunt. Memoriā verba tenēte: concordiā parvae res crescunt, discordiā maxĭmae dilabuntur.

Текст 10.Imperfectum indicativi activi глаголов четырех спряжений.

De Vestā.

Romāni multis deis deabusque apud aras et in templis sacrificābant. Multi Romāni Vestam colēbant. Vesta foci domestici dea erat. Vesta sola deārum in templo suo nullam statuam habēbat. Pro simulacro Vestae ignis sacer erat. Templum Vestae deae in Foro Romāno rotundum erat. Ubi sex virgĭnes Vestāles ignem perpetuum custodiēbant. Virgĭnes Vestāles sacerdōtes ejus erant. Non procul Atrium Vestae erat, ubi virgĭnes Vestāles habitābant. Etiam matrōnae Romānae deābus sacrificābant et festa deārum celebrābant.

De haedo et lupo fabŭla.

Haedus erat in tecto stabŭli alti. Erat igĭtur secūrus et superbus. Forte lupus ad stabulum venit. Haedus, quia a pericŭlis tutus erat, audaciae plenus: “Lupe, — inquit, — imprŏba bestia es”. Lupus autem: “Parve haede, — inquit, — magna est audacia tua, quia in tecto stabŭli alti es. Etiam timĭdi sunt secūri et superbi et audaciae pleni, si nullum pericŭlum est.

Текст 11.Страдательный залог системы инфекта. Синтаксис страдательной конструкции.

Proverbia.

1. De te fabŭla narrātur. 2. Nullum pericŭlum sine pericŭlo vincĭtur. 3. Tertium non datur. 4. Clavus clavo pellĭtur. 5. Audacia pro muro habētur. 6. Amicus certus in re incerta cernitur. 7. Amor tussisque non celantur. 8. Nemo sibi nascitur. 9. Paulātim summa petuntur. 10. Sapientia vino obumbratur. 11. Si vis amāri, ama. 12. Témpora mútantúr et nós mutántur in íllis. 13. Vix orimur, morimur. 14. Ex fructu arbor agnoscitur.

De Romŭlo et Remo.

Romŭlus et Remus filii Rheae Silviae sunt, gemĭni ex familia regia. Ut fama est, pater puerōrum Mars, deus bellōrum, est. Amulius, vir duri anĭmi, puĕros necāre studet. Imperio Amulii gemĭni in alveo ponuntur et in fluvium jaciuntur. Sed puĕri a deis servantur. Subĭto lupa advĕnit et gemĭnos nutrit. Deinde a pastōre Faustŭlo puĕri inveniuntur et educantur. Postea Roma a Romŭlo et Remo cognĭtur.

Текст 12.Futurum I indicativi activi et passivi правильных глаголов.

Proverbia.

1. Amīci vitia si feras, facis tua. 2. Carmĭna nulla canam. 3. Cras amet, qui nunqu(am) amāvit, quiqu(e) amāvit, cras amet. 4. Do ut des. 5. Et si nullus erit pulvis, tamen excŭte nullum. 6. Ingrāta patria, ne ossa quidem mea habēbis. 7. Non semper erunt Saturnalia. 8. O rus! Quando ego te aspiciam! 9. Ódero, sí poteró; si nón, invítus amábo (Ovidius). 10. Post prandium stabis, post cenam ambulabis. 11. Ut salutas, ita salutaberis. 12. Ut vincas, disce pati, ut vivas, disce mori. 13.Vitia erunt, donec homĭnes. 14.Vívamús, mea Lésbi(a), átqu(e) amémus! (Catullus).

De castris Romānis.

Castra Romāna quadrāta erant. Circum castra vallum a militĭbus aedificabātur et fossa fodiebātur. Centuriōnes ab imperatōre convocantur, et imperātor oratiōnem habet: “Milĭtes! Castra subĭto movebuntur: tela a militĭbus parabuntur, nam acie pugnabĭtis! Hostes haud dubie advenient et impĕtum facient. Si fortĭter pugnabĭtis, hostes depellentur. Captīvi tum Romam ducentur, ubi Romāni eos vendent; captīvi servi erunt. Vobis, milĭtes fortes, praemia dabuntur!”

Текст 13.Существительные III склонения.

Proverbia.1. Ignis, mare, mulier – tria mala. 2. Amīci fures tempŏris. 3. Antiquus amor cancer est. 4. Dura lex, sed lex. 5. In pace leōnes, in proelio cervi. 6. Mel in ore, verba lactis, fel in corde, fraus in factis. 7. Nemo judex in propria causa. 8. Suus rex regīnae placet. 9. O tempora! O mores! 10. Panem et circenses. 11. Quod licet Jovi, non licet bovi. 12. Viva vox docet. 13. Finis corōnat opus. 14. Vim vi repellĕre licet. 15. Procul ab ocŭlis – procul ex mente. 16. Testudĭnem Pegaso compăras. 17. Habet et musca splenem.

De lupo et capra.

Lupus aliquando capram in altā ripā videt et: “Huc, — inquit, — descende. In herbidos campos; locos autem nudos relinque”. Sentit capra fraudem lupi et respondet: “Ipse ambŭlo ibi, si placet, ego non habeo in anĭmo voluptātem praeponĕre salūti.

De leonĭbus.

Leo est incŏla Asiae et Afrĭcae, in Eurōpā leōnes non habĭtant. Figūra leōnis est regia, leo est rex bestiārum. Color leōnum varius est, Asia leōnes nigros habet. Leōni propria est audacia. Leo est terror homĭnum et bestiārum. Praeda leōnum saepe sunt aliae bestiae, leōnes hominĭbus etiam nocent. In libris poëtārum multas de leonĭbus fabŭlas legĭmus.

Текст 14.Местоимения.

Proverbia.

1. Alter ego. 2. Ad se ipsum. 3. Cave illum semper, qui tibi imposuit semel. 4. Circumagētur hic orbis. 5. Ego te intus et in cute novi. 6. Est deus in nobis. 7. Hoc erat in fatis. 8. Nec sibi, nec alteri. 9. Nemo sine vitiis est. 10. Nihil semper floret. 11. Qualis mater, talis filia. 12. Quidquid domi est, vile est. 13. Hannĭbal ante portas. 14. Hodie Caesar, cras nihil. 15. Ilias malōrum. 16. Punĭca fides. 17. In hoc signo vinces. 18. Transeat a me calix iste. 19. Qualis rex, talis grex.

De virō cupĭdō.

Habēbat vir quidam gallīnam, quae cotidie ovim aurem pariēbat. Homo cupĭdus contentus non erat iis ovis, quae cotidie accipiēbat, et: “Certe, — inquit, — magna copia auri intra ventrem gallīnae inest: occīdam illam et omne aurum habēbo”. Necat igĭtur gallīnam, sed nihil invĕnit; ităque neque aurum, neque ova, neque gallīnam habet. Recte igĭtur proverbium: avārus semper eget; atque illud: rarus fortūnā suā contentus.

De erinaceō et vipĕrā.

Erinaceus quidam hiĕme vipĕram rogat: “Accĭpe me, o bona, in cavernam tuam, frigŏre enim vexor”. Obtempĕrat vipĕra precĭbus eius eumque angusto loco accĭpit. Paulo post autem saepe erinacei spinis pungĭtur, ităque: “Relinque, — inquit, — domum meam et alio demĭgra, mihi enim et tibi nimis parva est”. Cui erinaceus respondet: “Mihi placet caverna ista, ităque mihi non est in anĭmo domum tuam relinquĕre; tu autem, si tibi non placet, alio demĭgra”. Et vipĕra cogĭtur domo suā cedĕre. Periculōsum est amicitiam cum eis facĕre, in quorum potestāte postea erĕmus.

Текст 15.Прилагательные III склонения.

Proverbia.

1. Si felix esse vis, esto. 2. Vita brevis, ars longa. 3. Non est facĭlis ad astra via. 4. Homo sapiens. 5. Veritātis oratio simplex est. 6. Sapienti sat(is). 7. Omnia mea mecum, porto. 8. Sol omnĭbus lucet. 9. Ópprĭme, dúm nova súnt, / subĭtí mala sémĭna mórbi (Ovidius). 10. Facĭlis descensus Averni. 11. Fúgit írreparábile témpus (Vergilius). 12. Ira furor brevis est. 13. Sermo mollis frangit iram.

14. Dónec erís felíx, multós numerábis amícos;

Témpŏra sí fuĕrínt núbĭla, sólus erís. (Ovidius)

De leōne magno et mure parvŭlo.

Leo dormiēbat. Ea tempestāte mus parvŭlus temĕre in dorsum bestiae insĭlit et bestiam e somno excĭtat. Leo murem capit, sed mus eum rogat et leo murem incolŭmem dimittit. Post paucos deis leo in laqueos venatōrum incĭdit et silvam clamōre ingenti implet. Mus rugītum audit et, ubi leōnem in laqueis videt, pro salūte grata laqueos dentĭbus arrōdit et leōnem pericŭlo ingenti libĕrat. Recte igĭtur, qui dicunt: nullīus exiguitātem et impotentiam spernĕre debēmus.

Текст 16.Существительные IV склонения.

Proverbia.

1. Altĕra manu fert lapĭdem, panem ostentat altĕra. 2. Pro domo mea dicam. 3. Manus manum lavat. 4. Per risum multum potĕris cognoscĕre stultum. 5. Lapsus linguae. 6. Usus est optĭmus magister. 7. Casus belli. 8.Sensim sine sensu aetas senescit nec subĭto frangĭtur (Cicero). 9. E fructū arbor cognoscĭtur. 10. Vultūs sensūs anĭmi indĭcant (Cicero). 11. Corpus visu tactuque manifestum (Quintiliānus). 12. Propĕras grandi gradu (Plautus). 13. Novus fructus, novus luctus.

De exercĭtu Romāno.

Exercĭtus Romānus de equitātu et peditātu constābat. Exercĭtus Romānus pro patriā pugnābat et victoriă exercituum gloriam magnam patriae parābat. Exercitui Romāno popŭlus gratias agēbat, nam oppĭda, vicos, agros, templa deōrum defendēbat. Poētae saepe laudant exercĭtus, qui patriam defendunt, et de exercituum victoriis saepe narrant. Cornua et tubae exercĭtum ad pugnam vocant.

Текст 17.Существительные V склонения.

Proverbia.

1. Salus rei publĭcae suprēma lex! 2. Dies diem docet. 3. Est modus in rebus. 4. Nulla dies sine linea (Plinius). 5. Contra spem spero. 6. Carpe diem. 7. Fallax species rerum. 8. Omnium rerum principia parva sunt (Cicĕro). 9. Bona fide. 10. Aequám meménto rebus in árduís // serváre méntem (Horatius). 11. Ad restim res rediit. 12. In me omnis spes mihi est.

De re publĭca.

Res publĭca – res popŭli est. Variae sunt formae et status rerum publicārum. Gloriam rei publĭcae exercĭtus defendit. Viri boni rem publĭcam amant, in rebus secundis et in rebus adversis rei publĭcae auxilio sunt. Cives saepe de rebus publĭcis atque de rei publĭcae commŏdis dispŭtant. Vir bonus nullum pericŭlum pro re publĭca, nullum incommŏdum pro patria vitat. Fidem virōrum Romanōrum poētae saepe laudābant. Diēbus festis popŭlus Romānus deis deabusque sacrificābat et pro re publĭca deos orābat.

Текст 18.Неличные формы глагола. Причастия.

Proverbia.

1. Serpentium morsus non petit serpentes. 2. Nihil agenti dies est longus. 3. Curae leves loquuntur, ingentes stupent. 4. Vocātus atque non vocātus deus aderit. 5. Albo dies notanda lapillo. 6. Hic desperatus. 7. Littĕra scripta manet. 8. Timeo Danaos et dona ferentes. 9. Abiens, abi! 10. Volens nolens. 11. Ducunt volentem fata, nolentem trahunt. 12. Alea jacta est. 13. Facĭle dictu, difficĭle factu. 14. Cupio, patres conscripti, me esse clementem (Cic). 15. Status quo.

§

De servis Romanōrum.

Romāni magnum numĕrum servōrum habēbat. Familia Romāna ex domĭnis et servis constābat. Servos Romāni bellis sibi parābant. Servi libĕri non erant; etiam filii servōrum servi esse debēbant. In villis, latifundiis, metallis Romanōrum divĭtum servi laborābant. Multi servi Graeci, viri docti, serviēbant Romānis atque non in agnis laborāre debēbant. Erant servi Graeci morbos curantes et sanantes, erant libĕros Romanōrum educantes et puĕros grammatĭcam, philosophiam, littĕras docentes. Domĭni, habentes in servos vitae necisque potestātem, crudelĭter eos puniēbant. Servi saepe fugiēbant, nonnumquam etiam contra domĭnos arma movēbant. Magnam servōrum seditionem Spartăcus regēbat. Ităque Romāni dicēbant: “Totĭdem inimīci sunt, quot servi”.

Текст 19.Неправильные глаголы. Глаголы сложные с esse.

Proverbia.

1.Vir bonus est, qui prodest, quibus potest (Cic). 2. Praeterĭta mutāre non possŭmus (Cic). 3. Dicam, si potĕro, Latīne (Cic). 4. Nón sum quális erám. 5. Si vis pacem, para bellum. 6. Nemo omnia potest scire. 7. Per risum multum potĕris cognoscĕre stultum. 8. Felix, qui potuit rerum cognoscĕre causas. 9. Féci, quód potuí, // faciánt meliōra poténtes. 10. Fortis cădĕre, cedĕre non potest.

De perfidia punĭta.

Olim bellum erat inter Romam et Falerios, oppĭdum Romae proxĭmum, et Romāni ante Falerios castra habēbant. Puĕri Faliscōrum autem etiam in bello extra oppĭdum se exercēbant. Aliquando Faliscus quidam cum puĕris nonnullis in castra Romāna intrat et Romānis dicit: “Frustra oppĭdum nostrum oppugnabĭtis: armis id expugnāre non poterĭtis, sed dolo incŏlas superabĭtis. Vidētis puĕros istos: eos vobis mando ac ita Romānis victoriam paro!” Sed Romāni ei respondent: “Contra viros arma habēmus, nunquam ea contra puĕros capiēmus. Semper armis pugnāmus; ităque Faliscos dolo insidiisque superāre non possŭmus. Puĕros domum remittēmus, te autem merĭto puniēmus”.

Текст 20.Степени сравнения прилагательных.

De Romā antiquā.

Roma veterrĭma urbs Italiae putātur; coloniae autem Graecōrum, in orā Italiae sitae, vetustiōres sunt. Initiō Roma admŏdum parva erat, vias habēbat angustissĭmas, domicilia humillĭma, aedificia autem publĭca ampliōra et ornatiōra erant.

In Capitoliō, arce Romāna, Jovi optĭmo et maxĭmo templum celeberrĭmum aedifĭcant. Princĭpum temporĭbus urbs dissimillĭma erat vetustiōri; vias latissĭmas, domos ornatissĭmas, fora amplissĭma habēbat. Juxta tamem luxuriōsas domos Romanōrum divĭtum miserrĭmae tabernae paupĕrum habebantur.

De Socrăte.

Socrătes se sapientiā praestāre cetĕris dicēbat. “Illi enim, — inquit, — ea, quae nesciunt, scire se putant, ego me nihil scire scio. Ob eam rem arbĭtror me ab Apollĭne omnium sapientissĭmum esse apellātum; nam haec est sola homĭnis sapientia: non arbitrāri se scire, quod nescit”.

Текст 21.Perfectum indicativi activi.

Varia.

1.Gráeciă cáptă ferúm victōrem cépit et ártes // Íntŭlit ágrestí Latió (Horatius).

2. Primă Ceres ferro mortales vertĕre terram / Instituit (Vergilius). 3. Dediscit animus sero, quod didicit diu (Seneca). 4. Omnia perdidimus: tantummŏdo vită relicta est (Ovidius). 5. Hic est sepulcrum haud pulchrum pulchrae femĭnae: suum marītum corde dilexit suo; domum servavit; lanam fecit (Carmina epigraphica latina). 6. Nemo unquam sapiens proditori credendum putavit (Cicero).

De puĕro mendāci.

Puer, custos ovium, saepe per jocum auxilium rogāvit magna voce clamans: “Auxilium mihi date! Lupus adest!” Vicīni auxilio veniēbant, sed lupum non vidēbant, et puer eos irridēbat. Aliquando lupi re verā in oves irruērunt, et puer, ut antea, clamāvit: “Lupi adsunt! Auxilium mihi date!” Sed nemo puĕri mendāci credĭdit neque ei auxilium dedit, et lupi multas oves arripuērunt.

De asĭno mendāci.

Asĭnus pellem leōnis induit et homĭnes bestiasque formā suā territābat. Forte aures longae asĭnum indicavērunt. Tum viri timōre liberāti asĭnum punivērunt et in pistrīnum duxērunt.

Текст 22.Герундий и герундив.

Varia.

1. Agis, Lacedaemoniōrum rex, interrogātus, qua arte Lacedaemonii maxĭme exercerentur: “Arte, — inquit, — imperandi et parendi”.

2. Nihil est aptius ad delectatiōnem lectōris, quam tempŏrum varietātes fortūnaeque vicissitudĭnes: quae etsi nobis optabĭles in experiendo non fuērunt, in legendo tamen erunt jucundae: habet enim praeteriti dolōris secūra recordatio delectatiōnem (Cicero).

3. Quae causa justior est belli gerendi, quam servitūtis depulsio? (Cicero).

4. Quidam veniunt, ut audiant, non ut discant, sicut in theātrum voluptātis causā, ad delectandas aures oratiōne vel voce, vel fabŭlis ducĭmur (Seneca).

5. Ver tanquam adulescentiam signifĭcat ostenditque fructūs futūros, reliqua autem tempŏra demetendis fructĭbus et percipiendis accommodāta sunt (Cicero).

Текст 23.Plusquamperfectum indicativi activi et Futurum II indicativi activi.

De asĭno et equo.

Asĭnus sarcinis onustus equum rogāvit: “Porta partem oneris!”. Equus autem asini preces repudiāvit. Paulo post asĭnus, nimio onĕre et labōre fatigātus, in via corruit et anĭmam efflāvit. Tum agitātor omnĭbus sarcĭnis, quas asĭnus portavĕrat, atque insuper pelle asĭni equum onerāvit.

De vulpe et corvo.

Corvus aliquando caseum raptavĕrat et laetissĭme cum praeda in altam arbŏrem evolavĕrat. Procul id spectavĕrat vulpes et ipsa caseum habēre optāvit. Ităque formam et nitōrem pennārum corvi collaudābat: “Certe etiam vocem eximiam habes: non enim avis tam pulchra, sine pulchra voce erit; canta tandem!” Corvus gaudēbat laudĭbus vulpis et vocem suam ostentāre optāvit; sed cum rostrum hiāvit, decīdit caseus. Tum vulpes caseum devŏrat et dicit: “O corve, vocem habes, mentem autem non habes”.

Текст 24.Perfectum indicativi passivi.

De Galliā.

Caesar in libris, qui Commentarii de bello Gallĭco nominantur, et de bellis, quae cum popŭlis Gallōrum et Germanōrum Romani gerebant, et de morĭbus institutisque eorum scripsit.

Pleraeque Gallōrum gentes a Julio Caesăre jam victae sunt. Una tamen gens – nomĭne Arverni – diu Romanis restĭtit. Regŭlus Arvernōrum Vercingetorix, dux summae fortitudĭnis, multis proeliis defessus, intra moenia oppĭdi Alesiae fugatus est. Mox Caesar advēnit et oppĭdum obsidere statuit.

Castra extra moenia a Romanis posĭta sunt et oppĭdum extĕro muro cinctum est. Post multos menses obsidii incŏlae Alesiae cibo et aquā carebant. Tum princĭpes arma Romanis dare constituerunt. Milites, qui vi et armis capi non potĕrant, fame victi sunt. Multi Gallōrum statim occisi sunt; cetĕri cum Vercingetorīge in vincŭla conjecti sunt. Proxĭmo anno Romam adducti sunt; ibi Caesar Gallos triumpho duxit; deinde misĕros capĭte damnavit.

Текст 25.Plusquamperfectum indicativi passivi. Futurum II indicativi passivi.

Varia.

1. In eundem portum, ex quo eramus egressi, magnā jactati tempestate, confūgimus (Cicero). 2. Datĕmes postĕro die tropaeum posuit, quo loco pridie pugnatum erat (Cornelius Nepos). 3. Bellum Illyriis, propter unum ex legatis, qui ad eos missi errant, occīsum, indictum est, subactique in deditionem venerunt (Titus Livius). 4. Caecus est virgis Athenagoras, qui in fame frumentum exportare erat ausus (Cicero pro L. Flacc.). 5. Ne Ciceronis quidem temporĭbus intellegebantur eă, quae, regnante Romŭlo aut Numā, scripta erant (Muretus). 6. Gregorius, pontĭfex maximus, ad quingentōrum aureōrum nummōrum stipendium, quod mihi jam pridem constitutum erat, ducentos adĭci jussit (Muretus). 7. Nihil est virtute amabilius; quam qui adeptus erit, ubicunque erit gentium, a nobis diligetur (Cicero). 8. Carpite florem, Qui nisi carptus erit, turpiter ipse cadet (Ovidius). 9. Qui prior strinxerit ferrum, ejus victoriă erit (Titus Livius).

10. Ergo etiam, quum me supremus adederit ignis,

Vivam, parsque mei multa superstes erit (Ovidius).

11. Qui erit rumor, id si feceris! (P. Terentius Afer).

12. Omnis enim res, —

Virtus, famă, decus, divina humanăque pulchris

Divitiis parent; quas qui construxĕrit, ille

Clarus erit, fortis, justus (Q. Horatius Flaccus).

Текст 26.Числительные.

De diĕbus et mensĭbus.

Antiquissĭmis Romae temporĭbus annus non in duodĕcim menses, ut nunc, sed in decem menses divīsus erat. Cui rei testimonio sunt nomĭna mensium, quōrum ultĭmus December, id est decĭmus, appellātur.

Primus anni mensis erat Martius, qui a deo Marte nomen suum traxit. Secundus mensis erat Aprīlis, a Venĕre deā, quae apud Graecos Aphrodītae nomen habēbat, appellātus. Tertius – Majus, a nomĭne Majae sive Majestae, antiquissĭmae Italōrum deae, appellātus, quam illi sicut ipsam terram matrem colēbant. Quarto mensi nomen Junius fuit, quod nomen Junōni, deae, Jovis conjŭgis debebātur. Quintus autem mensis Quintīlis appelabātur, sextus – Sextīlis, septĭmus – September, octāvus – Octōber, nonus – November, decĭmus, ut jam pridem dixĭmus, December.

Postea Romāni mensem Quintīlem in Gaii Julii Caesăris honōrem Junium nominavērunt, mensem autem Sextīlem – Augustum, in Octaviāni Augusti imperatōris laudem.

Numa Pompilius, secundus rex Romanōrum, annum in duodĕcim menses ad cursum lunae descripsisse narrātur duōbus mensĭbus Januario et Februarīo eum augens. Mensis Januarius, qui a Jano, principii deo, nomen habet. Februarius a februo, Romanōrum ritu sacro, appellātur. Sed postea Januarius primus anni mensis factus est, sed nomĭna mensium mutāta non sunt.

Текст 27.Наречия. Степени сравнения наречий.

De Archimedis morte.

Bello Punĭco secundo magna classis Romanōrum Marcellō ducĕ Syracūsas, urbem Siciliae, diu oppugnāvit. Nam Syracusāni tam acerrĭme resistēbant, ut exercĭtus Romanōrum per tres fere annos urbem capĕre non posset. Syracusānos autem in urbe defendendā multum Archimēdes juvābat, vir doctissĭmus, variōrum bellicōrum opĕrum et machinārum inventor.

Tandem Romāni per dolum urbem cepērunt. Nam die festo, cum omnes fere Syracusāni vino oppressi dormīrent, delecta manus Romanōrum scalis admōtis in murum tanto silentio ascendit, ut custōdes eos non conspicĕrent. Tum caedes magna orta est. In hoc tumultu Archimēdes quoque perisse dicĭtur. Is, dum milĭtes Romāni urbem diripiēbant, domi sedēbat ita attente in cogitatiōne defīxus (nam in arēna formas quasdam describēbat), ut urbem captam esse non sentīret. Tum miles quidam in domum irrūpit strictōque gladio, quis esset, interrogāvit. Archimēdes autem nomĭne suo non indicāto: “Noli, — inquit, — tangĕre circŭlos meos!” Ităque a milĭte interfectus est. Marcellus, qui jam antea imperavĕrat, ut milĭtes vitae Archimēdis parcĕrent, cum mortem ejus cognovisset, honorifĭce Archimēdem sepelīri jussit. Multis annis post Cicĕro, cum in Sicilia quaestor esset, sepulchrum Archimēdis ab ipsis Syracusānis ignorātum invēnit. Quo in sepulchro inĕrat sphaerae figūra et cylindri.

Текст 28.Инфинитив. Инфинитивные обороты.

Varia.

1. Nihil Sequăni respondere, sed in eādem tristitiā permanēre (G.J.Caesar). 2.Tum demum Titurius trepidare et concursare cohortesque disponĕre (G.J.Caesar). 3. Legem brevem esse oportet. 4. De nihilo fieri nil posse, videmus (Lucretius). 5. Corrumpi mores in scholis, putant (Cicero). 6. Eventus docuit, fortes fortunam juvare (T. Livius). 7. Quem defendis, sperat se absolutum iri (Cicero). 8. Vix a te videor posse tenere manus (Ovidius). 9. Vivere cornīces multos dicuntur ob annos. 10. Quod tegitur, magnum creditur esse malum (Martialis).

In assiduo labōre thesaurus esse dicĭtur.

Agricŏla senex, mortem appropinquāre sentiens, filios ad lectum convocāvit et dixit: “Vidētis me a vobis discessūrum esse; in agro meo thesaurus defossus esse dicĭtur; ibi magnae divitiae esse dicuntur; eas repertūri esse videmĭni. Omnes eas divitias in vinea nostra quaerĭte et divĭtes erĭtis”. Paulo post pater anĭmam efflāvit. Filii autem, credentes in vinea thesaurum abdĭtum esse, totum vineae solum ligonĭbus eruērunt, at thesaurum nullum invenērunt. Sed autumno vidērunt agrum ubĕres uvas peperisse. Tum filii intellexērunt in assiduo labōre thesaurum defossum esse.

Текст 29.Сослагательное наклонение.

Proverbia et carmina.

1. Cedant arma togae! 2. Sit mens sana in corpŏre sano! 3. Cántet, amát quod quísque: levánt et cármĭna cúras. 4. Quídquid agís, prudénter agás et réspĭce fínem. 5. Sít tibi térra levís mollíque tegáris aréna! 6.Ignoscas aliis multa, nihil tibi.

7.Quare, dum lĭcet, inter nos laetemur amantes:

Non sătis est ullo tempore longus amor (Propertius).

8. Ronamus nimios gemĭtūs; flagrantior aequo

Non debet dŏlor esse vĭri, nec vulnere major (Juvenalis).

9. Vívamús, mea Lésbia, átque amémus,

Rumoresque senum severiōrum

Omnes unĭus aestimēmus assis! (Catull).

De stultitiā.

Accessit ad Aristippum philosŏphum pater familias quidam rogavitque, ut filium suum suscipĕret erudiendum. Quum ille pro mercede petisset quingentas drachmas, pater, deterritus pretio, quod avaro rudique homĭni nimium videbātur, “Tanti, — inquit, — emĕre asĭnum possum”. Tum philosophus: “Eme, — inquit, — jam habēbis duo”. (Diogenes Laertius)

Еще про залог:  Действительный и страдательный залог

Текст 30.Сложное предложение. Придаточные предложения разных типов.

Duo amīci et ursus.

Duo amīci, qui in itinĕre erant, subĭto ursum vidērunt. Tum alter eōrum perterrĭtus arbŏrem ascendit; alter, credens se sine auxilio amīci suis virĭbus ursum superāre non posse, in terram se jecit: sciēbat enim ursos corpŏra mortuōrum repudiāre. Ităque, terrā jacens, anĭmum continēbat, simŭlans se mortuum esse. Ursus, toto corpŏre jacentis pertemptāto, denĭque discessit, nam homĭnem esse mortuum putābat. Paulo post amīcus, qui de arbŏre descendĕrat, altĕrum per jocum interrogāvit: “Quid ursus ad aurem tibi dixit?” “Pulchrum, — inquit ille, — proverbium: amīcus verus – rara avis.”

Текст 31.Стилистика латинского языка.

Gaius Valerius Catullus

XLIII

Sálve, néc minimó puélla náso.

Néc belló pede, néc nigrís océllis,

Néc longís digitís, nec óre sícco,

Néc sané nimis élegánte língua,

Décoctóris amíca Fórmiáni.

Tén(e) província nárrat ésse béllam,

Técum Lésbia nóstra cómparátur?

Ó saecl(um) ínsapiéns et ínfacétum!

Publius Vergilius Maro

Aeneis (I, 1-11)

Árma virúmque canó, Trojáe qui prímus ab óris

Ítaliám fató profugús Lavíniaque vénit

Lítora; múlt(um) ill(e) ét terrís jactátus et álto

Vi superúm, saeváe memorém Junónis ob íram,

Múlta quoqu(e) ét belló passús, dum cónderet úrbem

Ínferrétque deós Latió, genus únde Latínum

Álbaníque patrés atqu(e) áltae móenia Rómae.

Músa, mihí causás memorá, quo númine láeso

Quídve doléns regína deúm tot vólvere cásus

Ínsigném pietáte virúm, tot adíre labóres

Ímpulerít. Tantáen(e) animís caeléstitibus írae?

Quintus Horatius Flaccus

Ad Melpomenen (III, 30)

Éxegí monumént(um) áere perénniús

Régalíque sitú pýramid(um) áltiús,

Quód non ímber edáx, non Aquil(o) ímpoténs

Póssit díruer(e) áut ínnumerábilís

Ánnorúm seriés ét fuga témporúm

Nón omnís moriár, múltaque párs meí

Vítabít Libitín(am), úsque ego pósterá

Créscam láude recéns, dúm Capitóliúm

Scándet cúm tacitá vírgine póntiféx.

Dícar, quá violéns óbstrepit Áufidús

Ét qua páuper aquáe Dáunus agréstiúm

Régnavít populór(um) éx humilí poténs

Prínceps Aeoliúm cármen ad Ítalós

Déduxísse modós, Súme supérbiám

Quáesitám meritís ét mihi Délphicá

Láuro cínge voléns, Mélpomené, comám.

Publius Ovidius Naso

Ars amandi (III, 59-66)

Vénturáe memorés jam núnc estóte senéctae:

Síc nullúm vobís témpus abíbit inérs.

Dúm licet, ét vernós etiámnunc vívitis ánnos,

Lúdit(e): eúnt anní móre fluéntis aquáe.

Néc quae práeteriít, iterúm revocábitur únda

Néc quae práeteriít, hóra redíre potést.

Útendúm (e)st aetáte: citó pede lábitur áetas,

Néc bona tám sequitúr, quám bona príma fuít…

Phaedrus

Vulpes et uva

Famé coacta vúlpes alt(a) in vínea

Uv(am) áppetebat, súmmis saliens víribus.

Quam tánger(e) ut non pótuit, discendéns ait:

“Nondúm matura (e)st, nól(o) acerbam súmere”.

Qui, fácere quae non póssunt, verbis élevant,

Adscríber(e) hoc debébunt exemplúm sibi.

***

Ex Euangeliō Secundō Matthaeum.

Nolite judicare, ut non judicemini.

In quo enim judicio judicaveritis, judicabimini: et in qua mensura mensi fueritis, remetietur vobis.

Quid autem vides festucam in oculo fratris tui: et trabem in oculo tuo non vides?

Aut quomodo dicis fratri tuo: Sine ejiciam festucam de oculo tuo: et ecce trabs est in oculo tuo?

Hypocrita, ejice primum trabem de oculo tuo, et tunc videbis ejicere festucam de oculo fratris tui.

Nolite dare sanctum canibus: neque mittatis margaritas vestras ante porcos, ne forte conculcent eas pedibus suis, et conversi dirumpant vos.

Petite, et dabitur vobis: quaerite, et invenietis: pulsate, et aperietur vobis.

Omnis enim, qui petit, accipit: et qui quaerit, invenit: et pulsanti aperietur.

GAUDEAMUS

Carmen scholastĭcum.

Gaudeāmus (название по начальному слову песни) — студенческая песня, созданная в средние века в Западной Европе, несмотря на церковно-аскетическую мораль, восхвалявшая жизнь с ее радостями, молодость и науку. Эта песня восходит к жанру застольных песен вагантов (от лат. vagantes — странствующие) – средневековых бродячих поэтов и певцов, среди которых были и студенты. Известный мотив этой песни утвердил, вероятно, нидерландский композитор XV века Жан Окегем (или Окенгейм). В России П.И. Чайковский в 1874 г. переложил ее для 4-голосового мужского хора с фортепьяно, и в том же году хоровая партитура была издана под псевдонимом Б.Л. (так Чайковский подписывал свои музыкальные фельетоны). Есть несколько переводов песни на русский язык. Однако ни один из них не является точным и общепринятым. Ниже приводится подстрочный перевод.

Gaudeāmus igĭtur, }
Juvĕnes dum sumus! } (bis)
Post jucundam juventūtem,
Post molestam senectūtem
Nos habēbit humus. } (bis)
Давайте же радоваться,
Пока мы молоды!
После веселой молодости,
После тягостной старости
Нас возьмет земля.
Ubi sunt, qui ante nos }
In mundo fuēre? }(bis)
Transeas ad supĕros,
Transeas ad infĕros,
Hos si vis vidēre! } (bis)
Где (же) те, кто прежде нас
В (этом) мире были?
Поднимитесь к вышним (богам),
Спуститесь оттуда к подземным
(богам),
Если кого захочешь увидеть.
Vita nostra brevis est, }
Brevi finiētur; } (bis)
Venit mors velocĭter,
Rapit nos atrocĭter,
Nemĭni parcētur! } (bis)
Жизнь наша коротка,
Скоро кончится.
Смерть приходит быстро,
Хватает нас яростно,
Никому не будет пощады!
Vivat academia! }
Vivant professōres! } (bis)
Vivat membrum quodlĭbet!
Vivant membra quaelĭbet
Semper sint in flore! } (bis)
Да здравствует Академия!
Да здравствуют профессора!
Да здравствует каждый член
сообщества,
Да здравствует все сообщество.
Пусть они всегда процветают!
Vivant omnes virgĭnes}
Gracĭles, formōsae! } (bis)
Vivant et muliĕres
Tenĕrae, amabĭles,
Bonae, laboriōsae! } (bis)
Да здравствуют все девушки,
Изящные, красивые!
Да здравствуют и женщины –
Нежные, любящие,
Добрые, трудолюбивые!
Vivat et res publĭca }
Et qui illam regunt! }(bis)
Vivat nostra civĭtas,
Maecenātum carĭtas,
Qui nos hic protēgunt! }(bis)
Да здравствует и республика,
И те, кто ею управляет!
Да здравствует наша община
И милость меценатов,
Которые нам здесь
покровительствуют.
Pereat tristitia, }
Pereant dolōres! }(bis)
Pereat diabŏlus,
Quivis antiburschius
Atque irriōres! }(bis)
Да сгинет печаль,
Да сгинут горести!
Да сгинет дьявол,
Всякий враг бурша (студента)
И насмешники!

Крылатые выражения.

Ab equis ad asinos Из коней в ослы

Ab ovo usque ad mala От яйца до яблок

Abyssus abyssum invocat Бездна бездну призывает

Aeterna nox Вечная ночь

Aeterna urbs Вечный город

Alea jacta est Жребий брошен

Amícus cértus ín r(e) incerta cérnitur Верный друг познается в неверном деле.

Amīcus cognoscitur amōre, more, ore, re Друг познается по любви, нраву, речам, делам.

Amīcus Plato, sed magis amīca verĭtas Платон мне друг, но истина бóльшая подруга.

Aquila non captat muscas Орел не ловит мух.

Ars longa, vita brevis Наука (или искусство обширно) обширна, жизнь коротка.

Asinus asinum fricat Осел трется об осла.

Asinus Buridāni inter duo prata Буриданов осел (между двух лугов).

Audacia pro muro habētur Смелость вместо стен имеется.

Aurōra musis amica Аврора музам подруга.

Aut Caesar, aut nihil Или Цезарь или ничто.

Ave Caesar, (imperātor), moritūri te salūtant Здравствуй, Цезарь, (император), идущие на смерть приветствуют тебя.

Barbam video, sed philosophum non video Бороду я вижу, а философа не вижу.

Bis dat, qui cito dat Вдвойне дает тот, кто дает быстро.

Cárpe diém Лови день.

Cogito, ergo sum Я мыслю, следовательно я существую.

Consuetūdo – altěra natūra Привычка – вторая натура.

De mortuis aut bene, aut nihil О мертвых или хорошо, или ничего.

Dies diem docet День учит день.

Divide et impera Разделяй и властвуй.

Dixi et animam meam levāvi Я сказал и тем облегчил свою душу.

Ducúnt voléntem fáta, nólentém trahúnt Желающих судьбы ведут, нежелающих тащат.

Dulcis fumus patriae Сладкий дым отечества.

Dum spiro, spero Пока дышу, надеюсь.

Duōbus litigantĭbus, tertius gaudet Двое ссорятся, третий радуется.

Dura lex, sed lex Суров закон, но закон.

Ede, bibe, lude Ешь, пей, веселись.

Elephantum ex musca facis Ты делаешь из мухи слона.

Epistula non erubescit Письмо не краснеет.

Errāre humānum est Ошибаться есть свойство человека.

Est modus in rebus Есть мера в вещах.

Et Curiós simulánt, sed bácchanália vívunt Притворяются куриями, а живут как вакханты.

Et ego in Arcadia [fuit] И я в Аркадии (родился, жил), т.е. и я пережил счастливое время.

Et tu [quoque], Brute! И ты, Брут!

Etiam innocentes cogit mentīri dolor Боль заставляет лгать даже невинных.

Etiam sanāto vulnĕre cicatrix manet Даже от зажившей раны остается шрам.

Ex ipso fonte bibere Пить из самого источника, т.е. обращаться к самому источнику.

Félix, quí potuít rerúm cognóscere cáusas Счастлив, кто смог познать причины вешей.

Festīna lente Торопись медленно.

Fiat lux Да будет свет.

Finis corōnat opus Конец венчает дело.

Fuimus Troes, fuit Ilium Были мы, троянцы, был Илион.

Furor teutonicus Тевтонская ярость.

Gútta cavát lapidém (non ví, sed sáepe cadéndo) Капля долбит камень (не силой, но частым паденьем).

Habent sua fata libelli Книги имеют свою судьбу.

Hannibal ad portas Ганнибал у ворот, т.е. враг у ворот.

Honōres mutant mores, sed raro in meliōres Почести меняют нравы, но редко на лучшие.

§

Ignorantia non est argumentum Незнание не есть довод.

In hoc signo vinces Под этим знаменем победишь.

In pace leōnes, in proelio cervi Во время мира – львы, в сражении – олени.

Inter arma tacent Musae Между оружием музы молчат.

Inter caecos luscus rex Среди слепых одноглазый царь.

Latet anguis in herba В траве скрывается змея.

Legem brevem esse oportet Закон должен быть кратким.

Littera occīdit, spiritus autem vivificat Буква убивает, а дух животворит.

Lupus in fabǔlā Волк в басне.

Magna charta libertātum Великая хартия вольностей.

Malo mori, quam foedāri Предпочитаю смерть бесчестью.

Manus manum lavat Рука руку моет.

Mea culpa, mea maxima culpa Моя вина, моя величайшая вина.

Medice, cura te ipsum! Врач, исцели себя сам!

Mel in ore, verba lactis, fel in corde, fraus in factis Мед на языке, молоко на словах, желчь в сердце, обман на деле.

Memento mori Помни о смерти.

Mens sana in corpŏre sano В здоровом теле здоровый дух.

(Mutáto nómine) dé te fábula nárratúr Басня рассказывается о тебе, (изменено только имя).

Natūra abhorret vacuum Природа боится пустоты / Природа не терпит пустоты.

Nemo omnia potest scire Никто не может все знать.

Nihil agenti dies est longus Ничего не делающему день долог.

Nil sub sole novum Ничто не ново под солнцем.

Noli tangěre circŭlos meos! Не тронь моих кругов!

Nolīte mittěre margarītas ante porcos Не мечите жемчуга перед свиньями.

Nomen illis legio Имя им легион.

Non esse cupidum pecunia est, non esse emācem vectīgal est Не быть жадным – уже богатство, не быть расточительным – доход.

Non est culpa vini, sed culpa bibentis Виновато не вино, а виноват пьющий.

Non ómnia póssumus ómnes Не всё мы все можем.

Non refert quam multos, sed quam bonos habeans (libros) Важно не сколько у тебя (книг), а сколь они хороши.

Non scholae, sed vitae discimus Не для школы, а для жизни мы учимся.

Non si male nunc, et olim sic erit Если ныне нам плохо, то не всегда так будет и впредь.

Nón sum quális erám Я не тот, каким был прежде.

Nosce te ipsum Познай самого себя.

Nulla regula [est] sine exceptione Нет правила без исключения.

Omne principium difficile Всякое начало трудно.

Omnia mea mecum porto Все свое ношу с собой.

Omnia praeclāra – rara Все прекрасное – редко.

Ómnia víncit amór Всё побеждает любовь.

Omnis ars imitatio est natūrae Всякое искусство есть подражание природе.

Ora et labōra Молись и трудись.

O tempora! O mores! О времена! О нравы!

Panem et circenses Хлеба и зрелищ.

Per aspera ad astra Через тернии к звездам.

Per fas et nefas Через закон и беззаконие.

Per risum multum potĕris cognoscĕre stultum По частому смеху сможешь узнать глупца.

Periculum in mora Опасность в промедлении.

Plenus venter non studet libenter Полный живот неохотно учится.

Post nubila Phoebus (тж. sol) После туч Феб, т.е. после ненастья – солнце.

Primus inter pares Первый среди равных.

Procul ab oculis – procul ex mente Вдали от глаз – вдали от ума.

Pro et contra За и против.

Quails rex, talis grex Каков царь, такова и толпа.

Qui quaerit, reperit Кто ищет, находит.

Quo vadis? Куда идешь (Камо грядеши)?

Quod licet Jovi, non licet bovi Что дозволено Юпитеру, не дозволено быку.

Quod non fecērunt Gothi, fecērunt Scoti Чего не сделали готы, то сделали шотландцы.

Rem tene, verba sequentur Постигни суть, а слова найдутся.

Repetitio est mater studiōrum Повторение есть мать учения.

Sáepe virí fallúnt, tenĕráe non sáepe puéllae (Ovidius) Часто мужчины обманывают, не часто девушки юные.

Salus populi suprēma lex esto Благо народа пусть будет высшим законом.

Sancta simplicitas Святая простота.

Sapienti sat Умному достаточно.

Scientia est potentia Знание – сила.

Scio me nihil scire Я знаю, что ничего не знаю.

Sero venientibus ossa Поздно приходящим – кости.

Sit saluti! На здоровье!

Si vis pacem, para bellum Если хочешь мира, готовься к войне.

Sí vivís Romáe, románo vívito more Если живешь в Риме, живи по римским обычаям.

Sic transit gloria mundi Так проходит слава мира.

Sub rosa «Под розой», по секрету, тайно.

Super flumina Babylōnis На реках вавилонских.

Suum cuique Каждому свое.

Tabŭla rasa «Чистая доска» (о сознании ребенка, человека).

Témpora mútantúr et nós mutántur in íllis Времена меняются, и мы меняемся вместе с ними.

Terra incognita Неизвестная земля.

Tertium non datur Третьего не дано.

Timeó Danaós et dóna feréntes Боюсь данайцев и дары приносящих.

Totus mundus agit histriōnem Весь мир играет (комедию), весь мир – актеры.

Transeat a me calix iste Да минует меня чаша сия.

Ubi bene, ibi patria Где хорошо, там отечество.

Una hirundo non facit ver Одна ласточка не делает весны.

Ut salūtas, ita salutabĕris Как ты здороваешься, так и тебя поприветствуют.

Vade in pace Ступай с миром.

Vae victis! Горе побежденным!

Vale et me ama Будь здоров и люби меня.

Vanitas vanitātum et omnia vanitas Суета сует и все – суета.

Veni, vidi, vici Пришел, увидел, победил.

Verba docent, exempla trahunt Слова учат, примеры увлекают.

Via Appia Аппиева дорога.

Via dolorōsa «Путь страданий», крестный путь.

Vincere scis, Hannibal, victoria uti nescis Ганнибал, побеждать ты умеешь, но пользоваться победой не умеешь.

Vita sine libertāte, nihil Жизнь без свободы – ничто.

Vitae, non scholae discimus Для жизни, не для школы мы учимся.

Vivĕre est cogitāre Жить – значит мыслить.

Volens nolens Волей неволей.

Vox clamantis in deserto Глас вопиющего в пустыне.

Vox populi, vox Dei Глас народа – глас Божий.

Латинские слова и латинизмы

латинское слово перевод латинизмы
aborigĕnes, um m (pl) аборигены, туземцы абориген
absolvo, absolvi, absolutum, absolvĕre 3 освобождать, оправдывать, оканчивать абсолют, абсолютизм
abstrăho, abstraxi, abstractum, abstrahĕre 3 отвлекать, уводить, увлекать абстракт, абстрактный, абстракционизм
accentus, us m ударение, повышение голоса, усиление акцентология, акцентировать
accurātus, a, um тщательный, точный аккуратный
action, actiōnis f действие, дело акция
adaequo, adaequāvi, adaequātum, adaequāre 1 уравнивать, равняться адекватный
adverbium, i n наречие адвербиальный
affigo, fixi, fixum 3 прикреплять, прибавлять аффикс
affrico, fricui, fricatum 1 тереть, чесать аффриката
agglutino, agglutināvi, agglutinātum, agglutināre 1 приклеивать, прилепить агглютинация
aggrĕgo, aggregāvi, aggregātum, aggregāre 1 присоединять, собирать агрегат, агрегировать
agnus, i m ягненок агнец
alter, ěra, ěrum второй, другой альтернатива
anĭma, ae f дыхание, дух, душа, жизнь анимация, аниматор, анимизм
anĭmal, ālis n животное анималист
antiquus, a, um древний, старинный античный
aqua, ae f вода аквариум, акванавт, акваланг
arbĭter, arbitri m судья, свидетель арбитр
arēna, ae n песок, покрытая песком площадь, арена арена
armo, armāvi, armātum, armāre 1 вооружать армия
ars, artis f ремесло, искусство, хитрость, прием артист, артистизм
articulo, articulāvi, articulātum, articulāre 1 расчленять, членораздельно произносить артикуляция, артикуляционный
assisto, astiti, – , assistere 3 стоять возле, присутствовать ассистент
auctio, ōnis f увеличение, рост аукцион
audio, audīvi, audītum, audīre 4 слышать, слушать аудитория, аудитор, аудиокассета
bacillum, i n палка бацилла
beneficium, i n благодеяние, услуга бенефис
bestia.ae f зверь бестия, бестиарий
bis дважды, два раза бис
brevis, e короткий, краткий аббревиатура
caerimōnia (caeremōnia), ae f святость, культовый обряд, почитание церемония
Calendae (Kalendae), ārum f (pl) календы (первый день каждого месяца) календарь
campus, i m поле, равнина кампус
candĭdus, a, um блестящий, белый, белоснежный кандидат
canto, cantāvi, cantātum, cantāre 1 петь кантата
capitalis, e главный, опасный, уголовный капитал, капитализм
caput, capĭtis n голова, главная часть капитан
casus, um m падение, случай, несчастье, падеж казус
censeo, censui, censum, censēre 2 ценить, оценивать, думать, считать цензура
centum сто цент, центнер
circŭlus, i m круг, собрание цирк, циркуль
civīlis, e гражданский, государственный цивилизация
classis, is f разряд, класс, флот класс, классик
cohors, tis f десятая часть легиона когорта
collectio, ōnis f собирание, краткий обзор коллекция
collegium, i n товарищество, содружество коллегия
colloquium, i n разговор, собеседование коллоквиум
color, ōris m цвет, окраска колорит
commendo, commendāvī, commendātum, commendāre поручать, вверять комендант
commentārium, i n записки, заметки комментарий
commūnis, e общий, всеобщий коммунизм
compĕto, compĕtīvi, compĕtītum, compĕtĕre 3 быть способным, годным; соответствовать компетентный
compleo, complēvi, complētum, complēre 2 наполнять, пополнять комплектовать, комплект
compositio, ōnis f составление, сочинение, привидение в порядок композиция
concurro, concurri, concursum, concurrĕre 3 сходиться, сталкиваться, нападать конкурент, конкуренция
cōnfĕro, cōntulī, collātum, cōnferre соединять, собирать в одно место конференция
cōnfligo, cōnflīxī, cōnflictum, cōnflīgĕre 3 сталкиваться, сражаться конфликт, конфликтовать
cōnstruo, cōnstrūxī, cōnstrūctum, cōnstruĕre 3 собирать, строить, создавать конструировать, конструктор
contra против, напротив контр…, контра…
contrăho, contrāxī, contractum, contrahĕre 3 стягивать, соединять, закреплять контракт
copia, ae f обилие, множество копия
corpus, ŏris n тело, туловище, остов корпус
crēdo, credĭdī, credĭtum, credĕre 3 верить, доверять кредо, кредит, кредитор
cremo, cremāvi, cremātum, cremāre 1 сжигать кремация, крематорий
creo, creāvī, creātum, creāre 1 творить, создавать креативный, креатура
cultura, ae f возделывание, обрабатывание, образование культура
cūro, curāvī, curātum, curāre 1 заботиться, ухаживать, лечить, почитать куратор, курировать
debeo, debui, debĭtum, debēre 2 быть должным, задолжать дебет, дебитор
debilĭto, debilitāvi, debilitātum, debilitāre 1 обессиливать, утомлять дебильность
decem; decĭmus, a, um десять, десятый дециметр
decŏro, decorāvi, decorātum decorāre 1 украшать, славить декорация, декоратор
defĭcio, defēci, defectum, deficĕre 3 недоставать, не хватать дефицит, дефицитный
dēlēgo, delegāvī, delegātum, delegāre 1 направлять, поручать, возлагать делегат, делегация, делегировать
delicātus, a, um приятный, милый деликатный
dēmonstro, demonstrāvī, demonstrātum, demonstrāre 1 показывать, указывать, объяснять демонстрировать, демонстрант, демонстрация
dē-tĕgo, dētēxī, detēctum, detegĕre 3 открывать, обнаруживать, разоблачать детектив, детектор
dictio, ōnis f произнесение, высказывание дикция
dicto, dictāvī, dictātum, dictāre 1 часто говорить, повторять диктовать, диктант
discussio, ōnis f исследование, рассмотрение дискуссия
dis-pŭto, dispŭtāvi, dispŭtātum, dispŭtāre 1 рассуждать, говорить, спорить диспут, диспутировать
distantia, ae f расстояние, промежуток, различие дистанция
disciplīna, ae f наука, учение, порядок дисциплина
dīversus, a, um обращенный в другую сторону, противоположный диверсия, диверсант
dīvido, divīsī, divīsum, divīdĕre 3 разделять, делить дивиденд, дивизия, дивизион
doceo, docuī, doctum, docēre 2 учить, объяснять доцент
doctrina, ae f учение, наука доктрина
documentum, i n свидетельство, доказательство документ, документальный
doto, dotāvī, dotātum, dotāre 1 наделять приданым, одаривать дотация
duālis, e двойной, двойственный дуализм
duplĭco, duplicāvī, duplicātum, duplicāre 1 удваивать, умножать дубликат
effectus, ūs m исполнение, результат действия эффект, эффективный
ego я эгоизм
ē-migro, ēmigrāvī, ēmigrātum, ēmigrāre 1 выселяться, переселяться эмиграция, эмигрировать, эмигрант
epistŏla, ae f письмо эпистолярный
eruditio, ōnis f образованность, ученость эрудиция
evolutio, ōnis f развертывание (свитка), т.е. чтение эволюция
exemplar, āris n образец, пример, копия экземпляр
expeditio, ōnis f приведение в порядок, устройство, набег, поход экспедиция
expertus, a, um знающий, сведущий эксперт
ex-pōno, exposuī, exposĭtum, exponĕre 3 выставлять, показывать экспонировать, экспонат, экспонент
ex-porto, exportāvī, exportātum, exportāre 1 выносить, вывозить экспортировать, экспорт, экспортер
expressus, a, um выразительный экспрессивный
expromptus, a, um находящийся в готовности, имеющийся под рукой экспромт
extrāho, extrāxī, extractum, extrahĕre 3 вытягивать, вытаскивать, извлекать экстрагировать, экстракт, экстрагирование
extrēmus, a, um крайний, последний, критический экстремизм, экстремист
fabrico, fabricāvī, fabricātum, fabricāre 1 изготовлять, производить фабриковать, фабрикант, фабричный
fabŭla, ae f сказка, басня фабула
factum, i n дело, поступок факт, фактический
fanatĭcus, a, um исступленный, безумный фанатик, фанатический
favor, ōris m благосклонность, расположение фавор, фаворит
femĭna, ae f жена, женщина феминизм
filiālis, e сыновний, дочерний филиал
folium, i n лист фолиант
fons, tis m источник, родник фонтан
formŭla, ae f модель, правило формула, формулировать
futūrus, a, um будущий футуризм
generālis, e родовой, общий генерал, генеральный
gladiātor, ōris m цирковой боец гладиатор
globus, ī m шар глобус, глобальный
gratia, ae f привлекательность грация
gubernātor, ōris m рулевой, кормчий; правитель губернатор
herba, ae f трава гербарий
hūmānus, a, um человеческий гуманизм, гуманный, гуманист
ignoro, ignorāvi, ignorātum ignorāre 1 не знать игнорировать
il-lūdo, illūsī, illūsum, illudĕre 3 играть, издеваться, обманывать, иллюзия, иллюзорный, иллюзионист
il-lūstro, illustrāvi, illustrātum, illustrāre 1 освещать, выявлять, украшать иллюстрация, иллюстрировать
imperium, ī n приказание, власть империя, империализм, имперский
imitor, imitātus sum, imitārī подражать, представлять, заменять имитация, имитатор, имитировать
immūnitās, ātis f освобождение от повинностей, льгота иммунитет
im-porto, importāvī, importātum,importāre 1 ввозить, привозить импорт, импортер, импортировать
incognĭtos, a, um неизвестный инкогнито
individuus, a, um нераздельный, неразрывный индивидуум, индивид, индивидуальный
industria, ae f старательность, трудолюбие индустрия, индустриальный
īn-fōrmo, īnfōrmāvi, īnfōrmātum, īnfōrmāre1 придавать форму, строить, мыслить информировать, информация, информатор
instrūctio, ōnis f вставка, сооружение, поручение, указание инструкция, инструктировать
intellēctus, us m ощущение, восприятие, познание, рассудок, смысл интеллект, интеллектуал, интеллектуальный
internus, a, um внутренний интернат
intervallum, i n промежуток, расстояние интервал
interventus, us m приход, вмешательство, посредничество интервенция
invalidus, a, um бессильный, слабый инвалид
jūs, jūris, n право, справедливость юрист
jūstitia, ae f справедливость, правосудие юстиция
labōro, labōrāvi, labōrātum, labōrāre 1 работать, трудиться лаборант, лаборатория
lectio, ōnis f собирание, чтение вслух лекция, лекционный
lego, lēgī, lēctum, legĕre 3 собирать, читать, декламировать легенда, легендарный
liberālis, e свободный, щедрый либеральный, либерализм
limes, ĭtis m межа, граница лимит, лимитировать
lingua, ae f язык лингвистика
littĕra, ae f буква литература
locus, i m место локальный
luxus, us m роскошь люкс (номер, каюта, купе)
macŭlo, macŭlāvi, macŭlātum, macŭlāre 1 делать пятна, портить, быть грязным макулатура
Maecēnās, ātis m Меценат, покровитель Вергилия, Горация и др. поэтов меценат
magnus, a, um большой, крупный магнат
manus, us f рука манускрипт, мануфактура
marīnus, a, um морской Марина, маринист
maxĭmus, a, um самый большой максимум, максимальный
medius, a, um средний медиевист, медиевистика
memoria, ae f память мемориал
memŏro, memŏrāvi, memŏrātum,memŏrāre1 напоминать, упоминать меморандум
militia, ae f поход, война, войско милиция
minĭmus, a, um самый малый минимум, минимальный
minister, trī m слуга, подручный министр
mobĭlis, e быстрый, подвижный мобильный, мобильность
monumentum, i n памятник монумент, монументальный
morālis, e нравственный мораль, моральный
multus, a, um многочисленный, многократный мультипликация, мультимиллионер
mutatio, ōnis f перемена, изменение мутация
natūra, ae f природа натуральный
navĭgo, navigāvi, navigātum, navigāre 1 плыть, плавать навигация, навигатор
nocturnus, a, um ночной ноктюрн
nudus, a, um голый, нагой нудизм, нудист
numisma, ātis n монета нумизмат, нумизматика
objectus, us m предмет, явление объект, объективный
ob-servo, observāvi, observātum, observāre1 внимательно следить, наблюдать обсерватория
occultus, a, um скрытый, тайный оккультизм
occŭpo, occŭpāvi, occŭpātum, occŭpāre 1 занимать, захватывать оккупант, оккупировать
ocŭlus, i m глаз окулист
operatio, ōnis f дело, действие операция, оператор, оперировать
orātor, ōris m оратор, делегат, посредник оратор
orbis, is m окружность, круг орбита
oriens, entis m восходящее солнце, восток ориентация, ориентир, ориентировка
ornamentum, i n украшение орнамент
pācificus, a, um миротворческий пацифизм, пацифист
passīvus, a, um восприимчивый, страдательный пассивный
pāstor, ōris m пастух, пастырь пастор
patiēns, entis выносливый пациент
patria, ae f родина патриот, патриотизм
patrōnus, i m защитник, покровитель патрон, патронаж
penātēs, ium m пенаты, боги-хранители пенаты
peregrīnus, a, um иноземный, чужой пилигрим
persōna, ae f лицо, личность персона, персональный
pessĭmus, a, um наихудший пессимист
phalanx, langis f фаланга, полчище фаланга
pinguis, e жирный, толстый пингвин
plagium, i n похищение, увод плагиат
planta, ae f саженец, растение плантация
plebs, plebis f народ, толпа плебей
plurālis, e множественный плюрализм
populāris, e народный популярный
potentia, ae f сила, мощь потенция
praemium, i n награда премия
primitīvus, a, um первый, самый ранний примитивный
primus, a, um первый прима (инструмент, голос)
principium, i n начало, основа принцип, принципиальный
prior, priōris первый, старший приоритет
privilegium, i n преимущественное право привилегия, привилегированный
prō-dūco, prodūxī, productum, producĕre 3 проводить, производить, увеличивать продукт, продукция
profāno, profanāvī, profanātum, profanāre 1 лишать святости, разоблачать профанация, профанировать
professio, ōnis m занятие, специальность профессия, профессионал
publĭco, publicāvī, publicātum, publicāre 1 сделать общим достоянием, обнародовать опубликовать, публикация
publĭcus, a, um общественный, народный публичный, публицистика, публицист
quartus, a, um четвертый квартал, квартет
quintus, a, um пятый квинтет
quorum – Gen.Pl.от qui который кворум
radio, radiāvi, radiātum, radiāre 1 испускать лучи, сиять радио, радист, радиация
radius, i m палочка, лучевая кость, шип, луч радиус, радиальный
rarus, a, um редкий раритет
ratio, ōnis f счет, подсчет, список рацион
redigo, redigēgī, redigactum, redigĕre 3 отгонять, направлять, доводить редактор, редакция, редактировать
reformo, reformāvi, reformātum, reformāre1 преобразовать, превращать, улучшать реформа, реформатор,реформировать
regālis, e царский, пышный регалии
regressus, us m обратное движение, отступление регресс, регрессивный
relictum, i n остаток реликт,реликтовый
relinquo, reliqui, relictum, relinquĕre 3 оставлять, покидать реликвия
repĕto, repetīvī, repetītum, repetĕre 3 возвращаться, повторять, возобновлять репетировать, репетитор
reprimo, repressī, repressum, reprimĕre 3 прогонять, оттеснять репрессия, репрессировать
reputatio, ōnis f обдумывание, размышление репутация
requies, ētis f покой, отдых реквием
revīso, revīsī, revīsum, revisĕre 3 снова смотреть, снова посещать ревизия, ревизионный
rituālis, e обрядовый ритуал, ритуальный
ruber, rubra, rubrum красный рубероид, рубин, рубрика
ruina, ae f падение, гибель руины
sacer, sacra, sacrum посвящённый, священный сакральный
sacramentum, i n обязательство, обещание сакраментальный
salūto, salutāvi, salutātum, salutāre 1 приветствовать, поздравлять салют, салютовать
sanĭtas, ātis f здоровье санитар, санитария
sano, sanāvi, sanātum, sanāre лечить, исцелять санаторий
satis-facio, satisfeci, satisfactum, satisfacere3 удовлетворять, разъяснять сатисфакция
scalpo, scalpsi, scalptum, scalpĕre 3 скоблить, скрести, вырезать скальп, скальпировать
scando, scandi, scansum, scandĕre 3 восходить, достигать, размеренно читать скандировать
secta, ae f путь, учение, школа секта, сектант
sectio, ōnis f резание, расчленение, операция секция, секционный
secundo, secundāvi, secundātum, secundāre1 благоприятствовать, помогать секундант
secundus, a, um следующий, второй, другой секунда
seminarium, i n рассадник, питомник семинар, семинария
senātor, ōris m член сената, сенатор сенатор
sēnsus, ūs m чувство, сознание сенсорный
separatus, a, um отдельный, разный сепаратный
sessio, ōnis f сидение, заседание сессия
serpēns, entis partic.praes. к serpo ползающий, пресмыкающийся (змея) серпантин, серпентарий
simŭlo, simulāvi, simulātum, simulāre 1 подражать, притворяться симулировать, симулянт
sociālis, e товарищеский, дружеский, союзный социальный, социализм
sōlārium, i n солнечные часы, солярий солярий
solidus, a, um плотный, массивный солидный
solus, a, um один, единственный солист
specto, spectāvi, spectātum, spectāre 1 смотреть, принимать во внимание спектакль
spirĭtus, us m дух, душа спиритизм
stabĭlis, e устойчивый, постоянный стабильный, стабилизация, стабилизатор
stimŭlo, stimulāvi, stimulātum, stimulāre 1 погонять, возбуждать, подстрекать стимулировать, стимул, стимуляция
stipendium, i n солдатское жалование стипендия
structūra, ae f строение, расположение структура
studeo, studuī, — , studēre 2 усердно заниматься, стараться студент
subjectum, i n подлежащее, субъект субъект
subsidium, i n тыловой эшелон, резерв, укрытие субсидия, субсидировать
suf-fĭgo, suffīxī, suffīxum, suffigĕre 3 прикреплять, приколачивать суффикс
tabella, ae f дощечка, табличка, договор табель
taberna, ae f хижина таверна
tactus, us m прикосновение, влияние, чувство такт
taxo, taxāvi, taxātum, taxāre 1 трогать, обвинять, оценивать такса
tempus, ŏris n время темп
termĭnus, i m пограничный знак, конечная цель термин
terra, ae f земля террарий, террариум, терраса, территория
terror, ōris m страх, ужас террор, терроризировать
textum, i n ткань, связь, соединение текст, текстуальный
thesaurus, i m сокровище, клад тезаурус
totus, a, um весь, целый тотальный
tractātus, us m обсуждение, рассмотрение трактат
traditio, ōnis f передача, предание, установившаяся привычка традиция, традиционный
traho, traxi, tractum, trahĕre 3 тащить, тянуть, увлекать трактор
transcrībo, transcrīpsī, transcrīptum, transcrībĕre 3 переписывать, передавать транскрипция, транскрибировать
trāns-fero, transtulī, translātum, transferre переносить, перевозить трансферт
trāns-porto, transportāvi, transportātum, transportāre 1 переносить, перемещать, перевозить транспорт, транспортный, транспортировка
tribūnal, ālis n трибунал, возвышение, кресло, судилище трибунал
tribūnus, i n трибун (глава трибы) трибун (оратор), трибуна
triumphus, i m триумф, триумфальное шествие триумф
ultĭmus, a, um последний, крайний ультиматум
unĭcus, a, um единственный, исключительный уникум, уникальный
unĭtas, ātis f единство, единение унитаризм, унитарный
ūniversitās, ātis f целость, совокупность, объединение, коллектив университет
urbānus, a, um городской урбанизация, урбанизм
urna, ae f сосуд, ваза, сосуд для голосования урна
utĭlis, e полезный, годный утиль, утилизация
vacuus, a, um пустой, свободный вакуум
Vandăli, ōrum m вандалы (германское племя) вандал, вандализм
vario, variāvi, variātum, variāre 1 делать пестрым, разнообразить вариант, варьировать
verbum, i n слово, выражение вербальный, вербализм
vestibulum, i n площадь перед домом, прихожая вестибюль
veterānus, a, um старый, испытанный, опытный ветеран
via, ae f дорога, путь виадук
vibro, vibrāvi, vibrātum, vibrāre 1 колебать, дрожать вибратор, вибрировать
virtus, ūtis f доблесть, талант виртуоз, виртуозный
vocabŭlum, i n наименование, название вокабула, вокабулярий
vocālis, e издающий звук, звучный, благозвучный, гласный вокальный, вокализация, вокализм, вокалист
vulgāris, e обыкновенный, общедоступный, простой вульгарный, вульгаризация, вульгаризм

§

Контрольная работа № 5.Обобщение знаний о существительном и прилагательном 3 склонения.

Задание: составьте словосочетание и просклоняйте его в единственном и множественном числе, переведите на русский язык.

Варианты:

1. flumen, minis, n; generālis, e,

2. onus, oneris, n; difficĭlis, e,

3. urbs, urbis, f; regālis, e,

4. anĭmal, alis, n; velox, ocis,

5. gens, gentis, f; acer, acris, acre,

6. dux, ducis, m; fortis, e,

7. juvĕnis, is m; audax, acis,

8. miles, litis, m; vetus, eris,

9. tempus, oris, n; felix, icis,

10. labor, oris, m; facĭlis, e.

Контрольная работа № 6.Обобщение знаний об именных формах (существительное, прилагательное, местоимение).

Задание: Составьте словосочетание и просклоняйте его в единственном и множественном числе, переведите на русский язык.

Варианты:

1. narratio, onis, f; totus, a, um; longus, a, um,

2. vita, vitae, f; ille, illa, illud; novus, a, um,

3. liber, bri, m; totus, a, um; sacer, cra, crum,

4. vir, viri, m; hic, haec, hoc; nobĭlis, e,

5. fructus, us, m; alter, era, erum; ferus, a, um,

6. exercĭtus, us, m; iste, ista, istud; magnus, a, um,

7. dies, ei, f; ipse, ipsa, ipsum; difficĭlis, e,

8. ornātus, us, m; meus, mea, meum; latus, a, um,

9. officium, i, n; noster, nostra, nostrum; tristis, e,

10. nox, noctis, f; is, ea, id; niger, gra, grum.

Контрольная работа № 7.Неличные формы глагола. Словосочетания с причастиями.

Задание: Составьте словосочетания, образовав причастия, и просклоняйте их в единственном и множественном числе.

Варианты:

1. Влекущий пример, увлеченный юноша: exemplum, i, n – пример; juvenis, is, m – юноша; traho, traxi, tractum, 3 – влечь, увлекать.

2. Поющая птица, спетая песня: avis, avis, f – птица; carmen, inis, n – песня; canto, -avi, -atum, 1 – петь.

3. Побеждающий народ, побежденный царь: popŭlus, i, m – народ; rex, regis, m – царь; vinco, vici, victum, 3 – побеждать.

4. Пишущий ученик, написанное письмо: discipŭlus, i, m – ученик; epistŭla, ae, f – письмо; scribo, scripsi, scriptum, 3 – писать.

5. Размышляющий философ, обдуманный совет: philosŏphus, i, m – философ; consilium, i, n – совет; puto, -avi, -atum, 1 – размышлять, обдумывать.

6. Говорящий оратор, сказанное слово: orātor, oris, m – оратор; verbum, i, n – слово; dico, dixi, dictum, 3 – говорить.

7. Сжигающий огонь, сожженное письмо: epistŭla, ae, f – письмо; ignis, is, m – огонь; cremo, -avi, -atum, 1 – сжигать.

8. Разрушающее время, разрушенная хижина: tempus, oris, n – время; casa, ae, f – хижина; deleo, -evi, -etum, 2 – разрушать.

9. Любящая мать, любимое дело: mater, tris, f – мать; opus, opěris, n – дело; amo, -avi, -atum, 1 — любить.

10. Исцеляющее лекарство, исцеленный больной: medicāmen, inis, n – лекарство; aegrōtus, i, m – больной; sano, -avi, -atum, 1 – лечить, исцелять.

Контрольная работа № 8.Обобщение сведений по глаголу в системе praesens et perfectum.

Задание: 1). Проспрягайте глагол во всех временах системы инфекта изъявительного наклонения действительного и страдательного залогов. 2). Образуйте Imperativus обоих чисел. 3). Проспрягайте глагол во всех временах системы перфекта изъявительного наклонения действительного залога.

Варианты:

1. defendo, defendi, defensum, defenděre – защищать.

2. monstro, monstrāvi, monstrātum, monstrāre – показывать.

3. narro, narrāvi, narrātum, narrāre – рассказывать.

4. teneo, tenui, tenum, tenēre – держать.

5. ago,egi, actum,agěre – делать.

6. dormio, dormīvi, dormītum, dormīre – спать.

7. doceo, docui, doctum, docēre – учить.

8. paro, parāvi, parātum, parāre — готовить.

9. respondeo, respondi, responsum, respondēre – отвечать.

10. nomino, nomināvi, nominātum, nomināre – называть.

Контрольная работа № 9.Структура простого предложения. Степени сравнения имен прилагательных.

Задание: Сделайте полный грамматический разбор и перевод предложения, следуя образцу, данному в контрольной работе № 4.

Варианты:

Lingua celeris est, mens celerior.

Medicīna fructiosior ars nulla est.

Melior est canis vivus leone mortuo.

Peior odio amōris simulatio est.

Firmissĭma est inter pares amicitia.

Optĭmi mortalium altissĭma cupiunt.

Maxĭmum anĭmal terrestre est elephantus.

Honesta mors turpi vita potior.

Risu inepto res ineptior nulla est.

Usus optĭmus magīster est.

Контрольная работа № 10.Сложное предложение. Глагол во всех временах системы перфекта изъявительного наклонения действительного и страдательного залогов.

Задание: Сделайте полный грамматический разбор и перевод предложения, следуя образцу, данному в контрольной работе № 4.

Варианты:

Attalus, rex Asiae, regnum suum donāvit Romānis.

Themistocles restituit muros, quos Persae delevĕrant.

Pompeius ad Pharsālum a Caesare victus est.

Parsimonia non sine causa dicta est magnum vectīgal.

Sapientes sine aegritudĭne et metu vivěre possunt.

Altĕra manu fert lapĭdem, panem ostentat alterā.

Aristīdes interfuit pugnae navāli apud Salamīna.

Semper honos nōmenque tuum laudēsque manēbunt.

Carthaginienses victos hostes ferreis catēnis vinciēbant.

Graeci Troiam expugnavērunt, incŏlas fere omnes necavērunt.

Контрольная работа № 11.Сложное предложение. Обобщение знаний о придаточных предложениях в разных временных конструкциях.

Задание: Сделайте полный грамматический разбор и перевод предложения, следуя образцу, данному в контрольной работе № 4.

Варианты:

Amētis patriam vestram et pareātis legĭbus ejus.

Timor Romae grandis fuit, ne itĕrum Galli Romam venīrent.

Plures hostes occĭdissent, nisi nox proelio intervenisset.

Utĭnam ut culpam, sic etiam suspiciōnem evitāre potuisses.

Pecunia est ancilla, si scis uti; si nescis, domĭna.

Cum Caesar in Galliam vēnit, ibi duae factiōnes erant.

Fit in proelio, ut ignāvus ac timĭdus miles, abjecto scuto, fugiat.

Ne sint in senectūte vires; ne postulantur quidem vires a senectūte.

Multum intĕrest, utrum rem ipsam, an libros inspicias.

Ignoranti, quem portum petat, nullus ventus secundus est.

Контрольная работа № 12.Стилистика сложного предложения. Тропы и риторические фигуры.

Задание: Сделайте полный грамматический разбор и перевод предложения, следуя образцу, данному в контрольной работе № 4. Найдите тропы, которые используют античные авторы в своих стихах.

Примеры для первичного анализа:

Тропы:

Метафора: Tosta sitit tellus (Ovidius).

Метафора: Polus dum sidĕra pascet (Vergilius).

Олицетворение: Nescit, cui domĭno pareat, unda maris (Ovidius).

Олицетворение: Hiemps sequĭtur crepĭtans hanc dentĭbus algu (Lucretius).

Гипербола: Ferit aurea sidĕra clamor (Vergilius).

Гипербола: Luce sunt clariora nobis tua consilia omnia (Cicero).

Метонимия: Sine Cerĕre et Libĕro friget Venus (Terentius).

Метонимия: Manet sub Iove frigĭdo venātor (Horatius).

Синекдоха: Rapit ungŭla currus (Horatius).

Синекдоха: Tempŏra populea fertur vinxisse corōna (Horatius).

Риторические (или стилистические) фигуры:

Аллитерация: Machĭna multa minax minitātur maxĭma murus (Ennius).

Анафора: Credunt imprŏbis, credunt turbulentis, credunt suis (Cicero).

Эпифора: Omnia vincit Amor; et nos cedamus Amōri (Vergilius).

Удвоение: Sic, sic juvat ire sub umbras (Vergilius).

Оксюморон: Insanientis dum sapientiae consultus erro (Horatius).

Антитеза: Honesta mors turpi vita potior (Tacitus).

Риторическое восклицание: O tempora, o mores! Senātus haec intellĕgit, consul videt; hic tamen vivit! (Cicero).

Риторический вопрос: Canis none simĭles lupo? (Cicero).

Хиазм (перекрещивание): Ducuntvolentem fata, nolentemtrahunt (Seneca).

Инверсия (перестановка): Copiā cibōrum subtilĭtas anĭmi impedĭtur (Seneca).

Варианты для разбора:

1. Bárbǎrus híc ego súm, quia nón intéllĕgor úlli,

Ét ridént stolĭdí vérba Latína Getáe. (Ovidius).

2. Grátia, Músa, tibí! Nam tú solátia práebes,

Tú curáe requiés, tú medicína venís. (Ovidius).

3. Át mihi jám puěró caeléstia sácra placébant,

Ínque suúm furtím Músa trahébat opús. (Ovidius).

4. Dúm virés anníque sinúnt, toleráte labóres:

Jám veniét tacĭtó tárda senécta pedé. (Ovidius).

5. Dífficĭlís, facĭlís, jucúndus, acérbus es ídem,

Néc tecúm possúm vívĕre, néc sine té. (Martiālis).

6. Néc quae práeteriít, itĕrúm revocábĭtur únda,

Néc quae práeteriít hóra redīre potést. (Ovidius).

7. Dónec erís felíx, multós numerábis amícos;

Témpŏra sí fuĕrínt núbĭla, sólus erís. (Ovidius).

8. Ód(i) et amó. Quar(e) íd faciám, fortásse requíres.

Néscio, séd fierí sénti(o) et éxcruciór. (Catullus).

9. Dé nobís post háec tristís senténtial fértur;

Dát veniám corvís, vexát censúra colúmbas. (Juvenālis).

10.Áurum et ópes et rúra fréquens domábit amícis,

qui vélit ingénio cédere, rárus erít. (Martiālis).

Латинско-русский словарь

Значение слов дается, главным образом, по «Латинско-русскому словарю» И.Х. Дворецкого – 6-е изд., стереотип. – М.: Рус.яз., 2000.

§


abl.ablativus – аблятив

abs. absolutus – абсолютный

acc.accusativus – винительный падеж

act. – activum – действительный залог

adject. – adjectivum – прилагательное

adv. – adverbium – наречие

c.cum – с, вместе с

comparat.– comparativus – сравнительная степень

conj. – conjunctio – предлог

conjunct. – conjunctivus – сослагательное наклонение

dat. – dativus – дательный падеж

defect. – defectivus – недостаточный

depon. – deponens – отложительный

fut. – futurum – будущее время

gen. – genetivus – родительный падеж

imper. – imperativum – повелительное наклонение

impers. – impersonale – безличный

indecl. – indēclīnābilis – несклоняемый

inf. – infinitivus – инфинитив

med. – medium – средний залог

n. – neutrum – средний род

nom. – nominativus – именительный падеж

partic.futur.act.(P.F.A.) – participium futuri activi – причастие будущего времени действительного залога

partic.perf.pass.(P.P.P.) – participium perfecti passivi – причастие прошедшего законченного времени страдательного залога

partic.praes.act. (P.P.A.) – participium praesentis activi – причастие настоящего времени действительного залога

pass. – passivum – страдательный залог

perf. – perfectum – перфект

pl. – pluralis – множественное число

praep. – praepositio – предлог

praes. – praesens – настоящее время

semidepon. – semideponens – полуотложительный

sg. – singularis – единственное число

subst. – substantivum — существительное

sup. – supinum – супин

superlat. – superlativus – превосходная степень

verb. – verbum – глагол

voc. – vocativus – звательный падеж

Условные сокращения русские


арх. – архаическое

безл. – безличное

воен. – военное

глас. – гласный

грамм.– грамматическое

греч. – греческое

досл. – дословное

знач. – значение

косв.п. – косвенный падеж

миф. – мифическое

перен. – переносное значение

поэт. — поэтическое

см. – смотри

согл. — согласный

т.е. – то есть

т.ж. – то же

энкл. – энклитика

эп. – эпичекое

эпит. – эпитет

A, a

a (перед согл., кроме h), ab (перед гласн. и часто перед согл.), abs(перед q и t) praep. пространства и времени, употребл. c Abl.: от, из, на, (в) расстоянии; с, со стороны; начиная с, вслед за, после.

abdĭtus, a, umpartic.perf.pass. от abdo, сокрытый удаленный от чего-либо, тайный

abdo, abdidi, abditum, abdĕre 3 удалить; скрыть; вонзать, погружать, погребать; se — , предаваться чему-либо

ab-eo, abiī (īvī), abĭtum, abīre 4 уходить, проходить, удаляться

abhorreo, ui, — , ēre 2 испытывать отвращение, ненавидеть; не соответствовать

abiens, euntispartic.praes.act. к abeo

abjectus, a, um 1) partic.perf.pass. к abjicio; 2) adject. вялый, плоский; простой; низкий, пошлый; презренный; необработанный, небрежный

ab-jicio, abjēcī, abjectum, abjicĕre 3 отбрасывать, низвергнуть, пренебрегать; se — смириться

aborigĕnes, um m. (pl.) аборигены, туземцы

absolutus, a, um законченный, полный, совершенный, безусловный, независимый, самостоятельный

absolvo, absolvi, absŏlūtum, absolvĕre 3 освобождать, оправдывать, оканчивать

abstrăho, abstraxi, abstractum, abstrahĕre 3 отвлекать, уводить, увлекать

ab-sum, afuī, — , abessĕотсутствовать, быть на расстоянии, отстоять

abyssus, i f. пропасть, бездна, ад

ac (перед согл. кроме h) и atqueconj. 1) и, и также, и притом; atque etiam (adeo=) = и даже; 2) при сравнениях = как; 3) simul ac (atque) = лишь только, как скоро

ac-cēdo, accessi, accessum, accēdĕre 3 приходить, приближаться; приниматься за что-то, соглашаться; прибавляться; быть похожим

accentus, us m. ударение, повышение голоса, усиление

ac-cĭpio, accēpī, acceptum, accĭpĕre 3 брать, получать (известие); услышать; принимать, понимать

accommodātus, a, um 1) partic.perf.pass. к accommodo; 2) adject. приспособленный, сообразный, подобающий, пригодный

ac-commodo, accommodāvi, accommodātum, accommodāre1 приноравливать, прилаживать, присоединять; посвящать

accūrātus, a, um тщательный, точный

accūsātīvus, a, umграмм. винительный падеж

ācer, ācris, ācre острый; тугой; зоркий; резкий, жестокий.

acerbo, -, -, acerbāre 1 делать горьким, мучительным; портить, отравлять

acērbus, a, um терпкий, горький; преждевременный; суровый, жестокий

acērrĭmesuperlat. к acriter

Achaeī, ōrum m. ахейцы (жители Ахеи в сев. Пелопоннесе); греки (вообще).

Achātes, ae m. Ахат, один из спутников Энея

aciēs, ēī f. остриё; кончик; лезвие; зрение, взгляд; боевой порядок, строй; сражение

acriteradv. остро, резко, горячо

ācta, ōrumn. (редко Sg.) 1) в Sg. – P.P.P. от глаг. ago; 2) действия, деяния, подвиги.

action, actiōnis f действие, дело

āctīvus, a, um действенный, практический; грамм. действительный

adpraep. с Acc. 1) пространство: к, близ, у, при; 2) время и число: около, почти, до; 3) цель: к, для; 4) образ действия: по, сообразно с чем-либо

adaequo, adaequāvi, adaequātum, adaequāre 1 уравнивать, равняться

adductus, a, um строгий, угрюмый, мрачный

ad-edo, adēdī, adēsum, adĕre объедать, обгрызать, обгладывать; обжигать; обтачивать; съедать; растрачивать

ad-eo, adii (adivi), aditum, adīre приходить, прибывать; входить; обращаться (за помощью); приступать, брать на себя; наступать, нападать

adeptus, a, umpartic.perf.pass. к adipiscor

adipiscor, adeptus sum, adipisciдостигать, добиваться, обретать, догонять

admŏdumadv. очень, весьма; (при числ.) по крайней мере, около

ad-moveo, admōvi, admōtum, admovēre 2 придвигать; направлять

Adscríber(e)

ad-sum, adfuī (affui), — , adessĕприсутствовать, помогать

adulescentia, ae f. 1) юность, молодость; 2) молодежь, юношество

advĕnio, advēni, adventum, advenīre 4 приходить, прибывать; наступать

adverbium, ī n. грамм. наречие

adversor, adversātus sum, adversāridepon. 1 противиться, сопротивляться; враждебно относиться, притеснять

adversus, a, umadject. находящийся напротив, передний; неприязненный, неблагоприятный

aedes, или aedis, is f. комната, храм; мн. дом

aedificium, ī n. строение, здание

aedĭ-fĭco, aedĭfĭcavi, aedifĭcātum, aedificāre 1 строить, основывать

aēdōn, onis f. соловей

aeger, gra, grum больной; расстроенный, опечаленный, унылый

aegrĭtūdo, ĭnis f. болезнь; скорбь, печаль

aegrōtus, i m – больной;

aēna, ae f. медный котел, чан

Aenēis, idos (idis) f. Энеида, произведение Вергилия

Aeolis, idisи idos f. Эолида: 1) область на западном побережье Малой Азии; 2) дочь Эола, бога ветров, родоначальника эолийцев.

Aeolius, a, um 1) эолийский; 2) эолов (принадлежащий Эолу)

aequo, aequāvi, aequātum, aequāre 1 равнять, сравнивать; равняться, быть равным

aequus, a, um равный, одинаковый, справедливый, благосклонный

aēr, ĕris m. воздух

aera, ae f. 1) (греч.) плевелы; 2) отдельное число, цифра; эра; 3) pl. к aes, aeris n. медь, бронза; изделие из меди; монета, деньги

Aeschinēs, is и i m. Эсхин, философ – ученик Сократа

Aeschylus, ī m. Эсхил, великий аттический трагик

aestās, ātis f. теплое время года (весна и лето); лето

aestĭmo (aestumo), aestimāvi, aestimātum, aestimāre 1 ценить, оценивать; считать, полагать; уважать

aetas, ātis f. время жизни, возраст, век

aeternus, a, um вечный; незабываемый; бесконечный

Aetna, aeи Aetnē, ēs f. Этна, вулкан в восточной Сицилии; город у его подножия

af-fĕrō, attŭlī, allātum, affĕrrĕприносить

af-figo, affixi, affixum affigĕre3 прикреплять, прибавлять

af-frico, affricui, affric(ā)tum, affricāre 1 тереть, чесать

Afrĭca, aef. Африка

agēns, entis 1) part.praes. к ago; 2) adject. выразительный, сильный, живой; 3) грамм. активный

ager, agri m. земля, территория; поле, пашня

agglutino, agglutināvi, agglutinātum, agglutināre 1 приклеивать, прилепить

aggrĕgo, aggregāvi, aggregātum, aggregāre 1 присоединять, собирать

Agis, idis m Агид или Агис, спартанский царь

agitātor, is m. погонщик животных

agnōsco, agnōvi, agnĭtum, agnĕre 3 узнавать, примечать; признаваться, соглашаться; познавать

agnus, i m. ягненок

ăgo, ēgī, āctum, agĕre 3 вести, гнать, преследовать; побуждать, подстрекать; проводить, жить; делать; действовать

agrestis, e полевой, сельский; необразованный, дикий, жестокий

agricŏla, ae m. земледелец

agri-cultūra, ae f. земледелие, сельское хозяйство

āio, ait, -, —verb.defect. подтверждать, отвечать утвердительно; говорить, утверждать, заверять

Albānus, a, um альбанский

Albānus, ī m. житель города Alba Longa или Альбании

albus, a, um белый

alea, ae f. игра в кости; перен. жребий

Alesia, ae f. Алезия, укрепленный город мандубиев в Галлии

algor, ōris m. холод, мороз; зябкость, озноб

algus, ūs m. арх. = algor

aliēnus, a, um чужой, не родной; чуждый; невыгодный, неприличный

aliquandōadv. когда-нибудь, некогда, когда-либо; иногда, кое-когда

alius, a, ud другой (из многих)

alter, ĕra, ĕrum второй, другой

altus, a, um высокий, возвышенный, глубокий

alvĕus, i m. дупло; водоем; русло; пер. лодка, челнок

amābĭlis, e достойный любви, милый, любезный

ambŭlo, ambŭlāvi, ambŭlātum, ambŭlāre 1 ходить, гулять, прохаживаться; обходить, объезжать

amīca, ae f. подруга

amicĭtia, ae f. дружба, дружество

amīcus, a, um дружный, дружественный

amīcus, i m. друг, товарищ, сторонник

amo, amāvi, amātum, amāre 1 любить

ămor, ōris m. любовь, сильное желание, страсть

Amphitrīta, ae f. (арх. Amphitrītē, ēs f.) Амфитрита, супруга Нептуна, богиня моря; перен. море

amphŏra, aef. сосуд с двумя ручками для жидкостей, кувшин; мера жидкостей

amplio, ampliāvi, ampliātum, ampliāre 1 расширять, увеличивать, распространять; откладывать, отсрочивать

amplus, a, um обширный, просторный, большой; значительный

Amūlius, i m. Амулий, брат Нумитора, царь Альбы Лонги

an – или, или может быть; после выражений сомнения не ли; не ли = может быть

ancilla, ae f. служанка, рабыня

anguis, is m., f. змей, змея

angustiae, ārumf. теснота, ограниченность, недостаток; узкий проход, ущелье

angusto, angustāvi, angustātum, angustāre 1 суживать, стеснять, ограничивать

angustus, a, um тесный, узкий, краткий

anĭma, ae f. дыхание, дух, душа, жизнь

anĭmal, ālis n. животное

anĭmus, i m. дух, разумное начало; мысль, память; намерение; душа, сердце; характер, настроение, мужество, гордость

annus, i m. год

antepraep. cum Acc. 1) пространство: перед, впереди; 2) время: перед, до

antĕāadv. раньше

antiquus, a, um древний, старинный

aperio, aperui, apertum, aperīre 4 открывать, обнаруживать, делать видимым; отпирать; делать доступным

Aphrodīta, aef. Афродита, богиня любви у греков

Apollo, ĭnis m. Аполлон, бог света, прорицания, поэзии, медицины, сын Юпитера и Латоны

appello, appellāvi, appellātum, appellāre 1 обращаться с речью, предлагать, просить, упоминать, называть

ap-peto, appetīvi (appetii), appetitum, appetĕre 3 хватать, домогаться, нападать, приближаться, наступать

Appia (via) f. Аппиева дорога (первая стратегическая дорога римлян, проложенная в 312 г. до н.э.)

ap-propinquo, appropinquāvi, appropinquātum, appropinquāre 1 приближаться

Aprīlis, ism. Апрель

aptus, a, um годный, удобный; прилаженный

apudpraep. cum Acc. у, возле, около

aqua, ae f. вода

aquĭla, ae f. орел; орел (знак легиона); легион

āra, aef. возвышение из камня, земли; алтарь; защита

arbĭter, arbitri m судья, свидетель

arbitror, arbitrātus sum, arbitrāridepon. наблюдать; считать справедливым; думать, полагать; оценивать

arbour, ŏris f дерево; перен. весло, корабль

Arcadia, ae f. Аркадия, горная область в центре Пелопоннеса

Archimēdēs, is m. Архимед, из Сиракуз, ученик Эвклида, величайший математик и физик древности

arduus, a, um крутой, высокий, тяжелый, затруднительный, опасный

arēna, ae n. песок, покрытая песком площадь, арена

argentum, i n. серебро; серебряная посуда; деньги

argumentum, i n. рассказ, повесть; предмет, содержание, тема; довод, наглядное доказательство

Aristīdes, isиi m. Аристид: 1) афинянин, современник и противник Фемистокла, гос. деятель, прозванный «Справедливым»; 2) эротический поэт из Милета, автор поэмы «Milesiaca»

Aristippus, ī m. Аристипп, философ из Кирены, основатель киренской школы (гедонизма)

arithmētica, ōrum n. иarithmētica, ae f. (греч.) арифметика, наука о счислении

arma, ōrum n. оружие; война, сражение

armo, armāvi, armātum, armāre 1 вооружать

ar-ripio, arripui, arreptum, arripĕre 3 хватать, схватывать, поспешно брать; доставать, получать

arrōdo, arrōsi, arrōsum, arrodĕre 3 обгрызать, объедать; перен. вредить

ars, artis f. ремесло, искусство, хитрость, прием

articŭlo, articulāvi, articulātum, articulāre 1 расчленять, членораздельно произносить

Arvernī, ōrum m. арверны, галльское племя в Аквитании

arx,cis f. вершина, гора; крепость, цитадель; убежище, защита

a-scendo, ascendi, ascēnsum, ascendĕre 3 всходить, подниматься, взбираться; возвышаться, достигать; брать приступом

Asia, ae f. Азия

asĭna, ae f. ослица

asĭnus, i m. осел

asper, aspera, asperum неровный, шероховатый, строгий, жесткий; тягостный

aspĭcio, aspexi, aspectum, aspĭcĕre [ad specio] 3 смотреть, рассматривать; обдумывать, исследовать

assiduē (редкоassiduō) adv. постоянно, беспрестанно, усердно, настойчиво

assiduus, a, um оседлый, постоянно проживающий; усердный, домовитый

assiduus, im. оседлый житель, зажиточный гражданин, налогоплательщик

assisto, assistiti, – , assistĕre 3 стоять возле, присутствовать; представать; помогать

assus, a, um сухой; без всякой примеси, один только; сущ.um, i n. комната для потения; жареный – um, i n. жаркое

astrum, i n. звезда, созвездие

atconj. но, однако, по крайней мере, зато

Athēnagorās, ae m. Афинагор, мужское имя

āthlēta, ae m. атлет, борец

atque, см. ac

atrium, i n. передняя, гостиная, приемная или зал (первая комната при входе в дом)

Attalus, i m. Аттал: 1) полководец Филиппа Македонского и дядя его жены Клеопатры, убитый Александром в 336 г. до н.э.; 2) царь Пергама (241-197 гг до н.э.), боровшийся на стороне римлян против Филиппа и ахейцев; 3) философ-стоик, учитель Сенеки

attentēadv. внимательно

attentus, a, um внимательный, осмотрительный, рачительный

auctio, ōnis f. увеличение, рост

auctor, ōris m. виновник, создатель, автор; поборник, сторонник; свидетель, советчик

audacia, ae f. мужество, неустрашимость; наглость

audax, ācis смелый, дерзкий

audio, audīvi, audītum, audīre 4 слышать, слушать

au-fĕrō, abstŭlī, ablātum, aufĕrrĕуносить

Aufidus, i m. Ауфид (главная река в Апулии); adject. – , a, um к Aufidus, i m.

augeo, auxi, auctum, augēre 2 умножать, увеличивать; расти, увеличиваться

Augustus, i m. Август, cognomen Октавиана «высокий, священный, великий», перешедшее на всех последующих императоров

aureus, a, um золотой

aurīga, ae m. и f. возница; рулевой, кормчий

auris, is f. ухо

Aurōra, ae f. 1) Аврора, богиня утренней зари, дочь Гипериона, жена Тифона; aurōra, aef. утренняя заря

aurum, i n. золото; золотой предмет; деньги

ausus, a, um 1) part. perf. pass. к audio; 2) adject. задуманный, затеянный

ausus, ūsm. отважный замысел, смелое решение

autconj. или; в отрицательных предложениях (вместо второго neque) ни…, ни

autemconj. но, же, а; также

autumnus, a, um осенний

autumnus, i m. осень

auxilium, i n. помощь, пособие, средство к спасению

avārus, a, um жадный, алчный; скупой

aveo (haveo), -, -, ēre 1) здравствовать: ave здравствуй или прощай; 2) страшно желать, жаждать, томиться

Avernus, i m. Аверн (мрачное озеро в Кампании, где, по преданию, находились пещера кумской сивиллы, роща Гекаты и вход в царство теней)

avis, avis f. птица

B, b

Babylōn, ōnis f. Вавилон, главный город Вавилонско-Халдейского царства

Bacchānālia, iumиōrum n. 1) вакханалии, празднества в честь Вакха; 2) распутный образ жизни

Bacchus, i m. Вакх, сын Юпитера и Семелы, бог виноградарства, виноделия и вина

bacillum, i n палка

barba, ae f. борода

barbarus, a, um иностранный, чужеземный, чужой; грубый, дикий

barbarus, i m. чужестранец, иноземец, варвар

bellicum, i n. сигнал, трубный звук; сигнал к сражению

bellicus, a, um военный, боевой

bellum, i n. война; борьба; бой, сражение

beneadv. хорошо

beneficium, i n. благодеяние, услуга

bēs, bēs(s)is m. [duo assis] 1) две трети цегого, делимого на 12 частей; 2) восемь

bestia, ae f. зверь

bibo, bibi, -, bibĕre 3 пить; впитывать, жадно слушать

bisadv. дважды, два раза

bonus, a, um хороший, добрый, благой, славный

bōs, bovis m., f. бык, корова

brevis, e короткий, краткий

Britannia, ae f. Британия: в широком смыслеAlbion, т.е. Англия с Шотландией и Hibernia, т.е. Ирландия; в узком смыслетолькоAlbion

Brutus, i m. Брут, cognomen в роде Юниев; Decĭmus Brutus Децим Брут, Marcus Brutus Марк Брут (участник заговора против Юлия Цезаря)

Buridān i m. Буридан Жан, французский философ-схоластик 14 в., комментатор Аристотеля

Byzantium, i n. Бизантий или Византия, фракийский город на Боспоре, милетская колония (позднее Константинополь, ныне Стамбул)

C, c

cădo, cĕcĭdi, cāsūrus, cadĕre 3 падать; впадать, втекать; оканчиваться, случаться; проигрывать тяжбу; погибать

caecus, a, um слепой; ослепленный; тайный, скрытый; неизвестный; напрасный, бесцельный

caedes, is f. срубание, рубка; убийство, резня, избиение; труп

caelestes, iumn. небожители, боги

caelestia, ium n. небесные тела или явления

caelestis, e небесный

caelum, i n. небо, небесная высь; воздух, атмосфера

caerimōnia (caeremōnia), ae f. святость, культовый обряд, почитание

Caesar, ăris m. Цезарь, cognomen в роде Юлиев; G. (Gaius) Julius Caesar (знаменитый полководец, политический деятель, историк, 1 в. до н.э.)

calamĭtas, tātis f. бедствие, несчастье

Calendae (Kalendae), ārum f (pl) календы (первый день каждого месяца)

calix, icis m. кубок, бокал; стакан, чаша; горшок, миска

campus, i m поле, равнина

cancer, crī m. краб, рак; клешня, коготь; перен. зной

candĭdus, a, um блестящий, белый, белоснежный

canis, is m., f. пёс, собака

cano, cecĭni, cantum, canĕre 3 петь, воспевать, славить

canto, cantāvi, cantātum, cantāre 1 петь; произносить заклинание; сочинять

canus, a, um серый, седой

căpio, cēpi, captum, capĕre 3 брать; хватать, захватывать, получать

capitalis, e главный, опасный, уголовный

Capitolium, ii n. Капитолий (холм в Риме)

capra, ae f. коза

captīvus, i m. пленник

capto, captāvi, captātum, caprāre 1 хватать, ловить

caput, capĭtis n. голова, главная часть

careo, carui, -, carēre 2 ( Abl.) не иметь, быть лишенным (чего-либо)

carmen, inis n. – песня; стихотворение; изречение оракула; заклинание

сarpo, carpsi, carptum, carpĕre 3 срывать, рвать, собирать; щипать, есть; подбирать, брать; перен. срывать, похищать

Carthaginiensis, e карфагенский

Carthaginiensis, is m. карфагенянин

casa, ae f. – хижина;

caseum, i n. = caseus, i m. сыр

castra, ōrum n. (Pl. t.) военный лагерь = castrum, i n. (чащеcastellum) укрепление, форт, небольшая крепость

castus, a, um целомудренный, чистый, благочестивый, непорочный

casus, um m. падение, случай, несчастье, падеж

catēna, ae f. цепь, оковы; перен. узы, рамки

cathĕdra, ae f. (греч.) кресло; кафедра (стол преподавателя)

cathĕtus, i f. (греч.) отвесная линия, перпендикуляр

catholĭcus, a, um (греч.) всеобщий, всеохватывающий; католический

Catullus, i m. Катулл; G.(Gajus) Valerius Catullus Гай Валерий Катулл (римский поэт 1 в. до н.э.)

cauda, ae f. хвост

causa, ae f. причина, повод; предлог; возражение; дело; цель; тема, предмет

cavea, ae f. углубление, впадина, выемка; клетка для зверей; место в театре для зрителей; перен. театральная публика

caveo, cavi, cautum, cavēre 2 ( Acc.) остерегаться, опасаться

caverna, ae f. ложбина, яма, пропасть; впадина; дупло; нора, щель

cavo, cavāvi, cavātum, cavāre 1 выдалбливать, делать углубление, рыть

cavum, i n. впадина, пустота

cēdo, cessi, cessum, cedĕre 3 идти, ступать; уходить; уступать, подчиняться; случаться; становиться

celeber, bris, bre (celebris, e) многопосещаемый, многолюдный, торжественный; весьма распространенный; популярный, знаменитый

celebro, celebrāvi, celebrātum, celebrāre 1 приходить во множестве, часто посещать; прославлять; часто делать, употреблять

cĕlĕr, celĕris, celĕreскорый, быстрый, опрометчивый

cēlo, cēlāvi, celātum, celāre 1 скрывать, утаивать

cena, ae f. обед

censeo, censui, censum, censēre 2 ценить, оценивать, думать, считать

censūra, ae f. должность цензора; перен. строгая критика

centum сто, много

centŭrio, ōnis m. командир центурии, центурион

Ceres, Cerĕris f. Цецера: 1) дочь Сатурна и Реи, сестра Юпитера, мать Прозерпины, богиня земледелия и плодородия; 2) дары полей, урожай; зерно; хлеб

cerno, crēvi, crētum, cernĕre 3 различать, видеть; познавать, узнавать; решать, определять

certe adv. конечно, действительно, без сомнения; по крайней мере

certo adv. наверное, точно; certo scio – без всякого сомнения

certo, certāvi, certātum, certāre 1 состязаться, спорить, соревноваться; сражаться

certus , a, umверный, известный, несомненный;

cervus, i m. олень

cetĕrus, a, umобыкн. Plur. прочие, остальные; остальные; cetĕrumadv. впрочем, при всем том; cetĕra – в других отношениях

chaos (Acc. chaos, Abl. chao) n. (греч.) хаос, первичная тьма, из которой образовался мир; преисподняя, царство тьмы; глубокий мрак

charta, ae f. (греч.) лист папируса; перен. бумага; лист, письмо, сочинение; книга

cholēra, ae f. (греч.) жёлчь; холера

Christiānus, a, um христианский

Christiānus, i m. христианин

chrysos, i m. (греч.) золото

cĭbo, cibāvi, cibātum, cibāre 1 кормить

cibus, i m. пища, корм, питательный сок

cicatrix, īcis f. рубец, рана

Cicĕro, ōnis m. Цицерон, cognōmen в роде Тулиев; Marcus Tullius Cicĕro Марк Туллий Цицерон (106 – 43 гг. до н.э.), выдающийся римский оратор, писатель, госуд.деятель, ярый республиканец

cinctus, a, umpartic.perf.pass. к cingo

cinctŭs, ūs m. пояс; подпоясывание; способ ношения тоги

cingo, cinxi, cinctum, cingĕre 3 опоясывать, обвивать, окружать

cingŭlus, i m. климатический пояс

circēnsēs, ium m. цирковые зрелища

circensis, e относящийся к цирку, цирковой

circŭlus, i m круг, собрание

circumadv. и praeros. cum Acc. вокруг, около

circum-ago, circumēgī, circumāctum, circumagĕre3 водить кругом, обводить; вращать; обматывать; поворачивать; о времени: проходить; pass. вращаться

cĭtocomparat. citius, superlat. citissĭme, скоро, быстро; non cĭto нелегко

cĭto, cĭtāvi, cĭtātum, cĭtāre 1 приводить в движение, ускорять; призывать, вызывать, называть по имени

civīlis, e гражданский, государственный

civis, is m., f. гражданин, гражданка; подданный

clamo, clamāvi, clamātum, clamāre 1 кричать, выкрикивать; провозглашать

clamor, ōris m. крик, шум

clarus, a, um блестящий, ясный; славный, знаменитый

classis, is f разряд, класс, флот

clavus, i m. гвоздь; руль, кормило

clēmēns, ēntis adject. мягкий, погожий; тихий, мирный; легкий

clĭpeo, -, clipeātum, clipeāre1 вооружать щитом; вооружать

clĭpeus, i m. и–um, i n. щит; защита

coactus, a, um 1) partic.perf.pass. кcogo; 2) adject. Притворный; вынужденный, подневольный

(coepio), coepi, coeptum, (coepiere) coepisseverb.defect. начинать(ся), приступать

coeptus, a, umpart.perf.pass. к coepio начатый, предпринятый;

coeptus, ūsm. начинание, начало, начатое дело

cogitation, ōnis f. мысль, обдумывание, размышление; намерение, план; способность мыслить

cogĭto, cogitāvi, cogitātum, cogitāre 1 мыслить, размышлять, думать, рассуждать

cognōmen, ĭnis n. фамильное прибавление к родовому имени; прозвище; вообще имя

cognosco, cognōvi, cognĭtum, cognoscĕre 3 познавать. узнавать

cōgo, coēgi, coactum, cogĕre 3 сгонять, загонять; созывать, собирать; связывать, сочетать; копить; принуждать, заставлять; филос. делать вывод

cohors, cohortis f десятая часть легиона

col-laudo, collaudāvi, collaudatum, collaudāre 1 хвалить, восхвалять, превозносить

collectio, ōnis f. собирание, краткий обзор

collegium, i n. товарищество, содружество

colloquium, i n. разговор, собеседование

colo, colui, cultum, colĕre 3 возделывать.

colonia, ae f. поселение, колония

color, ōris m. цвет, окраска

columbas, adis f. = colymbas, adis f. (греч.) плавающий

columbus, i m. голубь

coma, ae f. волосы

com-ĕdo, comēdi, comēsum (comestum), comesse (comedĕre)съедать, поедать

comis, eadject. дружелюбный, ласковый, приветливый

commendo, commendāvī, commendātum, commendāre 1 поручать, вверять

commentārium, i n записки, заметки

commŏdum, i n. удобство, удобное время, досуг

commŏdus, a, um соразмеренный, удобный, выгодный, приятный, хороший

commōtus, a, umpart.perf.pass. к commoveo – ненадежный, шаткий; раздражительный

commūnis, e общий, всеобщий

como, compsi, comptum, comere 3 соединять, сочетать, приводить в порядок, украшать

com-pāro, comparāvi, comparātum, comparāre 1 1) готовить, приготовлять, приобретать, устраивать; 2) соединять, сочетать, сравнивать, сопоставлять

compĕto, compĕtīvi, compĕtītum, compĕtĕre 3 быть способным, годным; соответствовать

compleo, complēvi, complētum, complēre 2 наполнять, пополнять

compositio, ōnis f составление, сочинение, привидение в порядок

concordia, ae f. согласие, единодушие

con-culco, conculcavi, conculcatum, conculcare 1 растаптывать, раздавливать; презирать, попирать, притеснять

concurro, concurri, concursum, concurrĕre 3 сходиться, сталкиваться, нападать

concurso, concursāvi, concursātum, concursāre 1 сталкиваться, встречаться; бегать, ездить туда и сюда; производить набеги, делать вылазки; обегать, объезжать

con-do, condidi, conditum, condĕre 3 воздвигать, сооружать, строить; учреждать; сочинять; хранить, сберегать, прятать

con-fĕrō, contŭlī, conlātum, confĕrrĕсносить, сравнивать, соединять, собирать в одно место

cōnfligo, cōnflīxī, cōnflictum, cōnflīgĕre 3 сталкиваться, сражаться

confūgio, confūgi, confūgĭtum, confūgĕre 3 бежать, искать защиты; прибегать, обращаться

conjectus, a, umpart.perf.pass. conjicio

conjicio conjēci, conjēctum, conjicĕre 3 1) сбрасывать, сносить (в одно место); перен. заключать, догадываться; предсказывать, толковать; 2) быстро или сильно бросать; повергать, ввергать; направлять, обращать

conjŭgo, conjŭgāvi, conjŭgātum, conjŭgāre 1 = conjungo

con-jungo, conjūnxi, conjunctum, conjungĕre 3 соединять, связывать, непосредственно примыкать; не прерывать

con-scrībo, conscrīpsi, conscriptum, conscribĕre 3 записывать, производить перепись, составлять, сочинять

consilium, i n. совет

constituo, constitui, constitūtum, constituĕre 3 ставить, помещать, класть; устраивать, учреждать, приводить в порядок

constitūtum, i n. учреждение, решение, постановление, распоряжение, договор, условие

con-sto, constiti, constātum, constāre 1 стоять твердо, не уступать, оставаться неизменным; застывать, замерзать; согласоваться; быть известным, не подлежать сомнению

cōnstruo, cōnstrūxī, cōnstrūctum, cōnstruĕre 3 собирать, строить, создавать

consuētūdo, inis f. привычка, привычный образ жизни, обыкновение; обычай, предание, поверье; общение, знакомство

consul, ŭlis m. консул

consŭlo consŭlui, consŭltum, consŭlĕre 3 совещаться, обсуждать, рассуждать; заботиться; вопрошать, просить совета у кого-либо, советоваться с кем-либо

consultum, i n. определение, решение, план; ответ оракула

contentus, a, um 1) натянутый, напряженный; 2) довольствующийся, удовлетворенный

con-tineo, continui, contentum, continēre 2 содержать, заключать; держать; задерживать, удерживать; подавлять, скрывать; сохранять, оберегать; скреплять

contrapraer. cum Acc. et adv. против, напротив; навстречу, вопреки

contrăho, contrāxī, contractum, contrahĕre 3 стягивать, соединять, закреплять

con-verto (convorto), converti (convorti), conversum (convorsum), convertĕre 3 вращать, поворачивать, обращать, переменять, превращать, переводить

con-voco, convocāvi, convocātum, convocāre 1 созывать, призывать, приглашать

copia, ae f обилие, множество

cor, cordis n. сердце

Cornelius, a, um Корнелий, римское nomen (родовое имя) Cornelius Nepos Корнелий Непот, римский историк, современник и друг Аттика, Цицерона и Катулла

cornīx, īcis f. ворона

cornu, us n. рог; рог музыкальный; лук, сосуд для масла; мыс, рукав реки; крыло армии, копыто; сила сопротивления

corōna, ae f. венок, венец; круг, собрание людей; войско, расставленное по стенам осажденного города

corōno, coronāvi, coronātum, coronāre 1 увенчивать, украшать венком; окружать, окаймлять, опоясывать

corpus, ŏris n тело, туловище, остов

cor-rumpo, corrupi, corruptum, corrumpere 3 портить, повреждать, ослаблять; развращать, губить; уничтожать, истреблять

corrŭo, corrui, -, corruĕre 3 рушиться; падать, погибать; потерпеть неудачу; быть осужденным

Corsĭca, ae f. Корсика

corvus, i m. ворон; стеноломная машина

cotīdieadv. ежедневно

crasadv. завтра

crēdo, credĭdī, credĭtum, credĕre 3 верить, доверять; думать, считать

cremo, cremāvi, cremātum, cremāre 1 сжигать

creo, creāvī, creātum, creāre 1 творить, создавать

crepĭto, -, -, crepitāre 1 громко стучать, скрипеть, шуметь

cresco, crēvi, crētum, crescĕre 3 возникать, расти, вырастать, усиливаться, прибавляться, увеличиваться, богатеть; приобретать значение

crimen, ĭnis n. обвинение, жалоба; предмет обвинения; проступок, преступление

crudelĭteradv. жестоко

culpa, ae f. вина, проступок, ошибка; небрежность

cultura, ae f возделывание, обрабатывание, образование

cumconj. = quum

cumpraep. cum Abl. – с, вместе с; с, в сопровождении; с помощью, при посредстве; с, против; в; при, о; с, в условиях; с, заодно с

cupĭdus, a, um страшно желающий, алчущий, пристрастный; честолюбивый

cŭpio, cupivi (cupii), cupītum, cupĕre 3 хотеть, желать, благожелательствовать

cura, ae f. забота, попечение; лечение; старание, беспокойство, печаль; перен. предмет любви: возлюбленный, возлюбленная

curia, ae f. курия – одно из 30 категорий (отделений или общин), на которые были разделены древние патриции; здание, в котором собирались сенаторы; собрание сената; сенат

Еще про залог:  Таблица времен английского языка (активный и пассивный залог) | Пикабу

Curius, a, um Курий, римское nomen

cūro, curāvī, curātum, curāre 1 заботиться, ухаживать, лечить, почитать

curro, cucurrī, cursum, currĕre 3 бежать, бегать, спешить; лететь; состязаться в беге; вращаться

currus, us m. (curro) колесница, триумфальная колесница, триумф; экипаж; плуг с колесами; упряжь

custōdio, custodīvi (custodiī), custodītum, custodīre 4 охранять, защищать, оберегать; соблюдать, хранить; наблюдать, следить; заготовлять впрок; держать под стражей

custos, ōdis m., f. страж, сторож, надзиратель, наблюдатель, смотритель; хранитель

cutis, is f. кожа, шкура; кора, оболочка, покров; наружный вид, внешность

cyaneus, a, um (греч.) (темно-)синий

cyanus, i m. (греч.) василёк

Cyclōps, ōpis m. (греч. «круглоглазый») Киклоп (Циклоп)

cylindrus, i m. (греч.) цилиндр, валик; каток (для выравнивания почвы)

cynĭcus, a, us (греч.) кинический

cynĭcus, i m. киник, философ кинической школы

D, d

daImperat. Sg. к do

damno, damnāvi, damātum, damnāre 1 признавать виновным, осуждать, приговаривать; порицать, критиковать; обязывать; обвинять, добиваться осуждения

Danai, ōrumиum m. данайцы, т.е. аргивяне, греки (преим. об осаждавших Трою)

Danaus, a, um данайский, перен. аргивский, греческий

Danaus, i m. Данай, сын Бела и брат Эгипта, от которого он со своими 50 дочерьми бежал в Пелопонес, где основал Аргос (отсюдаDanai)

Daunus, i m. Давн, мифический царь сев. Апулии (Давнии), сын Пилумна и Данаи, отец (или предок) Турна (царя рутулов в Ардее – территория Латия)

depraep. cum Abl. с; из; от, у; о; по поводу, по вопросу о; согласно, о; в, во время, в течение

deā, ae f. богиня, (Dat. et Abl. Pl. di(i)s, deis et deabus)

deābus – deā in Dat. et Abl. Pl.

deabusque = deābus que

debeo, debui, debĭtum, debēre 2 быть должным, задолжать

debilĭto, debilitāvi, debilitātum, debilitāre 1 обессиливать, утомлять

dē-cano, -, -, decanĕre 3 воспевать, славить

decānus, ī m. командир отделения из 10 человек; декан, старший в группе из 10 монахов; старший могильщик

decemдесять

December, bris m. декабрь

dē-cīdo, dēcīdi, -, dēcīdĕre 3 падать, спадать, спускаться; попадать, впадать, провалиться; погибать

decĭmus, a, um десятый

dēcoctor, ōris f. мот, расточитель, растратчик

decŏro, decorāvi, decorātum decorāre 1 украшать, славить

decus, oris n. красота; краса, украшение, слава, честь, гордость; добродетель, нравственная высота

dē-disco, didicī, -, dēdiscĕre 3 разучиться, забыть

deditio, ōnis f. сдача, капитуляция; выдача (с головой), передача

dē-dūco, dedūxi, deductum, deducĕre 3 сводить вниз, спускать; отклонять, отвлекать; отнимать, лишать; доводить; преклонять

dē-fendo, defendi, defensum, defendĕre 3 защищать; отражать, давать отпор; утверждать; исполнять

dēfessus, a, um усталый, утомленный, измученный, обессиленный

dē-fĭcio, defēci, defectum, deficĕre 3 недоставать, не хватать

dē-fīgo, defīxi, defīxum, defigĕre 3 втыкать, вбивать, вколачивать; вонзать; укреплять; устремлять; прикреплять; приковывать к месту; объявить; проклинать

defīxus, a, umpart.perf.pass. к defigo

dē-fodio, defōdi, defossum, defodĕre 3 закапывать, зарывать

dēfossus, (ūs) m. рытьё глубокой ямы

dēfossus, a, umpart.perf.pass. к defodio

deindeи сохр.dein, adv. 1) пространство: отсюда, далее; 2) время: потом, вслед за тем, после того; 3) даже, наконец; 4) при перечислении: потом, затем, далее

dēlecto, dēlectāvī, dēlectātum, dēlectāre 1 1) забавлять, веселить, развлекать, восхищать; 2) med.-pass. delectari находить удовольствие; радоваться, восхищаться

dēlectus (dilectus), usm. выбор, отбор, подбор; вербовка рекрутов, набор войска

dēlectus, a, um 1) part.perf.pass. к deligo; 2) adject. отборный, лучший

dēlēgo, delegāvī, delegātum, delegāre 1 направлять, поручать, возлагать

deleo, delēvi, delētum, delēre 2 – разрушать, уничтожать; стирать; прекращать

delicātus, a, um приятный, милый

dē-ligo, deligāvi, deligātum, deligāre1 привязывать, связывать; повязать, завязать

Délphicá, ae f. см. Delphicus, a, um дельфийский; Delphicus, i m. дельфиец

delphīnus, i m. дельфин

dē-mĕto, demessui, demessum, demetĕre 3 скашивать, сжинать; снимать, срывать

demēto, demetāvi, demetātum, demetāre 1 отмечать; pass. ограничивать

dē-mĭgro, demĭgrāvi, demĭgrātum, demĭgrāre 1 переселяться, выселяться; покидать, оставлять; исчезать, проходить

dē-monstro, demonstrāvī, demonstrātum, demonstrāre1 показывать, указывать, объяснять

dēmum и арх. demusadv. 1) при местоимениях: именно; 2) лишь, только; 3) при перечислении: наконец

dēnĭquĕadv. наконец, в заключение, даже

dens, dentis m. зуб, зубец; кончик

Dēō, usf. (греч. поэт.) = Ceres, см. тж. Deois

Deois, idis f. Деоида, дочь Цецеры, т.е. Прозерпина

dē-pello, dēpulī, dēpulsum, dēpellĕre 3 сталкивать, сбрасывать, свергать; гнать; выгонять, изгонять; загонять; отстранять, удалять, прекращать; отбросить, отвести; утолять; отклонять

depulsio, ōnis f. (depello) отражение, отвращение, удаление, отклонение

desарх. = bes

dē-scendo, descend, descēnsum, descendĕre 3 сходить, спускаться; уходить внутрь, глубоко проникать; уходить, удаляться

descēnsus, us m. нисхождение; спуск; сошествие; опускание

descrībo, descripsi, descriptum, describĕre 3 списывать, изображать, описывать; распределить, назначать

dē-sero, deserui, desertum, deserĕre 3 оставлять, покидать, бросать; дезертировать, бежать; забросить, запустить; отказаться, стступиться

desertum, ī n. пустыня

desertus, a, um 1) part.perf.pass. к desero; 2) adject. необитаемый, безлюдный, пустынный; уединённый, одинокий; брошенный, забытый, покинутый

desperatus, a, um безнадёжный, пропащий, неисправимый, ужасный, неизлечимый

dē-spēro, dēspērāvi, dēspērātum, dēspērāre 1 не иметь надежды, отчаиваться

de-sum, defuī, — , deessĕнедоставать, не хватать, не быть

dē-tĕgo, dētēxī, detēctum, detegĕre 3 открывать, обнаруживать, разоблачать

dē-terreo, deterrui, deterritum, deterrēre 2 устрашать, пугать, удерживать, отклонять; отгонять; отражать, предотвращать

dēvŏro, dēvŏrāvi, dēvŏrātum, dēvŏrāre 1 съедать, проглатывать, пожирать; поглощать; терпеливо переносить, подавлять, сдерживать; проматывать, расточать

Diāna, ae f. Диана, дочь Юпитера и Латоны, сестра Аполлона, вначале богиня луны, позднее – охоты, а т.ж. ночных чар

dico, dixi, dictum, 3 – говорить, сказать; утверждать; называть, именовать; назначать; избирать

dictio, ōnis f произнесение, высказывание

dicto, dictāvī, dictātum, dictāre 1 часто говорить, повторять

dictum, i n. выражение, слово; изречение

dictus, a, umpart.perf.pass. кdico

diēарх. Gen.Sg., Dat. Pl. к dies

dies, ēi, m., f. 1) день, время, погода; 2) f. срок, отсрочка, передышка

dif-fĕrō, -, -, diffĕrrĕразличаться

dif-fĕrō, distŭlī, dilātum, diffĕrrĕотсрочивать

difficĭlis, e трудный, нелегкий; обладающий тяжелым характером, капризный, суровый, строгий

digitus, i m. палец (руки или ноги); клешня; коготь (у птиц); сучок; палец. перст (мера длины = 18,5 мм – римский дюйм)

dī-lābor, dīlāpsus sum, dīlābīdepon. распадаться, разрушаться; протекать, течь; пропадать, погибать; схлынуть, отступить; таять; расходиться, разбегаться; таять;

dilexi perf. diligo

dī-ligo, dīlēxī, dīlēctum, dīlēgĕre [dis lego] 3 высоко ценить, уважать, любить, почитать

dimidium, im. половина

dimidius, a, um половинный

Diogenēs, is m. Диоген (404 – 323 гг. до н.э.) древнегреческий философ-киник

dī-rĭgo (dērigo), dirēxī, dirēctum, dirigĕre [dis rego] 3 выстраивать в прямую линию, выравнивать, выпрямлять; линовать; направлять; определять

dī-ripio, dīripui, dīreptum, dīripĕre 3 разграблять, расхищать, грабить; срывать, сдирать, отрывать, выхватывать; разрывать, раздирать, потрясать, волновать

dī-rumpo (disrumpo), dīrūpī, dīruptum, dīrumpĕre 3 разрывать, разбивать, взломать, рвать; прерывать, расторгать; терзать, мучить

dī-ruo, dīruī, dīrutum, diruĕre 3 разрушать, сносить, разгонять, рассеивать; разорять

dis-cēdo, discēssī, discēssum, discēdĕre 3 расходиться, разделяться, раскрываться, проясняться; уходить, удаляться; отделяться; отступать, уклоняться; исчезнуть

disciplīna, ae f наука, учение, порядок

discipŭlus, i m ученик

discoDat./Abl. Sg. кdiscus

disco, didici, -, discĕre 3 учиться, изучать; узнавать, знакомиться

discordia, ae f. разлад, раздор, несогласие

discus, īm. (греч.) диск; круглая плита, циферблат; круглое блюдо

discussio, ōnis f исследование, рассмотрение

dis-pōno, disposui, dispositum, disponĕre 3 расставлять, располагать, размещать, распределять, планировать, строить

dis-pŭto, dispŭtāvi, dispŭtātum, dispŭtāre 1 рассуждать, говорить, спорить

distantia, ae f расстояние, промежуток, различие

diu

dīversus, a, um обращенный в другую сторону, противоположный

dives, divĭtis богатый, изобильный, великолепный, многообещающий, красноречивый

dīvido, divīsī, divīsum, divīdĕre 3 разделять, делить

divina, ae f. прорицательница

divinum, i n. божественность, принесение жертвы богам, богослужебный обряд; пророчество, предсказание

divinus, a, um божественный, божий; пророческий, богоподобный; императорский

divinus, i m. пророк, прорицатель

dīvīsus, (us) m. разделение

divīsus, a, um 1) part.perf.pass. к divĭdo; 2) adject. делимый

divitiae, ārum f. [dives] (крайне редко) – Acc. Sg. divitia, ae f. богатство, пышность, драгоценности; плодородие, изобилие; богатая семья, богатый дом

divĭto, -, -, āre 1 обогащать

dō, dedi, datum, dare 1 давать, подавать, протягивать; приносить в жертву; порождать, производить; образовывать; платить

doceo, docuī, doctum, docēre 2 учить, объяснять

doctrina, ae f учение, наука

documentum, in свидетельство, доказательство

dolo, dolāvi, dolātum, dolāre 1 обделывать, обтёсывать; обрабатывать вчерне, набрасывать; замышлять, строить

dŏlor, ōris m. боль, страдание; скорбь, печаль; гнев, негодование, досада; скорбный пафос

dolōrōsus, a, um болезненный, причиняющий боль; скорбящий

dolus, i m. хитрость, уловка, лукавство, обман; средство, орудие обмана

domestici, ōrum m. члены семейства; домочадцы; прислуга, челядь, рабы; охрана, телохранители

domesticus, a, umпринадлежащий дому, домашний; собственный, частный, личный; туземный, отечественный, местный; внутренний

domicilium, i n. жилище, жильё, резиденция; местопребывание

domĭna, ae f. госпожа, хозяйка; повелительница, владычица; возлюбленная, подруга; супруга

domĭnus, a, um господский, хозяйский

domĭnus, i m. господин, хозяин, владелец; повелитель; государь; возлюбленный; сударь; господь

domo, domui, domitum (domātum), domāre 1 укрощать, объезжать, приручать; усмирять, побеждать, подавлять

domus, usрежеi f. дом, жилище, местопребывание; хозяйство; родина, отечество; семья, семейство; род, племя; секта, школа

dōnecconj. пока, покуда, до тех пор пока; пока не

dono, donāvī donātum, donāre 1 дарить; прощать, отпускать; отказываться, пожертвовать

donum, i n. дар, подарок; жертва

dormio, dormīvi, dormītum, dormīre 4 спать; ничего не делать, ни о чём не заботиться

dorsum, ī n. спина, хребет; выпуклость, возвышение, гребень; поверхность

doto, dotāvī, dotātum, dotāre 1 наделять приданым, одаривать

drachma, арх. drachuma, ae f. (греч.) драхма: 1) греческая монета = 0,01 аттической мины, приравнивавшаяся к римск. denarius; 2) мера веса = 1/8 uncia = 1/96 as, т.е. 3,411 г.

duālis, e двойной, двойственный

dubiē adv. неуверенно, нерешительно, колеблясь; сомнительно

dūceарх. = duc

duco, duxi, ductum, ducěre 3 вести, тянуть; командовать; влечь, подстрекать; оттягивать, длить; думать, ценить, считать, уважать

dues, i m. (pl. dei, dii или di; Gen. Pl. deorum и deum; Dat./Abl. deis, diis или dis) бог, божество; богиня

dulcis, e сладкий; свежий; пресный; прелестный, очаровательный, нежный, милый

dumadv. ещё

dumconj. между тем как, в то время как, пока; до тех пор пока, покуда, пока (не); только бы

duo, duae, duo два, двое, оба

duodĕcim двенадцать

duplĭco, duplicāvī, duplicātum, duplicāre 1 удваивать, умножать

durus, a, um жёсткий; крутой, обрывистый, терпкий; жестокий, резкий; тяжёлый, опасный; дерзкий; суровый

dux, ducis, m. вождь, руководитель

e (перед согл.) илиex. praepos. cum Abl. 1) из; 2) с; 3) от; 4) по причине, вследствие, из-за; 5) на основании, в силу, сообразно, по; 6) для определения времени: с, со времени, непосредственно после

E, e

ecceadv. 1) вот, смотри, гляди; 2) и вот, вдруг

edāx, ācis [edo] 1) прожорливый; 2) едкий, разъедающий; острый, пряный; разрушительный, истребляющий; 3) гложущий

ĕdō, ēdī, ēsum, ĕdĕrĕ (или ēssĕ)есть, кушать

ē-duco, ēducāvi, ēducātum, ēducāre 1 воспитывать, кормить; питать

ē-dūco, ēdūxi, ēductum, ēdūcĕre 3 выводить, вынимать; выводить войско; производить, рождать; выстраивать

effātus, a, um 1) part.perf.pass. кeffor; 2) adject. культ. очерченный (авгурами), отведённый, освящённый

effātus, us m. разговор, речь

effectus, a, um1) part.perf.pass. к efficio; 2) adject. завершённый, законченный, развитой

effectus, ūs m исполнение, результат действия

ef-fĕrō, ex-tŭlī, e-lātum, ef-fĕrrĕвыносить, вывозить, испускать, хоронить, возвысить

efficio, effēci, effectum, efficĕre 3 производить, делать, совершать, достигать; исполнять; составлять; доказывать

ef-flo, efflāvi, efflātum, efflāre 1 выдыхать, изрыгать, извергать; испускать, излучать; выдувать, выбрасывать; изрекать, вымолвить; утрачивать, терять

ef-for (ecfor), effātus sum, effāri 1 высказывать, произносить; изрекать, выражать

ego я

ē-gredior, egressus sum, egredi [e gradior] 3 выходить, выезжать; сходить (на берег), высаживаться; удаляться, уклоняться; всходить, подниматься; переступать, переходить; превосходить, превышать; перешагнуть

ēgressus, a, umpart.perf.pass. egredior

ēgressus, usm. [egredior] выход, выезд; причаливание, высадка; вылет; отступление, уклонение; устье

eiinterj. увы!, ах!, ай!, ой!

eia (heia)interj. вот как!, ну!, ну же!, смело!

ējicio, ejēci, ējectum, ējicĕre [e jacio] выбрасывать, броситься; причалить, пригнать, выбросить на берег; изгонять, исключать, прогнать, разогнать; вырывать, удалять; извергать; отвергать; давить

ēlegāns, antis разборчивый, прихотливый; изысканный, изящный; логичный, стройный, безупречный

elephantus, i m., f. (греч.) слон (слониха); слоновая кость

elephās, antis m. (греч.) слон

ē-levo, elevāvī, ēlevātum, ēlevāre 1 поднимать; убирать, собирать; облегчать; уменьшать, ослаблять

ē-mācio, ēmāciāvi, ēmāciātum, ēmāciāre 1 истощать, изнурять

ē-migro, ēmigrāvī, ēmigrātum, ēmigrāre 1 выселяться, переселяться

ĕmo, ēmi, emptum, emĕre 3 покупать, приобретать; подкупать

ĕnimadv. в самом деле, действительно, конечно

ĕnimconj. ибо, ведь

Ennius, i m. Энний (239 – 169 гг. до н.э.), создатель римского эпоса и родоначальник латинской поэзии

eoadv. туда, до того, к тому ущё; при сравн. тем eo magis – тем более

eō, iī, ĭtum, īrĕидти, ходить, шествовать; плыть, плавать; лететь; течь; подниматься; превращаться; приступать; прибегать

eōdemadv. туда же, там же

epigraphicus, a, um эпически описанный

epistŏla, ae f. письмо; послание

epistŭla, ae f. – письмо; послание

equa, ae f. кобылица, кобыла

equitātus, ūs m. конница; верховая езда; всадническое сословие

equus, i m.лошадь, конь, жеребец

ergoadv. вследствие этого, поэтому, а потому, следовательно, итак

ergopraep. с предшеств. Gen. для, ради, из-за

erināceus = herinaceus, i m. ёж

erro, errāvi, errātum, errāre 1 заблуждаться, ошибаться; блуждать; метаться; колебаться

ē-rubesco, erubuī, -, ērubescĕre 3 краснеть, румяниться; стыдится, стесняться; уважать, чтить

ē-rudio, ērudīvī (ērudiī), ērudītum, ērudīre [ē rudis] 2 просвещать, давать образование, обучать; извещать; совершенствовать

eruditio, ōnis f. образованность, ученость

ēruo, ēruī, ērutum, ēruĕre 3 выкапывать; отыскивать, открывать; отнимать; избавлять; бороздить, разрывать; вырывать; разрушать, разорять

etconj. и; и к тому ещё, и к тому же, и притом; также и; после прил. и нареч., выражающих сходство или несходство: чем, нежели

etiamconj. также, ещё, даже

etiamnun и etiamnuncadv. даже и теперь, всё ещё; ещё

etsiconj. хотя, хотя бы, впрочем

Euangelium, i n.Евангелие

Eurōpa, ae f. Европа

eurus, i m. (греч.; лат. vulturnus) 1) эвр, юго-восточный ветер; 2) поэт. восточный ветер; 3) поэт. восток

Euxīnus (Pontus) m. Чёрное море

Euxīnus, a, um [Euxīnus Pontus] черноморский

ēventus, us m. [evenio] исход, конец, результат; приключение, случай; участь, удел, судьба

ē-vito, evitāvi, -, evitāre 1 лишать жизни, умерщвлять

ē-vito, evitāvi, evitātum, evitāre 1 избегать, огибать

ē-volo, evolāvi, evolātum, evolāre 1 вылетать, слетать; устремляться, бросаться; избежать, ускользнуть; взлетать; возвышаться; подниматься

evolutio, ōnis f. развертывание (свитка), т.е. чтение

ex (перед гласн. или согл.) илиepraepos. cum Abl. 1) из; 2) с; 3) от; 4) по причине, вследствие, из-за; 5) на основании, в силу, сообразно, по; 6) для определения времени: с, со времени, непосредственно после

exceptio, ōnis f. [excipio] исключение, изъятие, ограничение; оговорка; протест, возражение

ex-cĭto, excĭtāvi, excĭtātum, excĭtāre 1 заставлять встать, заставить выйти, вызывать; возбуждать, побуждать, подстрекать; воздвигать, строить

ex-crucio, excruciāvi, excruciātum, excruciāre 1 истязать, мучить, терзать; вынуждать пытками

ex-cŭtio, excussi, excussum, excutĕre 3 вытряхивать, выбрасывать, выбивать; развертывать

exemplar, āris n образец, пример, копия

exemplum, i n. – образчик, образец, пример; образ, способ; содержание

ex-eō, exiī, exĭtum, exīrĕвыходить, вытекать, ускользать; проходить, истекать; заканчиваться

ex-erceo, exercui, exercĭtum, exercēre 2 выводить из состояния покоя; гон

§

У повоєнний період для країн Латинської Америки був характерним процес одержав-лення значної частини власності через викуп або пряму націоналізацію. Найбільш інтенсивно він відбувався в Чилі, Аргентині, Мексиці, Бразилії. Одержавлення ряду галузей почалося вже у перші повоєнні роки: в Аргентині в період правління президента Хуана Домінго Перона (1946—1953), у Мексиці — за президента Мігеля Алемана (1946—1952), у Бразилії — під час президентства Жетуліу Варгаса (1951 — 1954), у Чилі в період правління президента Гонсалеса Відели (1946—1952) і продовжувалося до 60-х років. Формування значного державного сектора не було одноразовим актом у жодній з латиноамериканських країн. Водночас у деяких країнах континенту розгорнувся наступ на позиції аграріїв-латифундистів. Безземельне селянство не тільки справедливо вимагало реалізації гасла «землю тому, хто її обробляє», а й було небезпечним вибуховим матеріалом. З його рядів вийшло чимало всіляких борців за «справедливість», у тому числі й відвертих авантюристів. Щоправда, кампанія за ліквідацію латифундій, де панували архаїчні форми господарювання, такі як парцеляція землі, передача її селянським сім’ям на кабальних умовах, обробіток землі примітивним селянським реманентом за мізерну платню або «вічні борги», що тягнулися з діда-прадіда, була складною і мала безліч противників. Це, насамперед, військові — генералітет та офіцерський корпус — особлива каста у країнах Латинської Америки, що формувалася в основному з представників латифундистських родів. Армії в Латинській Америці завжди виступали інструментом військових переворотів, приходу до влади вояччини — і чи не єдиною умовою авторитарних, відверто військових режимів кауділістського типу. Саме латифундизм найбільше живив диктаторські режими.

Однак те, що державний сектор почав відігравати не просто помітну, а важливу роль у політичному житті країн Латинської Америки, було теж не випадковим явищем. Зміцнюючи свою владу, військові авторитарні режими намагалися таким чином обмежити присутність у своїх країнах іноземних монополій, яким часто погрожували націоналізацією і не раз вдавалися до неї. Проте передавати націоналізовані іноземні компанії власній національній буржуазії означало-для авторитарних режимів створювати передумови для демократії і руйнувати підвалини власної влади. З іншого боку, контроль над державною економікою компенсував диктаторським режимам відсутність широкої соціальної бази. Навіть підходи до земельної реформи значною мірою підпорядковувалися цій меті. Так, на основі закону 1967 p., що передбачав ліквідацію латифундій у Чилі, до 1970 р. було експропрійовано 1310 маєтків великих землевласників загальною площею 3,4 млн га. Християнсько-демократична партія, яка тоді перебувала при владі, обіцяла наділити землею 100 тис. селян.

Однак землю отримали лише 29 тис. селянських сімей. Основна ж маса їх була об’єднана в асентам’єнти (кооперативи), що контролювалися державою.

З політикою одержавлення власності було тісно пов’язане прагнення латиноамериканських правлячих кіл до режиму закритості економіки, що пояснювалося їхнім намаганням протидіяти іноземній економічній експансії, насамперед з боку США. Саме це штовхало місцеві політичні режими до одержавлення й час від часу до націоналізації власності іноземних компаній, що мало відлякувати іноземних інвесторів. З іншого боку, завдяки таким заходам місцеві власті сподівалися позбавитися залежності від імпорту через налагодження власного виробництва.

У цілому, виробництво промислової продукції у країнах регіону до кінця 50-х років виросло у 2,5 раза порівняно з довоєнним часом. Особливо швидкими темпами розвивалася економіка таких країн як Аргентина, Мексика, Бразилія, Чилі, Венесуела та Колумбія. Сільське господарство було екстенсивним і слаборозвинутим. Низький рівень життя населення спричиняв численні страйки. Якщо на початку 50-х років у країнах континенту страйкувало 2—2,5 млн чол., то в 1965 р. — 8,5—9 млн чол. Досить активним був і селянський рух.

Політичне життя латиноамериканських країн характеризувалося нестабільністю. Крім Мексики, військові перевороти всюди були постійним явищем. Понад 70 путчів за 25 повоєнних років — таким був баланс внутрішньополітичного неспокою. Відновлення в окремих країнах — Перу (1956), Колумбії та Венесуелі (1958) — конституційного ладу аж ніяк не означало, що ці країни остаточно вийшли з системи військово-диктаторських режимів, з системи кауділізму.

Правоконсервативний характер військових хунт мав антидемократичну спрямованість і закономірно викликав масові соціальні протести, чим поспішали скористатися комуністичні партії, що прагнули захопити владу і встановити свою «диктатуру пролетаріату». Такі спроби наприкінці 40-х років мали місце у Колумбії та Коста-Ріці, а на початку 50-х років — у Гватемалі. Прикладом може також бути Куба, де боротьба проти диктатури генерала Батісти, в ході якої відкривалися широкі перспективи для демократичних перетворень, завершилася лівою диктатурою. Керівник руху Ф. Кастро та його соратники внаслідок хиткості своїх позицій у країні проголосили себе марксистами-ленінцями і звернулися за підтримкою до радянського керівництва. Невдовзі крайні ліві радикали, заручившися підтримкою СРСР, почали будувати комунізм за радянським зразком. Замість правої диктатури Батісти на Кубі утвердилася ліворадикальна, комуністична диктатура Ф. Кастро, а сама Куба перетворилася на військовий форпост соціалізму в Латинській Америці, стала одним із джерел напруженої системної конфронтації між Сходом і Заходом.

У системі зовнішньополітичних зв’язків повоєнного часу країни Латинської Америки всіляко підтримували курс США, правлячі кола яких були стурбовані можливістю проникнення у Західну півкулю комунізму. Офіційна позиція США щодо Латинської Америки проявилася у доктрині Клейтона, проголошеній на міжнародній конференції в Ча-пультепеці (лютий—березень 1945 p., Мексика). США, виходячи з доктрини Монро (1823), поставили питання про розширення свого співробітництва з латиноамериканськими країнами на основі приватного підприємництва та вільної конкуренції, скасування митних бар’єрів, обмеження діяльності державного сектора, створення однакових можливостей для національного та іноземного капіталу. Дещо в пом’якшеному вигляді ці основні положення увійшли до «економічної хартії». На Чапультепекській конференції був реорганізований Панамериканський союз, закладені основи оборонного пакту. Підписаний учасниками Чапультепексь-кий акт передбачав спільне використання збройних сил проти агресії з боку комуністичних країн.

Прийняті рішення зрештою були оформлені в Міжамериканському договорі про взаємну оборону Західної півкулі. Під агресією розумілися будь-які дії, що ставили під загрозу «суверенітет або політичну безпеку будь-якої американської держави». Однак основною метою договірних угод було недопущення комунізму в Латинській Америці. З цією ж метою у 1948 р. на Міжамериканській конференції в Боготі була створена Організація американських держав (ОАД).

Інвестиційна політика США в Латинській Америці була традиційною: США відмовляли цим країнам у державних позиках, заохочували приватні вкладення капіталів, вимагали створення сприятливого клімату для них. У плані реалізації договорів спільної боротьби проти зазіхань комунізму в Латинській Америці слід розглядати інтервенцію США у Гватемалі в 1954 р. з метою скинення уряду Хакобо Арбенса, який зважився на конфіскацію земель у великих латифундистів та американської «Юнайтед фрут компані», почав проводити антифеодальну аграрну реформу та співробітничати з комуністами. Одержавлення латиноамериканцями власності США правлячі кола цієї країни розглядали як небезпечний крок на шляху до комунізму і позбавлену перспективи спробу прискорити виробництво продукції. Це був головний камінь спотикання, навколо якого постійно виникали суперечності між США і латиноамериканськими країнами.

§

Кардинальні зміни, що відбулися в житті світового співтовариства за останні десятиріччя, не обійшли й Латинську Америку. Демократія та ринкова економіка сприяли глибокій ерозії суто латиноамериканської моделі суспільства, яку марксисти-ленінці розглядали як передумову переходу до комуністичної формації. Мілітаризм, марксизм, популізм та кредо закритої економіки, основним генератором якої була ідея заміни імпорту національним продуктом, як типові риси Латинської Америки відходять поступово у минуле. За винятком Куби, скрізь відбувалися реформи. Самі спроби військових переворотів дедалі частіше наштовхувалися на опір усередині країни, викликали протести міжнародного співтовариства. За винятком Чилі та Парагваю, військові скрізь показали свою неспроможність досягти економічних успіхів. Військові диктатори поступилися демократично обраним урядам. Панівною стала тенденція до політичного плюралізму.

Однак латиноамериканці відвернулися не тільки від мілітаризму, а й комунізму. Якщо в 60-х роках багато хто пророкував комунізацію субконтиненту, то сьогодні ідеали цього варіанту суспільного устрою повністю дискредитували себе. На прикладі комуністичних країн, особливо Куби, багато хто переконався, що комунізм гальмує розвиток продуктивних сил, веде до зубожіння. В Нікарагуа, де в 1979 р. владу захопили комуністи-сандіністи на чолі з «команданте» Даніелем Ортегою, у 1990 р. виборці, у яких нарешті з’явилася реальна можливість вибору, рішуче відхилили комунізм.

Втратив свою привабливість і популізм, який грунтувався на переконанні, що держава, оволодівши всіма суспільними важелями, в тому числі й через одержавлення економіки, покращить життя. Визначився поворот до роздержавлення та приватизації засобів виробництва, до відкритості економіки, демократії та ринку. Повсюдно почався відхід від системи протекціонізму, латиноамериканці стали активно включатися у світове господарство. Позичати і витрачати стало буденною практикою сучасного економічного життя. Активізувалося залучення американських, японських, німецьких, французьких, британських інвестицій. Іноземний капітал проник у найновіші галузі: електротехніку, машинобудування, виробництво автомобілів тощо. Наприкінці 80-х років обсяг зарубіжних капіталовкладень в економіку Латинської Америки становив близько 100 млрд дол.

Новим у плані економічної інтеграції став вихід латиноамериканських країн на світові ринки. Північноамериканська угода про зовнішню торгівлю (НАФТА) відкриває ринки Канади та Сполучених Штатів Америки для Мексики, а з часом, можливо, й для інших країн.

Вихід латиноамериканських країн на нові економічні рубежі супроводжувався труднощами перехідного періоду 1980— 1990 pp., зокрема прискореним зростанням цін на товари. Так, річна інфляція у Бразилії сягнула 2750 %, в Аргентині — 3080, Перу — 7500, Болівії — 11 800, Нікарагуа — 14 300 %. У 1989 р. зовнішня заборгованість країн континенту становила 430 млрд дол. Половина цієї суми припадала на Бразилію та Мексику. Водночас спостерігались спад виробництва, безробіття, зниження реальної заробітної плати. На кінець 80-х років країни регіону перевели за кордон 223 млрд американських доларів лише на сплату боргу та виплату дивідендів іноземним інвесторам. У той же час подушний дохід латиноамериканців був нижчим, ніж 10 років тому. 80-ті роки нарекли втраченим десятиріччям.

Така ситуація спонукала до поглиблення реформ, що в загальному плані звелося до збалансування бюджетів, звільнення надлишку робочих рук, стабілізації ринків, скасування обмежень, приватизації державних підприємств. Тарифи на квоти відійшли в минуле, усюди запанувала вільна торгівля. Результати не забарилися. У 1993 р. темпи зростання виробництва в Чилі становили 10,4 %, в Аргентині 9 %, у Венесуелі 7 %. Пішла на спад інфляція. її рівень у 1994 р. в Болівії та Мексиці не перевищував 10 %. Водночас створювалися сприятливі умови для інвестування іноземного капіталу. У 1989—1992 pp. Мексика, наприклад, залучила до свого економічного розвитку 35 млрд дол. На місце само-впевнених генералів приходили відповідальні політики.

Латиноамериканські країни почали переходити до реформ не всі одночасно. Так, Чилі здійснювала реформу уже з другої половини 80-х років, а Еквадор розпочав їх лише в першій половині 90-х років. У тих країнах, де реформи ще чітко не визначилися, труднощі в економіці набули загрозливого характеру. Так, у Бразилії, де спад виробництва сповільнився, але не припинився, щомісячна інфляція перевищувала 30 %. Спад спостерігався також в економіці Перу, річний рівень інфляції у Колумбії дорівнював 20 %. У багатьох країнах мала місце фінансова нестабільність, що непокоїло експортерів.

Економічні реформи в Латинській Америці, як і в інших країнах, супроводжувалися загостренням соціальних проблем. Населення не бажало миритися зі своїм становищем мешканців бананових республік, не бажало «затягувати паски». Майже 70 млн латиноамериканців мають денний дохід нижчий за 1 американський долар. А тому настійними були вимоги збільшити соціальні витрати: на охорону здоров’я, освіту, забезпечення житлом і т. ін.

Характерною особливістю латиноамериканського економічного зростання було те, що воно відбувалося в основному завдяки іноземним інвестиціям.

Проблемою є й те, що тільки в Коста-Ріці та Чилі існує традиція влади закону. Очевидці згадують, що під час перевороту в 1973 р. у Сантьяго танки зупинялися на червоне світло світлофорів. В інших країнах ще й досі на першому плані стоїть боротьба з корупцією, що є звичайним явищем латиноамериканського життя, з мафіозними кланами, з суддями, схильними коритися наказам представників виконавчої влади.

Майже повсюди — в Уругваї, Болівії, Перу, Венесуелі, усій Центральній Америці — перспективи демократії залежали від успіхів економіки. Для латиноамериканських країн з їх історією влади олігархії, самовпевнених армій, військово-бюрократичних хунт, бригадами смерті, партизанщиною крайніх лівих і крайніх правих потрібен час, щоб стати демократичними державами, і перші важливі кроки на цьому шляху вже зроблено. Протягом 80-х років упали військово-диктаторські режими в 13 країнах регіону, зокрема в Болівії (1982), Аргентині та Гренаді (1983), Уругваї (1984), Гватемалі (1985), Сурінамі (1985-1987), Чилі, Парагваї, Панамі (1989), Гаїті (1994). У більшості країн перехід до конституційного ладу відбувся мирно. На Гренаді, в Панамі та Гаїті — шляхом внутрішніх заворушень і завдяки військовому втручанню СІІІА. У Сальвадорі та Нікарагуа — через консенсус правих і лівих сил. Єдиний диктаторський режим на території Латинської Америки — це комуністичний режим Ф. Кастро на Кубі, який за більше як 40 років свого перебування при владі не спромігся навіть задовольнити мінімальні потреби своїх громадян. Припинення з розпадом СРСР «братньої допомоги» поставило режим у складне становище.

Таким чином, події 80-х років засвідчили, що латиноамериканці вважають недопустимими військові режими. Демократія створювала умови для народовладдя, і те, що чилійці і болівійці в 1988 р. відвернулися від генералів Аугусто Піно-чета і Х’юго Банзера, а в 1990 р. нікарагуанці, яким було дано шанс, скинули Даніеля Ортегу, було справедливим і закономірним її вираженням.

§

Якщо у 80-ті роки в Латинській Америці ще тільки позначився відхід від моделі державного капіталізму і почалося впровадження відкритої економіки, то в 90-ті цей процес прискорився.

Середньорічні темпи зростання виробництва по регіону в 1991—1998 pp. сягнули 3,3 %. Спала інфляційна хвиля. Показник інфляції по регіону за 1998 р. становив 10 %. А в Аргентині та Бразилії був зведений до мінімуму — відповідно 1 % і 2,6 %. Країнам Латинської Америки у 90-х роках удалося здійснити великомасштабну реструктуризацію, домогтися списання зовнішніх боргів, що зменшило тиск на економіку. Піднесенню виробництва сприяли також політика жорсткої економії і масовий приплив зарубіжних інвестицій. У 1996 р. вони становили 62 млрд дол., — майже у п’ять разів більше, ніж у 1990 р. Важливе значення мало також збільшення латиноамериканського експорту: з 1986 по 1996 р. його обсяг зріс зі 137 млрд до 494 млрд дол. Понад 60 млрд дол. у 1990— 1995 pp. дала приватизація державної власності.

Процес втягнення латиноамериканського субконтиненту в ринкову економіку був настільки стрімким і всезагальним, що навіть соціалістична Куба після краху комунізму у Східній Європі зазнала його впливу. У 1993 р. уряд Фіделя Кастро дозволив дрібне приватне виробництво, вільне володіння валютою й селянські ринки. Однак домогтися серйозних успіхів шляхом поєднання деяких механізмів вільного ринку з недоторканністю комуністичної ідеології не вдалося. Рівень життя населення не підвищився, карткова система залишилася.

Деякий спад, що намітився у виробництві в останні роки минулого століття, латиноамериканці пов’язують з фінансовими кризами другої половини 1997 р. в Азійсько-Тихооке-анському регіоні та Росії (1998).

Успіхи економічного розвитку латиноамериканського субконтиненту у 90-х роках значною мірою зумовлені подальшим розвитком американської інтеграції. У 1994 р. на форумі 34 держав Північної, Центральної і Південної Америки та Карібського басейну ухвалено рішення про створення у 2005 р. зони вільної торгівлі всієї Західної півкулі — Американської асоціації вільної торгівлі (АЛКА). На той час у плані інтеграційного процесу найбільш ефективно діяли НАФТА і МЕРКОСУР (Південноамериканський спільний ринок), створений 26 березня 1991 p., як регіональне економічне об’єднання внаслідок підписання Асунсьйонського договору між Аргентиною, Бразилією, Парагваєм і Уругваєм. Договір гарантував вільне пересування капіталів, активів, послуг і людей, скасування мит для його учасників і запровадження спільного митного тарифу для третіх країн. МЕРКОСУР охопив 70 % території Південної Америки з населенням понад 200 млн чол. і ВВП близько 900 млрд дол. З 1991 по 1996 р. обсяг торгівлі усередині блоку збільшився у чотири рази (з 4,1 млрд до 15 млрд дол.).

У 1996 p. до МЕРКОСУР на правах асоційованого члена приєдналися Чилі та Болівія. Поступова ліквідація митних бар’єрів, регламентація торговельних відносин, принцип рівноправного партнерства, акцент на економічну та політичну самостійність — все це приваблювало в МЕРКОСУР нових потенційних учасників. Особливо важливе значення мало прийняття політичної резолюції, згідно з якою повага до демократичних інститутів проголошувалася необхідною умовою участі в МЕРКОСУР. У квітні 1996 р. спільними зусиллями демократично налаштованих політиків Бразилії і Мексики вдалося запобігти військовому переворотові Ліно Ов’єдо у Парагваї. У 1997 р. загальний рівень зростання виробництва у країнах-учасницях МЕРКОСУР становив 4,1 %, а рівень інфляції знизився до 10 %.

У грудні 1995 р. було підписано договір про лібералізацію торгівлі між МЕРКОСУР і країнами ЄС. На Західну Європу припадає 30 % експорту МЕРКОСУР.

Свідченням подальшого зростання ролі МЕРКОСУР у розвитку нового, демократичного етапу інтеграції стало прийняття у квітні 1997 р. країнами так званої андської групи (Венесуела, Колумбія, Еквадор, Болівія) у болівійському місті Сукре спеціального «Акта Сукре». Андське співтовариство заявило про свій намір найближчим часом (кінець 1998 р.) підписати угоду про єдину зону вільної торгівлі з МЕРКОСУР.

Розширення і зміцнення МЕРКОСУР як об’єднавчого ядра майбутньої латиноамериканської інтеграції не влаштовує США. Сполученим Штатам невигідно мати такого серйозного конкурента. Звідси особлива заінтересованість у якнайшвидшому створенні АЛКА. На відміну від США країни МЕРКОСУР виступають за поетапний, повільний процес з метою подальшого зміцнення своєї індустрії і реалізації можливостей конкурувати зі США і Канадою. Тут ураховується також досвід минулого. Так, на початку 50-х років валовий продукт США і Канади у десять разів перевищував сукупний продукт країн Латинської Америки і Карібського регіону, а сьогодні це співвідношення виражається як 3:1.

. Загальний спад економічної активності у світі, викликаний як об’єктивними, так і суб’єктивними чинниками, негативно вплинув на економіку країн Латинської Америки, зорієнтовану на зовнішній ринок. Це проявилося в економічному застої в одних і падінні виробництва в інших країнах, у зростанні заборгованості, яка в 2002 р. сягнула 850 млрд дол., у кризі платоспроможності, що загострилася в 2002 р. Погіршення економічної кон’юнктури призвело до соціальних негараздів і заворушень у ряді країн. Зокрема, 19—20 грудня 2001 р. відбулися масові виступи в Аргентині. У квітні 2002 р. двома подіями — державним переворотом і контрпереворотом — почалися масові протести широкої громадськості Венесуели проти авторитарного правління президента Уго Чавеса, які з початку грудня 2002 р. переросли у загальнонаціональний безстроковий страйк. Припинили роботу багато підприємств. Завмерла нафтова галузь, що негативно відбилося на світовому ринкові енергоносіїв. Загалом країни регіону можна згрупувати у чотири категорії:

• країни з високими шансами стійкого зростання;

• країни, в яких перспективи розвитку в цілому сприятливі, але є серйозні проблеми;

• країни, що стикаються з серйозними ризиками;

• країни, де в середиьотерміновому плані дуже ймовірна політична або економічна криза.

Демократизація економіки кардинально вплинула на політичний розвиток латиноамериканського регіону. У 90-ті роки поглибився перехід від авторитаризму до демократії. Наприкінці 80-х — у 90-х роках набули чинності нові конституції у Бразилії (1988), Колумбії (1991), Парагваї (1992), Перу (1993), Аргентині (1994), Уругваї (1997), Еквадорі (1998), Венесуелі (1999), внесені суттєві поправки до Основних законів Болівії (1994), Нікарагуа (1995, 2000), Бразилії (1997) і Мексики (протягом останнього десятиріччя). Усюди збережено посади президентів, проте їхні повноваження значно урізані. Лише в Перу та Венесуелі конституційні реформи надали президентам фактично необмежену владу. У багатьох країнах спрощено механізм імпічменту президента, обмежено термін перебування на президентській посаді. Особлива увага приділена дотриманню прав людини. Нові конституції сприяли розвиткові багатопартійності й політичного плюралізму, дали можливість активніше використовувати елементи прямої демократії — плебісцити і референдуми, право на законодавчу ініціативу. Гілки влади стали більш збалансованими. Проведені реформи скрізь підтвердили або запровадили принцип прямих виборів губернаторів і мерів, забезпечили суттєву децентралізацію місцевих органів влади.

Примітним явищем у політичному житті стала зміна характеру взаємовідносин цивільної влади і армії. Відомо, що аж до початку 90-х років у країнах Центральної Америки цивільні уряди існували лише де-юре, а військові контролювали ситуацію і в будь-який час могли натиснути на гачок. Сьогодні така ситуація зберігається лише в Парагваї. Вагомою групою тиску під час прийняття політичних рішень залишається армія Чилі, збройні сили Колумбії і Перу також відіграють певну роль у політиці. На прийняття політичних рішень впливають військові Бразилії та Аргентини. Цивільному контролю підлягає лише армія Мексики. Таким чином, проблеми взаємовідносин між арміями і суспільствами ще далеко не вирішені, проте вектор їх розвитку визначений.

Загалом, у Латинській Америці визріли і дедалі відчутніше виявляють себе ті економічні, політичні та правові інститути, які сприяють демократизації і європеїзації субконтиненту.

Характерні особливості розвитку великих латиноамериканських країн на сучасному етапі

ЧИЛІ

Сьогоднішню 15-мільйонну Чилі називають дзеркалом латиноамериканських реформ. А це означає, що успіхи чи неуспіхи реформ у Чилі безпосередньо впливають на хід реформ в усіх країнах Латинської Америки. Чому так? У 90-х роках темпи зростання чилійської економіки становили в середньому 7,2 %. Навіть у складному 2001 р. приріст виробництва сягав 2,8 %. Чилійська економіка перебуває сьогодні в найкращому стані за показниками, за добре відпрацьованою системою регулювання. А за конкурен-тоздатністю товарів — посідає п’яте місце після Сінгапуру, Гонконгу, Тайваню та Малайзії. До 1973 р. Чилі нічим особливим не вирізнялася серед інших країн субконтиненту. Банки, компанії з переробки міді та багато промислових підприємств були націоналізовані, ціни на 3200 найменувань товарів контролювала держава. Після фатального 1973 р. відбувся крутий поворот. Нині в ринковій економіці Чилі панує приватний сектор. Сама економіка є найбільш відкритою на всьому американському континенті, оскільки тарифних бар’єрів у ній менше, аніж у Канаді та США. Ростуть інвестиції в економіку та експорт товарів. Починаючи з 1990 р. чилійські компанії активно освоюють міжнародні ринки, експортуючи здебільшого високотехнологічну й капіталомістку продукцію. Якщо на початку 70-х років чилійський експорт становив 12 % валового продукту, то на середину 90-х років — 35 %. Держава всіляко заохочує експортерів. У 1985 р. створено Фонд сприяння експорту (ФСЕ). Чилійці по всьому світові шукали й знаходили ринки збуту для своїх товарів. Експорт зростав щорічно. Так у 1994—1995 pp. він збільшився на 38 %. У 1998 р. Чилі експортувала товарів і послуг на 18 млрд дол. Активно включилися в експорт понад 5 тис. чилійських компаній, продукція яких вивозиться до 150 країн світу. Цьому значною мірою сприяє ефективна державна і приватна система підтримки національних експортерів. Навіть азійська криза 1997—1998 pp., котра завдала відчутних втрат зорієнтованій на експорт економіці Чилі, не припинила її експортних зусиль. У 2000—2001 pp. обсяг глобальної діяльності країни зріс на 27 %: збільшилася кількість місій, які опікуються пошуком ринків збуту товарів нових підприємств, розширилася й кількість країн, де вперше з’явилися чилійські товари. Чилі не чекає економічної допомоги, а шукає шляхи доступу на світові ринки. Про наслідки цих зусиль свідчать такі показники. Якщо в 1990 р. країна експортувала лососини (Чилі займає друге місце у світі за виробництвом цієї продукції) на 122 млн дол., то в 2001 р. — на 969 млн. Таких прикладів можна навести безліч. 60 % ВВП залежить від зовнішньої торгівлі. Інвестиції, більшість яких закордонні, в 1993 р. становили близько 27 % ВВП. Рівень річної інфляції з 5005 % у 1974 р. зменшився до 12 % у 1993 р. Надходження до бюджету перевищували видатки, а рівень безробіття не перевищував 4 %. У першій половині 90-х років щорічний приріст виробництва становив 6 %, а в 1997 р. — 7,2 %. Частка ВВП на душу населення становила у 1996 p., якщо виходити з купівельної спроможності песо, 10,5 тис. дол. Економічні й соціальні успіхи Чилі підкріплені стабільною політичною і партійною системами.

Гідні уваги метаморфози відбулися з державною пенсійною системою. Вона також приватизована. Свої пенсійні внески робітники сплачують у приватні фірми і, виходячи на пенсію, отримують назад не тільки вкладені гроші, а й додаткову суму за інвестування (як результат капіталізації внеску). Означені фонди швидко зростають. На середину 90-х років вони контролювали 12,5 млрд дол., що становило 35 % ВВП. Як і в економічно розвинутих країнах, у Чилі відбувався, таким чином, процес розпорошення національної власності, а самі чилійці ставали дрібними капіталістами, оскільки форма пенсійної системи надала мільйонам громадян можливість отримувати дивіденди у приватному секторі виробництва. У 1990 р. в умовах бідності проживало 40 % усіх чилійських сімей, у 2000 р. цей показник становив 20,6 %. Разом з тим Чилі зіткнулася з низкою проблем, як екологічних (спеціалізація на експорті природних ресурсів), так і соціальних (заборона розлучення та абортів), які набули політичного характеру й розкололи суспільство.

У березні 2000 р. президентом Чилі став Рікардо Лагос Ескобар — лідер «Об’єднання партій за демократію», яке перебуває при владі з 1990 р. Протягом 2001—2002 pp. у країні було прийнято низку законів, що стосуються, насамперед, соціальної політики і сфери трудових відносин: закон про створення Фонду страхування від безробіття, закон про реформу трудового законодавства, закон про боротьбу з ухиленням від сплати податків тощо. Була відмінена також смертна кара.

Процеси, що-відбуваються сьогодні в Чилі, свідчать про курс цієї країни на демократію та відхід від традиційної авторитарної системи, прагнення остаточно подолати спадщину Піночета.

9 січня 1992 р. Чилі визнала незалежність України, а 28 січня було досягнуто домовленості про встановлення дипломатичних відносин між обома країнами. Важливе значення для розбудови стосунків між нашими державами мав офіційний візит до Чилі (жовтень, 1995) президента України Л. Кучми та його переговори з президентом Чилі Е. Фреєм. Було підписано Угоду про сприяння та взаємний захист інвестицій і Протокол про співробітництво між міністерствами закордонних справ. Останнім часом політичне співробітництво доповнюється економічним. Обидві країни заінтересовані у співпраці в різних сферах економічної діяльності.

БРАЗИЛІЯ

Бразилія — найбільша за територією та населенням країна Латинської Америки. її населення — 170 млн чол. — складає майже половину жителів Південної Америки. Національна економіка оцінюється в 450 млрд дол., що у два рази більше вартості економіки країн Східної Європи. За обсягом ВВП Бразилія входить у першу десятку країн світу. Потужна модерна промисловість, створена в повоєнний період, продукує літаки, підводні човни, автомобілі, військову та космічну техніку. У країні збудовано два космодроми. Кількість жителів у десяти містах перевищує 1 млн чол.

У середині і другій половині 90-х років прискорився процес економічного розвитку країни. Це стало наслідком стабілізаційної програми, розробленої командою тодішнього президента країни Ф. Кардозу (відома під назвою «план реал»). З 1 липня 1994 р. запроваджена нова грошова одиниця — реал.

Найбільш високих темпів розвитку досягнуто у виробництві споживчих товарів (95,5 % усього приросту за 1991 — 1997 pp.) і товарів тривалого користування. Так, за випуском автомобілів Бразилія займає сьоме місце у світі (2,2 млн). Темпи зростання в обробній промисловості в 1997 р. — 5 %. Виробництво сільськогосподарської продукції в 1991 — 1997 pp. виросло на 20 %. Бразилія утримує перше місце у світі за експортом апельсинового соку і друге — традиційної кави. Зростання виробництва бройлерів за сім років становило 60 % (третє місце у світі). Обсяг зовнішньої торгівлі за цей же період збільшився у два рази і становив 111,5 млрд дол. ВВП за 1997 р. сягнув 1 трлн дол. Швидкими темпами розгорталася приватизація. Бразилія володіє великим внутрішнім ринком і динамічним експортним сектором.

У 90-х роках у країні відбувалися процеси, які багато в чому нагадували чилійські: економіка прагнула покінчити з характерною для попередніх часів закритістю — йшла приватизація державних компаній, у Бразилію залучалися іноземні інвестиції. Проте цілий ряд причин утруднював цей украй необхідний процес. Згубний вплив на економіку Бразилії мав високий рівень інфляції, який у 1993 р. становив ЗО % за місяць. Породжені нею високі процентні ставки гальмували продуктивне підприємництво, спричиняли корупцію та загострення ситуації в соціальній сфері. Та й сам процес роздержавлення наштовхувався на цілу низку перепон. Так, енергетичні та телекомунікаційні компанії не можуть бути продані без відповідних змін у конституції. Заходи центральної влади гальмувала також надмірна незалежність бразильських штатів. А наявність у країні 43 політичних партій свідчила, що демократичне суспільство з ринковою економікою в Бразилії ще тільки починає формуватися. Значною перепоною був і роздутий державний сектор. Проте було з кого брати приклад: на відміну від державного, приватне виробництво у Бразилії надзвичайно ефективне, з інтенсивним припливом інвестицій, а його продукція відповідає високим стандартам.

Загальний спад виробництва у світі з початку XXI ст. не обійшов і бразильську економіку, тісно пов’язану з кон’юнктурою на світових ринках. У 2001 р. спад виробництва становив 0,6 %. Значних збитків країні завдала також енергетична криза, що стала наслідком посухи, оскільки 90 % енергетичних потужностей країни припадає на ГЕС. Впали реальні доходи населення — 50 млн бразильців живуть сьогодні нижче прожиткового мінімуму. У країні налічується 8 млн безробітних, а зовнішній борг на 1 січня 2002 р. сягнув 212 млрд дол. Економічні та соціальні проблеми привели до заміни владних виконавців біля керма державної машини. 27 жовтня 2002 р. президентом Бразилії був обраний лідер Партії трудящих Луїс Інасіу да Сілва.

Визнання Бразилією України відбулося 26 грудня 1991 p., а дипломатичні відносини встановлено 11 лютого 1992 р. Важливе значення для налагодження зв’язків .між обома країнами мав офіційний візит до Бразилії президента України Л. Кучми, що відбувся 26 жовтня — 1 листопада 1995 р. У ході візиту між Бразилією і Україною був підписаний Договір про дружні відносини та співробітництво. З того часу між обома країнами укладено близько двох десятків міждержавних, міжурядових та міжвідомчих угод. Виникли сприятливі умови для співпраці в авіаційній, космічній, військово-технічній сферах. У 2002 р. обидві країни виявили також заінтересованість у співпраці в галузі аграрно-промислового комплексу.

МЕКСИКА

Мексика, країна зі 100-мільйонним населенням, так само як і інші країни-лідери регіону, відкривалася і приватизувалася, налагоджувала широкі торговельні зв’язки зі США та Канадою на нових засадах, стала членом різних міжнародних організацій, у тому числі й ГАТТ. Уже в 1991—1993 pp. ВВП країни збільшився на 7,2 %, що стало наслідком відходу від традиційного протекціонізму і державного патерналізму. Важливу роль у цьому процесі зіграв президент К. Салінас де Гортарі — прихильник моделі відкритої економіки. В зазначений період щорічні зарубіжні інвестиції становили 4,5 млрд дол. А в 1994—1995 pp. цей показник зріс до 10 млрд дол.

Проте переважання соціалістичних методів господарювання, що суперечили ринковим принципам економічної свободи, дуже скоро дало про себе знати. Потужний потік північноамериканського імпорту через Ріо-Гранде завдав великих втрат мексиканській валютно-фінансовій системі. До всього цього додався вибух політичного насильства (вбивство в 1994 р. кандидата в президенти від правлячої Інсти-туційно-революційної партії Луїса Дональдо Колосіо). На півдні країни повстали індіанці. Складну ситуацію підігрівали противники реформ. У грудні 1994 р. вартість мексиканського песо впала на 40 %. Почався спад виробництва. Крах мексиканського ринку, наступна втеча з Мексики зарубіжних інвестицій завдали шкоди також численним північноамериканським компаніям у Мексиці й неабияк стурбували уряд СІІІА, який вирішив ужити рішучих заходів для стабілізації песо. Своєму партнерові по НАФТА Сполучені Штати надали кредит у 20 млрд дол. Загалом же зовнішні надходження склали 50 млрд дол. Новий уряд президента Ернесто Седільйо зумів переломити ситуацію. Уже в 1996 р. економічне зростання становило 5,2 %, 1997 р. — 7 %. Програмою Седільйо передбачалося, що такі темпи збільшення виробництва збережуться до кінця століття. Протягом 1996—1997 pp. була подолана фінансово-економічна криза. Однак спад економічної активності в США у 2001 р. позначився й на Мексиці, економіка якої зав’язана на північного сусіда. Відчутних економічних втрат зазнала країна й унаслідок падіння цін на нафту.

У 1995 р. була започаткована реформа ехідальної (общинної) системи у сільському господарстві — найбільш відсталої, архаїчної форми господарювання на селі. Члени ехідо здобули право самостійно вирішувати долю своїх колективних господарств. Згідно з новим законом общинні землі стали об’єктом купівлі-продажу.

Наприкінці XX ст. настійною необхідністю для Мексики стала політична реформа, яка усунула б перепони на шляху демократизації в усіх сферах життя. Як відомо, у країні тривалий час зберігалася диктатура Інституційно-революційної партії (ІРП), котра, по суті, розпоряджалася у своїх інтересах великою державною власністю завдяки відповідним контрольним важелям. З 1929 р. й до кінця століття ІРП була своєрідною КПРС, ядром політичної системи, здійснювала необмежений контроль над законодавчою владою, хоча її повноваження й функції не були закріплені в конституції. Щоправда, диктатура ІРП пом’якшувалася тією обставиною, що жодна особа в Мексиці не може перебувати при владі більше як шість років. Ще однією перепоною на шляху до демократії була надто сильна регіональна влада, що зосереджувалася в руках губернаторів штатів.

Останнім часом у країні здійснюються заходи, спрямовані на узаконення опозиції як демократичного парламентського інституту. Були внесені важливі зміни до системи партійного та електорального законодавства, гарантовано прозорість виборів і незалежність виборчого інституту від виконавчої влади. Все це забезпечило прихід опозиції до влади у 2000 р. 1 грудня 2000 р. президентом Мексики був обраний Вісенте Фокс Каседа, що поклало край більш як 70-річній владній монополії ІРП. Мексиканська демократія здобула ще одну важливу перемогу. У країні завершилося встановлення багатопартійного конституційного правління.

Важливою умовою досягнення стабільної демократії є подолання бідності, низького рівня життя, характерного для пересічного мексиканця. У цьому плані акцент на розвиток освіти став одним із вирішальних засобів виходу з такого стану. Якщо у 1994 р. у країні функціонувало сім державних технологічних університетів, у 1997 — 24, то у 2000 р. — 42. Підготовка кадрів високої кваліфікації — важливий показник реальної боротьби з бідністю.

25 грудня 1991 р. Мексика визнала Україну як незалежну державу, а 14 січня 1992 р. встановила з нею дипломатичні стосунки. Переломним моментом у становленні й розвитку мексикансько-українських відносин став державний візит президента України Л. Кучми до Мексиканських Сполучених Штатів (вересень, 1997). Між Мексикою і Україною було підписано Декларацію про принципи відносин та співробітництво і Меморандум про взаєморозуміння між урядами обох країн. Найбільш перспективні галузі співробітництва — літакобудування, сільськогосподарське машинобудування, важке енергетичне машинобудування, телекомунікації та аерокосмічна промисловість, суднобудування, будівництво газосховищ, хімічна та фармацевтична промисловість. Плани сторін інтенсивно втілюються в життя. Так, у жовтні 2002 р. під час зустрічі українських підприємців з делегацією мексиканського штату Сан-Луїс Потосі обговорювалася можливість взаємовигідного співробітництва у нафтогазовій та аграрній сферах. Сторони, зокрема, мають намір реалізувати спільні проекти будівництва морських платформ для видобутку нафти й газу.

АРГЕНТИНА

Аргентина — друга за територією (2167 тис. кв. KM) І третя за населенням (37 млн чол.) країна Латинської Америки.

У 90-ті роки Аргентина здійснила ринкове реформування своєї економіки. Президент Карлос Менем (1989—1999) лідер Хустісіалістської (пероністської) партії, віддаючи належне духові часу, виявився прихильником демократизації, «виробничої революції», модернізації, зміни ролі держави у національному виробництві. До його приходу міжнародні економісти вважали Аргентину «латиноамериканським хворим». Менем спішно приватизував державну власність, у тому числі авіаційну та нафтову компанії, домігся прийняття закону, який забороняв емісію грошей, не забезпечених доларовим паритетом, золотом і цінними паперами, запровадив жорсткий фіскальний режим. Через три роки інфляція впала до нуля, приріст ВВГТ становив 9 %. Проте внаслідок шокової терапії кожен п’ятий аргентинець втратив роботу.

Творцем аргентинського «економічного дива» був випускник Гарвардського університету міністр економіки Д. Ка-валло. Він дотримувався монетаристських принципів управління економікою. Однак доларової маси постійно не вистачало, оскільки на ринку США збувалося лише 10—11 % аргентинської продукції, а достатніх внутрішніх джерел нагромадження не було. За такої ситуації країна змушена була вдатися до зовнішніх кредитів, сума яких у 90-ті роки зросла у 2,5 рази. Багата ресурсами країна стала жити, по суті, в борг, що загрожувало негативними наслідками.

У 90-ті роки Аргентина взяла курс на входження до міжнародного ринку, державна участь в економіці була зведена до мінімуму, проведена майже цілковита приватизація державних підприємств. Національна валюта прирівнювалася до долара (1 песо — 1 долар).

У міжнародному плані Аргентина схилялася до тісної співпраці зі США, вийшла з Руху неприєднання, у рамках МЕРКОСУР посилила інтеграційні стосунки з Бразилією.

Скориставшися успіхами в економіці, К. Менем після 1993 p., коли пероністи на проміжних виборах до нижньої палати парламенту втратили більшість, провів конституційну реформу, яка звелася до скорочення терміну перебування на посаді президента з шести до чотирьох років з правом повторного обрання. У 1995 p. K. Менем знову став президентом. Проте уже з 1996 р. економічна ситуація стала погіршуватися. На аргентинську економіку негативно вплинули такі чинники, як мексиканська (1995) та азійська (1997—1998) фінансово-економічні кризи. Монетаристські методи господарювання виявилися неефективними. У 1998 р. спад в економіці сягнув 3 %. З рівнем життя аргентинців падав і рейтинг Менема, зростало безробіття! Почастішала практика невиплат зарплати державним службовцям. А тому перемога на президентських виборах наприкінці 1999 р. кандидата від опозиційного лівоцентристського Альянсу за працю Фер-нандо де ла Руа, людини з бездоганною діловою та політичною репутацією, була цілком закономірною.

Новий президент своїми головними завданнями за ситуації, що склалася, вважав боротьбу з корупцією та безробіттям, досягнення конкурентоспроможності аргентинської економіки на світовому ринку. Однак уже на середину 2001 р. де ла Руа змушений був визнати, що поставлені цілі за перші 500 днів його президентства не досягнуті. Більше того, країні загрожував дефолт, оскільки в рамках обслуговування загального зовнішнього боргу в 170 млрд дол. треба було виплатити 20 млрд дол. Таких коштів країна не мала. Де ла Руа вдалося домовитися з МВФ про виділення 40 млрд дол., у тому числі й на оздоровлення економіки. Умовою отримання нових кредитів було зобов’язання скоротити внутрідержавні витрати, дефіцит бюджету тощо. Це означало крах соціальної політики. Скорочувалися витрати на охорону здоров’я, освіту, інші соціальні потреби. Затримувалися виплати пенсій. Запроваджувалися обмеження на виплату банківських вкладів. Тріщав бюджет. Зовнішній борг сягнув 200 млрд дол., що становило 45 % ВВП.

Вибух загального невдоволення стався 19 грудня 2001 p., коли уряд заявив про неможливість здійснювати чергові платежі, що означало дефолт. Натовпи людей почали громити «Макдональдси», банки. У сутичках з силами правопорядку під час заворушень 19—20 грудня загинуло 27 осіб, сотні були поранені. 21 грудня президент і уряд пішли у відставку. Надії на підтримку США виявилися примарними. Після 11 вересня 2001 р. США було не до Аргентини.

Чинники, що спричинили аргентинську кризу, — комплексні, мають як об’єктивний, так і суб’єктивний характер, не тільки економічні, а й політичні корені. Насамперед, Аргентина перестала отримувати ренту від сільського господарства (зерно, м’ясо), котра раніше була джерелом суттєвих надходжень до державної скарбниці. Причиною такого становища, на думку економістів, було застосування прогресивних технологій у сільськогосподарському виробництві багатьох країн. Крім того, еміграція аргентинських фірм у Бразилію в пошуках сприятливих умов для бізнесу значно звузила податкову базу в Аргентині, внаслідок чого зменшилися суми податкових надходжень до бюджету. Гроші від приватизації були частково розкрадені, частково використані правлячою елітою не за призначенням, а отже не працювали на майбутню тривалу перспективу в розбудові ринкової економіки. Честолюбні мрії про президентське крісло плекав навіть творець «економічного дива» Д. Кавалло.

Упродовж бурхливих днів грудня 2001 — січня 2002 р. змінилося кілька тимчасових президентів. П’ятим став Еду-ардо Дуальде — губернатор провінції Буенос-Айрес. У січні 2002 р. Дуальде здійснив девальвацію песо. Водночас держава стала повертатися до регулюючих чинників. На найближчі два роки (2002—2003) уряд наділявся правом корекції цін на основні продукти харчування й деякі ліки. Дефолт і девальвація дали можливість країні, що прагнула до високого рівня життя, який насправді не могла собі дозволити, починати життя спочатку.

Аргентина першою серед країн Латинської Америки визнала Україну і першою встановила з нею дипломатичні відносини. Це сталося відповідно 5 грудня 1991 р. і 6 січня 1992 р. У жовтні 1995 р. з офіційним візитом до Аргентини прибув президент України Л. Кучма. У ході переговорів була закладена договірно-правова база двосторонніх відносин. 28—30 червня 1998 р. Україну з офіційним візитом відвідав президент Аргентини К. Менем. Сторони підписали Договір про дружні відносини та співробітництво, Угоду про науково-технічне співробітництво. Аргентина заявила про свій намір надати Україні технічну допомогу в ліквідації наслідків чорнобильської аварії. Координацією науково-технічного співробітництва і торговельно-економічної діяльності обох країн опікується Міжурядова аргентинсько-українська комісія. В Аргентині мешкає 350-тисячна українська діаспора.

§

DECLINATIO PRIMA

CONIUGATIO PRIMA: PRAESENS INDICATIVI ACTIVI

De puellis

Puellae scholam frequentant. Magistra diligentiam puellarum laudat. Sed malas discipulas magistra vituperat. Puellae rosas in scholam portant. Rosis puellae aulam ornant. Amate scholam, puellae! Schola puellis scientiam dat. Vita puellarum iucunda est.

De terra

Forma terrae sphaera est. In terra habitamus et terram amamus. Umbra terrae magna est et interdum lunam obscurat. Terrae aqua necessaria est. Aqua est sub terra. Incolae terrae naturam scientiis superant et renovant.

De nautis

Nautae lunam et stellas observant. Nautis multae stellae notae sunt. Stellae nautis viam monstrant. Plena luna nautis grata est. Incolae insularum nautas expectant. Nautae incolis insularum epistulas apportant. Vita nautarum saepe periculosa est.

In silva

Umbram silvae amo. Saepe in silva cum amicis ambulo. Amicae plantas spectant et bestias observant. In silvis multae bestiae et variae plantae sunt. Varia forma plantarum amicas meas delectat. Silvae multam et variam materiam patriae dant.

De luna

Forma lunae non semper rotunda est. Luna saepe formam suam mutat. Luna et stellae noctu terram illustrant. Luna terrae propinqua est. Dea lunae est Diana. Lunam libenter spectamus.

De agricolis

Agricolae in vicis habitant. Villae agricolarum parvae sunt. Industria agricolarum opulentiam patriae firmat. Merito igitur operam agricolae laudamus. Vita rustica tranquilae est. Sed saepe procellae agricolis perniciosae sunt.

De dea Diana

Diana est silvarum dea et domina. Bestias feras dea sagittis necat. Sed cervae Dianae gratae sunt. Diana cervarum patrona est et cervas a bestiis feris servat. Feminae in silvam properant. In silva statua Dianae est. Magna cum cura feminae statuam deae rosarum coronis ornant.

De Italia

Lingua Latina est lingua antiqua. Italia est terra Europae et patria linguae Latinae. Roma est in Italia. Lingua Latina est lingua poëtarum Romae antiquae. Multis pugnis et multis victoriis Roma clara est. Sicilia est magna insula Europae, inter Italiam et Africam sita. In ora Siciliae est Aetna. Nota est etiam audacia nautarum Graeciae. Athenae in Graecia sunt.

De terris Europae

Multae terrae in Europa sunt. Varia est terrarum natura, nam aliae terrae, ut Hungaria, multaeque aliae terrae plerumque planae sunt, aliae autem, ut Graecia, Italia, Helvetia, montuosae. Aliae terrae frigidae, aliae calidae sunt. Nonnullae Europae terrae, ut Britannia, Islandia, Hibernia in insulis sitae sunt, nonnullae, ut Italia, Graecia, Hispania – in peninsulis. Forma Britanniae insulae triquetra est.

Patria nostra est terra magna et pulchra. In Europa terrae, patriae nostrae finitimae, sunt Polonia, Hungaria, Bohemoslavia et Dacoromania.

Sententiae

1. Sine amicitia vita est nulla. 2. Per scholam ad vitam.
3. Schola est via scientiarum. 4. Dum spiro, spero. 5. Aurora Musis amica. 6. Vita rustica parsimoniae, diligentiae, iustitiae magistra est. 7. Historia est magistra vitae. 8. Scientia potentia est. 9. Amat victoria curam. 10. Luxuria filia est inopiae.

DECLINATIO SECUNDA

CONIUGATIO SECUNDA: PRAESENS INDICATIVI ACTIVI

De horto

Avus meus magnum hortum habet. Saepe amicos meos et amicas meas in hortum invitat. Pueris et puellis hortus mei avi magnopere placet. Imprimis puellae rosis et violis gaudent In horto magnam copiam plantarum videmus. Sed malae herbae plantis nocent. Itaque avus meus debet bene in horto 1aborare. Horto aqua necessaria est.

De fluviis

In terra nostra multi fluvii et rivi sunt. Multi vici et multa oppida fluviis adiacent. Rivi et fluvii campis finitimis saepe perniciosi sunt. Undae rivorum et fluviorum campos interdum inundant. Pueri et puellae libenter in ripam fluvii properant et hic ludos exercent. Puellis ludi puerorum non placent. Puellae a ludis arcent et in ripa fluvii sedent. Puellae aquam non timent.

De magistro

Pueri in scholam magistri properant. Magister vir doctus, sed severus est. Itaque bonorum discipulorum diligentiam laudat, pigros pueros vituperat. Magister magnam diligentiam a pueris postulat. Iram magistri pueri timent. Magister pueros admonet «Exercete memoriam, pueri! Verba mea memoria tenere debetis». Pueri magistro parent et litteris libenter student.

De bello

Belli principium saepe parvum est, magnum est damnum belli. Bellum campos, oppida, terras vastat. Bella aut externa aut domestica sunt. Magnum est damnum bellorum domesticorum. Viri boni cavent bellum domesticum. Praeterea bella sunt iusta aut iniusta. Iustum bellum victoriam praebere debet. Periculum belli magnum est. Debemus patriam periculis belli liberare.

De incendio

Parva scintilla magnum saepe incendium excitat. Incendia interdum oppida, vicos, silvas delent. Incendium imprimis incolis oppidorum perniciosum est. Merito igitur incolae oppidorum periculum incendii vitant. Plerumque autem imprudentia causa est incendiorum. Este attenti, pueri, et cavete incendium!

16. De poëtis

Poëtae boni et magni sunt magistri linquae et animi. Nam bonorum poëtarum libri aegrum animum recreant. Conformate igitur, discipuli, animos libris bonorum et magnorum poëtarum. Etiam fabulae poëtarum pueris et puellis notae et iucundae sunt. Fabulae puerum et virum delectant et docent. Quis puerorum et virorum ignorat fabulam de lupo et agno? Pueris et puellis assiduis magister et magistra fabulas narrant.

De vita rustica

Vita rustica pueris et puellis iucunda est. Amicus meus in vico habitat. In otio saepe ad villam amici propero. Villam amici populi procerae et fagi latae ornant. Saepe cum amico in umbra fagorum latarum sedeo. Ventus flat per fagos umbrosas, prope rivus murmurat. Prope villam magnum pomarium est. Pomarium varias pomos, imprimis multas malos et piros continet. Autumno mali et piri pomorum bonorum plenae sunt. Mala et pira amamus.

De ciconia

Ciconia ranis insidias parat. Puellae clamant:

– Rana, rana cave ciconiam, serva vitam tuam! Manete, ranae, sub aqua et silete.

Ciconiae est ranas captare, ranarum est ciconiam cavere. Vitate ciconiam! Ranae ciconiam non cavent. Iam ciconia ranam captat et devorat.

Desideria puerorum Romanorum

Marcus laboriosi agricolae vitam magnopere laudat. Tito nauta impavidus placet. Marcus oppidum vico mutare paratus est. Titus ignotas terras videre desiderat. At Publium fabulae poëtarum clarorum delectant.

De metallis

Aurum, argentum, ferrum metalla sunt. Metalla sunt in terra. Multi fluvii auro abundant. Ferrum est metallum necessarium. E duro ferro parant instrumenta et arma. Aurum et argentum sunt metalla pretiosa. Apud cunctos populos aurum et argentum magnum pretium habet.

Sententiae

1. Lupus in fabula. 2. Victoria gloriam praebet. Experientia docet. 4. Inter arma silent Musae. 5. Otium post negotium. 6. Sine ira et studio. 7. Periculum in mora.
8. Errare humanum est. 9. De mortuis aut bene aut nihil.
10. Ignorantia non est argumentum. 11. Inter dominum et servum nulla amicitia est. 12. Eloquentia animos movet.

TERTIA ET QUARTA CONIUGATIONES.
PRAESENS INDICATIVI ACTIVI

Varia

Magister docet, discipulus discit. Discipulus non docet, sed discit. Magister discipulos admonet: «Doceo et disco. Vos non docetis, sed discitis. Et tu non doces, sed discis». Pueri non docent, sed discunt. Non docemus, sed discimus. Video, lego, cognosco. Amici mei vident, legunt, cognoscunt. Disce, puer! Disce aut discede! Magister discipulos in schola legere et scribere docet.

Еще про залог:  Как продать квартиру купленную в ипотеку, если она в залоге у банка?

De bello Troiano

Marcus e schola discedit et ad Titum properat. Titus in horto sedet et librum legit. «Quid legis, Tite?» Marcus rogat. «Vergilii libros de bello Troiano et de Aenea, Romanorum proavo, lego». – Titus respondet – «Romae enim primordia ex Vergilii libris cognoscimus. Tu quoque, Marce, mecum cognosce historias antiquorum Romanorum fabulosas: Graeci Troiam invadunt. Troiani diu se defendunt. Graeci Troiam vincere non possunt. Tum magnum equum ligneum aedificant et uterum equi viris armatis implent. Equum in ora relinquunt et navigant».

De bello Troiano (2)

Troiani ex oppido evadunt et equum cum viris armatis in oppidum trahunt. Nocte, cum Troiani dormiunt, Graeci ex utero equi evadunt, Troiae portas aperiunt. Ceteros Grecos in oppidum immittunt et Troiam incendiunt. Tum Venus dea Aeneam fugere et novam patriam quaerere iubet. Aeneas igitur deorum mandato oboedit et cum paucis amicis Troiam relinquit et post multos annos in Latium advenit. Itaque Troiani profugi in Italia remanent, et Aeneas est proavus Romanorum.

De Suebis

Caius Iulius Caesar in Commentariis de bello Gallico vitam antiquorum populorum describit. Suebi, Germaniae incolae bellicosi centum pagos habent. Quotannis alii in armis sunt, alii domi manent, se atque armatos alunt et agros colunt Cibum durum edunt et cotidie se exercent. Vita Sueborum libera est: nam a pueris nullum officium sciunt. Viri Suebi excelsam staturam habent. Ubii, finitimi Sueborum, in ripa fluvii Rheni habitant et vitam miseram agunt, nam Suebis magna tributa pendunt.

§

Parva formica in ripa escam quaerit et in aquam incidit. Columba ad formicam advolat et miseram servat. Formica columbae gratias agit. Tum columba avolat et in alta planta considit. Venit agricola, columbam videt et sagittam de pharetra promittit. Sed formica cito accurrit et agricolam vehementer mordet. Agricola sagittam dimittit. Sic formica columbam servat.

De aquila et pullis cuniculi fabula

Aquila pullos cuniculi deprehendit et suis liberis portat. Cuniculus multis verbis et lacrimis aquilam orat: «Parce liberis meis.» Sed frustra. Aquila cuniculi verba non auscultat, pullos cuniculi in suum nidum portat. Ubi membra pullorum suis liberis praebet. Tum cuniculus ceteros cuniculos orat: «Succurite, amici cari! Vindicate iniuriam.» Cuniculi auxilium non negant. Populum altam, ubi aquila nidum habet, subruunt, nam terram undique subtrahunt. Ita populus alta concidit et aquilae pullos necat.

In schola (1)

Schola nostra haud procul a foro oppidi nostri sita est. De fenestris scholae discipuli aedificia alta et pulchra, vias latas et rectas, theatrum novum et hortum publicum vident.

In schola multa auditoria sunt, ubi pueri litteras discunt, in bibliotheca autem discipuli libros legunt et ad litterarum studium se praeparant. Nostra bibliotheca magna est multosque libros habet. Varia sunt librorum argumenta. Multi libri de mundi ac terrarum natura, de caelo et stellis, de aqua et terra, de bestiis et plantis narrant.

In schola (2)

Auditorium nostrum magnum et clarum est. In auditorio tabula, ubi discipuli et magister creta scribunt, charta terrae nostrae, mensa et sella magistri, scamna discipulorum sunt.

Hora studii instat. Iam cuncti discipuli adsunt. Magister in auditorium intrat et – Salvete, discipuli, – dicit. Discipuli e scamnis suis surgunt et magistrum salutant: «Salve, magister!» Magister: «Assidite, pueri! Studium nostrum incipimus. Sed initio dicite, quis hodie abest?»

Discipuli: «Nemo abest. Cuncti hodie adsumus».

Magister: «Bene. Silentium! Tacete, discipuli, et nolite clamare, dum in studio estis. Tu, Petre, quaeso, veni ad scribe». – Petrus venit ad tabulam et scribit.

In ludo Romano

Magister pueris de Minotauro fabulam legit. Pueri silent et attente audiunt. Solus Decimus non audit, sed labyrinthi formam describit. Subito magister pueros interrogat:

– Auditis et intellegitis, pueri, poëtae verba?

– Audimus et intellegimus, – respondent pueri.

Tum magister: – Et tu, Decime, audis et intellegis? Decimus insolentiam suam sentit et dicit:

– Veniam peto, magister. Iam audio.

Magister fabulam porro legit. Iam Decimus attento animo audire studet. Tum pueri fabulae argumentum scribere discunt. Magister pueros appellat: – Sumite, pueri, ceras et stilos! Iam iterum fabulam lego. Audite iterum attento animo, tum ex memoria argumentum scribite! Audi et attende, Decime!

De fabulis

Saepe fabulas poëtarum antiquorum legimus. In fabulis poëtae antiqui de natura narrant. Fabulae antiquae scientias veras de natura et personis etsi non dant, tamen bene vitam et studia populorum antiquorum monstrant. Libenter legimus fabulas et liberis nostris narramus.

Sententiae

1. Verba movent, exempla trahunt. 2. Tres faciunt colle­gium. 3. Non magister ad discipulum, sed discipulus ad magistrum venire debet. 4. Qui quaerit, reperit. 5. Divitiae pariunt curas. 6. Vivere est militare. 7. Lupus non mordet lupum. 8. De lingua stulta veniunt incommoda multa.
9. Barba crescit, caput nescit. 10. Mala gallina malum ovum. 11. Divide et impera! 12. Pecuniae imperare oportet, non servire. 13. Sane et tranquille vivit, qui honeste vivit. 14. Non scholae, sed vitae discimus. 15. Mala herba cito crescit.

IMPERFECTUM INDICATIVI ACTIVI

De agricultura

Italiam olim populus Romanus incolebat. Natura terrae agriculturae secunda erat. Italia enim fecunda est. Romani agriculturae studebant. Industria agricolarum patriam firmabat. Apud Romanos antiquos agricultura in gloria magna erat.

§

Populi antiqui multos deos colebant. Neptunus, dominus Oceani et fluviorum, in Oceano habitabat. Nautae Neptuno equos et tauros immolabant. Mercurius, deus mercaturae, erat nuntius deorum. Praeterea animos mortuorum ad inferos deducebat. Aesculapium medici colebant. Graeci Aesculapio gallos immolabant. Neptuni arae plerumque in ripis fluviorum erant, Mercurii in viis, Aesculapii in lucis.

De Sparta

Sparta erat oppidum Graeciae. Lacedaemonii sive Sparta­ni erant incolae Spartae. Sparta muros et portas non nabebat, nam in viris erat praesidium. Arma Lacedaemoniorum scuta, hastae et gladii erant. In gymnasiis Spartae pueri ludebant et discebant; gymnasium erat schola disciplinae et patientiae. Corona lauri erat praemium victoriae puerorum. Simulacra Mercurii dei gymnasia ornabant, nam in tutela Mercurii erant.

De Minerva

Minerva sapientiae dea erat. Minervae opera litterae et artificia vigebant. Noctua et olea Minervae sacrae erant. Minerva imprimis magistris et discipulis favebat. Item magistri et discipuli Minervae gloriae maxime serviebant. Minerva impigris discipulis subveniebat, pigros puniebat.

Praeterea Minerva iustum bellum curabat. Populus Romanus, cum bella gerebat, saepe Minervae sacra parabat. Si bellum iustum erat, Minerva populo Romano victoriam praebebat.

In foro Minervae statua erat. Minerva tunica et palla amicta erat, praeterea loricam et galeam gerebat. Laevo umero hastam sustinebat. Dextra Minerva stilum, sinistra ceram tenebat. Dea aliquid animo reperiebat atque in cera scribebat.

De servis

Romani magnum numerum servorum habebant. Familia Romana ex dominis, liberis et servis constabat. Servos Romani bellis sibi parabant. Servi liberi non erant; etiam filii servorum servi esse debebant. Servus, nisi domino suo parebat, dominum timere debebat; nam dominus servum suum verbis malis monebat et flagellis verberabat. Multi Graeci, viri docti, erant servi Romanorum. Itaque in agris non laborabant. Alii servi Graeci morbos curabant et sanabant, alii liberos Romanorum educabant et pueros docebant. Liberi libros poëtarum Graecorum amabant et saepe tragoedias et comoedias clarorum poëtarum legebant.

In circo

– Unde venis, Marce?

– E circo venio. In circo ludi erant. Multi viri et multae feminae in circo sedebant et ludos spectabant. Etiam pueri et puellae in circo sedebant. Ego prope Petrum sedebam. Una ludos spectabamus et clarorum aurigarum victoriis gaudebamus.

De amicitia lupi fabula

Asinus aegrotus erat. Filium parvum habebat. Filius in stabulo aegrotum curabat. Ad aegrotum asinum properabant lupi et stabulo apropinquabant. Tum unus e lupis ostium stabuli pulsat et clamat: «Aperi, mi aselle! Amici tui appropinquant.» Filius lupis respondet: «Amicorum verba blanda audio, sed lupos improbos video.»

De armis et castris Romanorum

Romani arma et tela habebant. Arma erant scuta et galeae. Tela erant pila, gladii, sagittae. Romani scuta brac­chiis leavis gestabant et pilis e longiquo pugnabant. Scuta erant oblonga et signis aeneis et aquilis et coronis ornata. Sagittis socii Romanorum armati erant. Romani castra plerumque in clivo collocabant et vallo fossaque circumdabant. In ripis Rheni Romani multa castra ponebant. Etiam nunc multa vestigia Romanorum ibi sunt: aedificia, sepulcra, arma, instrumenta.

De Graecia

Graecia erat terra parva, sed multos incolas habebat. Multi Greaci in Asiam, in Italiam Siciliamquem migrabant, quod numerus incolarum magnus erat. Graeci nautae impavidi erant. Athenae oppidum Atticae erant. Incolae Athenarum litteras et sapientiam amabant. Athenae deae sapientiae et litterarum sacrae erant. Lacedaemonios arma, castra, proelia delectabant. Lacedaemonii bellorum periti erant. Thebani constantia clari erant. Ex numero virorum clarorum poëtam Homerum laudamus. Homerus cunctos poëtas gloria superat.

Sententiae

1. Omne initium difficile est. 2. Repetitio est mater studiorum. 3. Consuetudo est altera natura. 4. Fortes fortuna adiuvat. 5. Per aspera ad astra. 6. Mens sana in corpore sano. 7. Difficile est reperire amicum. 8. Bonis nocet, qui malis parcet. 9. Cogito, ergo sum. 10. Carum est quod rarum est.
11. Primus inter pares. 12. Dies diem docet.

§

Varia

1. Verum amicum pecunia non parabis. 2. Stellas caeli nunquam numerabimus. 3. Avarus semper egebit. 4. Pro patria semper fortiter pugnabimus. 5. In bello audacia et constantia multum et valebat et valebit. 6. Pueros puellasque semper verum dicere docebimus. 7. Cotidie memoriam exercebo. 8. In periculis nunquam desperabimus. 9. Praeceptis medicorum peritorum libenter parebimus. 10. Gloria bonorum librorum semper manebit.

De ranis fabula

– Quando, – inquiunt, – domino obtemperabimus? Quando dominum habebimus? Tum deus:

– Desinite, – inquit, – coaxare, ranae! Ilico ranis dominum dabo. Ecce truncum dominum habebitis. Truncus ranis imperabit. Et truncum in aquam praecipitat.

Ranae diu sub aqua latebant. Tandem tacite supra aquam apparent et veram trunci naturam explorant. Tum una amicas interrogat:

– Coletis et timebitis truncum, amicae? Ego trunco inanimo non serviam neque obemperabo.

Ranae respondent:

– Numquam truncum metuemus, trunco numquam oboediemus. Item ceterae ranae truncum non metuent neque trunco servient. Dum ranae ita clamant, subito ciconia apparet, multas ranas captat et devorat.

De lupo et viro fавula

Lupus virum devorare desiderat, sed virі figuram ignorat. Subіto in agrо puerum tenerum videt et interrogat:

– Esne vir?

– Non sum, sed еrо vir, – respondet puer.

Paulo post puellae apparent.

Tum lupus: – Estisne virі?

Puellae respondet: – Sumus puellae, erimus feminae. Tandem rusticus apparet. Lupus rustіcum interrogat:

– Esne vir? – Sum – respondet rusticus et necat lupum.

De viro cupido

Habebat vir quidam gallіnam. Gallina cotіdie ovum aureum parіebat. Vir cupidus ovis non contentus erat. «Certe-inquit – magna copia auri in gallina est. Occidam gallinam et multum aurum habebo.» Necat igitur gallinam, sed nihil invenit. Itaque neque aurum neque ova neque gallinam habet. Recte igitur proverbium: Avarus semper eget.

De perfidia punita

Olіm bellum erat inter Romam et Falerios, oppidum Romae proximum, et Romani ante Falerios castra habebant. Pueri Faliscorum autem etiam in bellо extra oppidum se exercebant. Alіquando Faliscus quidam cum pueris nonnullis in castra Romana intrat et Romanis dicit: «Non armis, sed dolo incolas victoriam paraboi.» Sed Romani respondent: «Contra viros arma habemus, nunquam gladios contra pueros stringemus. Pueros domum remittemus, te autem merito punіemus.»

Sententiae

1. Cum fortuna perit, nullus amicus erit. 2. Qui seminat mala, metet mala. 3. Ades amicis, amici aderunt. 4. Vir bonus nunquam deerit amicis. 5. Qui fodit foveam alteri, incidit in eam. 6. In libris philosophorum magnam copiam sententiarum invenies. 7. Post cenam aut stabis, aut passus mille meabis. 8. Donec eris felix, multos numerabis amicos.

PRONOMINA PERSONALIA

Varia

Hodie mihi, cras tibi. Medice, cura te ipsum! Vade mecum. Qui non est nobiscum, adversus nos est. Veni ad me, ad te saepe venio. Responde mihi, si te rogo. Crede mihi. Nihil me terret. Quod discis, tibi discis. Sibi parant malum, qui alteri parant. Da mihi veniam, si erro. Vita aliorum est nobis magistra. Vae mihi misero. Conservate me!

De concordia

Filii agricolae alti semper inter se litigabant. Agricola ad concordiam suos filios revocabat et monebat: «Fi1ii mei! Obtemperate mihi et concordiam colite!» Sed filii praecepta paterna neglebant. Tum agricola virgarum fasciculum filiis dat et «Fasciculum hunc – inquit – frangite!» Sed filii frustra fasciculum frangere studebant. Tum pater singulas virgas singulis filiis dat et «Nunc, – inquit, – virgas singulas frangite!» Quod facile facere poterant. Tum pater: «Id vobis exemplo erit. Tuti ab inimicis eritis, si in concordia vivetis.»

NUMERALIA CARDINALIA

Vita discipulorum

Sumus pueri et puellae tredecim aut quatuordecim annorum, sed in nostra schola etiam pueri sunt duodeviginti annos nati. Vita discipuli tranquilla est. Cotidie septem vel octo horas dormimus; mane scholam petimus, ubi quinque horas sedemus et diligenter discimus. Etiam domi duas aut tres, interdum etiam quattuor horas litteris studemus et post studium duas horas ludo et otio damus.

Colloquium inter amicos

Marcus: Quot annos natus es, Tite? – Titus: – Quindecim annos natus sum. Tu autem, Marce, quot annos natus es?

– Ego natus sum quattuordecim annos.

– Pauci viri et paucae feminae centum annos sive saeculum complent. Plurimi vivunt sexaginta aut septuaginta annos.

– Et quam diu corvi vivunt? – Corvi et cervi nonaginta aut centum annos vivunt. Sed bestiae plurimae duos aut tres annos vivunt. Vita plantarum non longa est. Plurimae plantae unum annum vivunt.

Proverbia

1. Bis dat, qui cito dat. 2. Qui scribit, bis legit. 3. Una hirundo non facit ver. 4. Bis repetita placent. 5. Nemo potest dominis servire duobus. 5. Unum castigabis, centum emendabis. 6. Duo si faciunt idem, non est idem. 7. Pluris est oculatus testis unus, quam auditus decem. 8. Vox unius, vox nullius. 9. Duo non faciunt collegium. 10. Unus dies gradus est vitae. 11. Septem horas dormire, satis iuvenique senique.
12. In idem flumen bis non descendimus. 13. Tantum scimus, quantum memoria tenemus. 14. In vestimentis non est sapientia mentis. 15. Ex vitio alterius disce cavere tibi.
16. Duabus sellis sedere.

ЛАТИНСЬКО–УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК

Примітка:

1. В словник включені, в основному, слова, що вживаються в текстах.

2. Рід іменників визначається скорочено: (m) – чоловічий, (f) – жіночий, (n) – середній. Для іменників подається закінчення родового відмінка.

3. Для прикметників визначені закінчення жіночого та середнього родів. (a, um).

4. Дієслова подані в першій особі теперішнього часу із зазначенням в дужках, якої вони дієвідміни. Переклад дієслова наводиться в неозначеній формі.

A
а = ab
аb (з Abl) – від
absum (abesse) – бути відсутнім
abundo (1) – бути багатим
ас – як, та, а також
accurro (3) – прибігати
accuso (1) – звинувачувати
ad (з Асc) – до, у, біля
adeo – до того, так
adiaceo (2) – лежати (бути) рядом
adhuc – досі, до нині
adiuvo (1) – допомагати, сприяти
admoneo (2) – нагадувати
adsum (adesse) – бути присутнім
advenio (4) – прибувати
adversus – проти
advoco (1) – зaкликaти, запрошувати
aedifico (1) – будувати
aedificium, іі (n)– будинок
aeger, a, um – хворий
aegrotus, a, um – хворий
Aeneas, ae (m) – Еней
aeneus, a, um –мідний, бронзовий
aestimo (1) – оцінювати
aeternus, a, um – вічний
Aetna, ae (f) – Етна
ager, agri (m) – поле, рілля
agnus, і (m) – ягня
ago (3) – діяти, робити
agricola, ae (m) – селянин
agricultura, ae (f) – землеробство
ala, ae (f) – крило
albus, a, um – білий
alibi – деінде
alienus, a, um – чужий
alimentum, і (n) – їжа, харч
aliquis, qua, quid – хто-небуть
aliquando – колись
aliquoties – кілька разів
alius, a, um – інший
alius-alius – один-другий
alo (3) – вирощувати, виховувати
   

alter, a, um – інший, другий
altus, a, um – високий
ambo, ae, о – обидва
amentia, ae (f) – божевілля
ambulo (1) –прогулюватися
amica, ae (f) –подруга
amicitia, ae (f) –дружба
amictus, a, um –одягнений
amo (1) –любити, кохати
angustus, a, um –вузький
anima, ae (f) –душа
animus, і (m) –дух, мужність
annus, і (m) –рік
ante (з Acc) –перед,раніше
antiquus, a, um –стародавній
aperio (4) –відчиняти
appareo (2) –появлятися
appello (1) –називати,кликати
apporto (1) –приносити
approbo (1) –схвалювати
approrinquo (1) –наближатися
apud (з Асc) –у,біля
aptus, a, um –здатний
aqua, ae (f) –вода
aquila, ae (f) –орел
аrа, ae (f) –жертовник,вівтар
arceo (2) –стримуватися
arduus, a, um –стрімкий
argentum, і (n) –срібло
argumentum, i (n) –доказ, зміст
аrо (1) –орати
arma, orum (Pl. n) –зброя
armatus, a, um –озброєний
artificium, і (n) –мистецтво
asellus, і (m) – осел
asinus, і (m) – осел
asper, a, um – шорсткий, трудний
assido (3) –сісти
assiduus, a, um – пильний
astronomia, ae (f) –астрономія
astrum, і (n) – зірка
at – але
ater, a, um–чорний
Athenae, arum (f) –Афіни
atque – також
atrociter – жорстоко
attente – уважно
attentus, a, um –уважний
Attica, ae (f) – Аттіка
audacia, ae (f) – смілість
auditorium, i (n) – аудиторія, клас
aula, ae, (f) – палац, зала
aureus, a, um – золотий
auriga, ae (m) – візник
aurum, і (n) – золото
aurora, ae (f) – ранішня зоря
autem – але
autumnus, і, (m) – осінь
auxilium, і (n) – допомога
ausculto (1) – вислуховувати
avaritia, ae (f) – жадність
avarus, a, um – скупий
avia, ae (f) – бабуся
avidus, a, um – жадібний
avolo (1) – прилітати
avis, is (f) – птах
avunculus, і (n) – дядько
avus, і (m) – дідусь, предок
B
barba, ae (f) – борода
beatus, a, um – щасливий
bellicosus, a, um – войовничий
bellum, і (n) – війна
bene – добре
beneficium, і (n) – добродійство
beneficus, a, um – добродійний
benevolentia, ae (f) – прихильність
bestia, ae (f) – тварина, звір
beta, ae (f) – буряк
bibo (3) – пити
bibliotheca, ae (f) – бібліотека
bis – двічі
blanditia, ае (f) – улесливість
blandus, a, um – приємний,
ласкавий
brevis, e – короткий
Bohemoslavia, ae, (f) – Чехословакія
bonum, і (n) – добро
bonus, a, um – добрий
bracchium, і (n) – плече

C
cado (3) –падати
caecus, a, um –сліпий
caelum, і (n) –небо
calidus, a, um –теплий, гарячий
campus, і (m) –поле, рівнина
canto (1) –співати
capto (1) –брати, взяти
capra, ae (f) –коза
саrео (2) –бути позбавленим
carus, a, um –дорогий
casa, ae (f) –будинок, дім
сastіgо (1) –карати, виправляти
caseus, і (m) –сир
castellum, і (n) –твердиня
castus, a, um –чистий
castra, orum (Pl.n) –табір
causa, ae (f) –причина
caveo (2) –остерігатися
celebro (1) –прославляти
celо (1) –приxовувати
сеnа, ae (f) –обід
сеnо (1) –обідати
centum –сто
charta, ae (f) –карта
cera, ae (f) –віск
cerva, ae (f) –серна
ceterum –зрештою, проте
ciconia, ae (f) –лелека
cibus, і (m) –їжа, харч
circulus, і (m) –коло
circumdo (1) –оточувати
circus, і (m) –цирк
cito –швидко
clamo (1) –кричати
clamosus, a, um –галасливий
clarus, a, um –славний, ясний
claudo (3) –замикати,зачиняти
clipeus, і (m) –щит
clivus, і (m) –пагорб, схил
соахо (1) –квакати
cogitatio (f) –мислення
соgіto(1) –мислити, міркувати
cognosco (3) –пізнавати
соlо (3) –обробляти, шанувати
colloco (1) –розміщувати
collegium, і (n) –товарствоcolloquium, і (n) –розмова
columba, ae (f) –голуб, голубка
comoedia, ae (f) –комедія
compleo (2) –наповняти
concido (3) –падати
concordia, ae (f) –злагода
conformo (3) –формувати
conservo (1) –зберігати
constantia, ae (f) –постійність
consilium, і (n) –порада, рада
concido (3) –сідати
consto (1) –складатися
consuetudo, inis (f) –звичка
contentus, a, um –задоволений
contineo (2) –містити
continuus, a, um –постійний
contra –проти
contraho (3) –стягувати
copia, ae (f) –велика кількість
corona, ae (f) –вінок
corpus, oris (n) –тіло
costa, ae (f) –ребро
corrigo (3) –виправляти
corrumpo (3) –псувати
corvus, і (m) –ворон
cotidianus, a um –щоденний
cotidie –щоденно
cras –завтра
crastinus, a, um –завтрашній
creo (1) –творити,створювати
credo (3) –вірити
cresco (3) –рости
creta, ae (f) –крейда
cum –з, коли
cunctus, a, um –весь
cuniculus, і (m) –кролик
cuprum, i (n) –мідь
cupidus, a, um –жадібний
cura, ae (f) –журба, турбота
curo (1) –піклуватися, лікувати
cur –чому
curro (3) –бігти, поспішати

D
Dacoromania, ae (f) –Румунія
damno (1) –засуджувати
damnum, і (n) –збиток, втрата
de (з Abl) –про
dea, ae (f) –богиня
debeo (2) –бутиповинним
decem –десять
decerno (3) –вирішувати
decoro (1) –прикрашати
deduco (3) –приводити
defendo (3) –захищати
delecto (1) –paдyвати, захоплювати
deleo (2) –нищити, руйнувати
deliciae, arum (Pl.f) –paдicть
delictum, і (m) –провина
demonstro (1) –показувати
denique –нарешті
densus, a, um –густий
depono (3) –відкладати
deprehendo (3) –хапати
deporto (1) –віднести
deprimo (3) –пригнічувати
descendo (3) –сходити вниз
describo (3) –описувати
desertum, і (n) –пустеля
desiderium, і –бажання
desidero (1) –бажати
desino (3) –перестати
despero (1) –втрачати надію
desum (deesse) –бракувати
detraho (3) –відтягати
detrimentum, і (n) –шкода, втрата
devoro (1) –пожирати
deus, і (m) –Бог
dexter, tra, trum –правий
Diana, ae (f) –Діана
dico (3) –говорити, казати
differentia, ae (f) –різниця
differo (3) –різнитися
dies, diei (m) –день
difficilis, e –трудний, важкий
digitus, і (m) –палець
dignus, a, um –riдний, достойний
diligenter–пильно, старанно
diligentia, ae (f) –пильність
diligo (3) –любити, шанувати
dimitto (3) –випускати
disciplina, ae (f) –навчання, наука
discipula, ae (f) –учениця
discipulus, і (m) –учень
discedo (3) –вийти, виходити
disco (3) –вчитися
discordia, ae (f) –незгода
disputo (1) –сперечатися
diu –довго
divido (3) –ділити
divinus, a, um –божественний
divitiae, arum (Pl.f) –6aгaтство
divus, a, um –божественний
do (1) –давати
doceo (2) –вчити
doctus, a, um –вчений
doctrina, ae (f) –наука
domina, ae (f) –пані, господиня
dominus, i (m) –пан, хазяїн
domesticus, a, um –домашній
dolus, і (m) –підступ, зрада
domi –вдома
donec –доки
dormio (4) –спати
dubito (1) –сумніватися
duco (3) –водити, вести
dum –поки, під час
duo, ae, о –два
duodecimus, a, um –двaнaдцятий
duodecim –дванадцять
duodeviginti –вісімнадцять
durus, a, um –твердий

E
e = ex
ebrius, a, um – п’яний
ессе –ось
edo (3) – їсти
educo (3) –виводити, виховувати
effісіо (3) – робити, створювати
effugio (3) – утікати
egeo (3) –потребувати
ego (3) –я
egregius, a, um –визначний
elephantus, і (m) –слон
eligo (3) –вибирати
eloquentia, ae (f) –вимова
emendo (3) –виправляти
emo (3) –купувати
enim –бо
epistula, ae (f) –лист
equus, і (m) –кінь
erro (1) –помилятися
esca, ae (f) – їжа
et –і, та
etsi –хоча
Europa, ae (f) –Європа
evado (3) –виходити
ех –з, із
excito (1) –викликати
exemplum, і (n) –приклад
ехеrсео (2) –вправляти
exilium, і (n) –вигнання
excelsus, а, um –високий
experientia, ae (f) –досвід
expecto (1) –очікувати
expendo (3) – виплатити
expello (3) –виганяти
explico (1) –пояснювати
externus, a, um –зовнішній
extra –поза, зовні
exporto (1) – вивозити
F
fabula, ae (f) –казка, байка
fabulosus, a, um –казковий
facio (3) –робити, чинити
fagus, і (f) –бук
falsus, a, um –помилковий
fama, ae (f) –чутка, слава
familia, ae (f) –сім’я
fasciculus, і (m) –в’язка
faveo (2) –сприяти
femina, ae (f) –жінка
fenestra, ae (f) –вікно
fere –майже
fero, ferre –носити
ferreus, a, um –залізний
ferrum, і (n) –залізо
ferus, a, um –дикий
fessus, a, um –втомлений
festіnо (1) –спішити
figura, ae (f) –постать, образ
fidelis, е –вірний
filia, ae (f) –дочка
finio (4) – закінчувати
finitіmus, a, um –сусідній
firmo (1) –зміцнювати
firmus, a, um – сильний
flagellum, і (n) –бич
flagitium, і (n) –ганьба
flamma, ae (f) –полум’я
fleo (2) –плакати
flo (1) –дути, віяти
fluo (4) –плисти
fluvius, і (m) –ріка
fodio (4) –копати
folium, і (n) –листок
forma, ae (f) –вигляд
formica, ae (f) –мурашка
formosus, a, um –гарний
fortis, е –сильний
fortіter –міцно, мужньо
fortuna, ae (f) –доля, щастя
forum, і (n) –ринок
fossa, ae (f) –рів
fovea, ae (f) –яма
frango (3) –ламати
frequento (1) –відвідувати
frigidus, a, um –холодний
frumentum, і (n) –зерно, збіжжя
frustra –даремно
fugio (1) –тікати
futurus, a, um –майбутній
G
galea, ае (f) –каска, шолом
Gallia, ае (f) –Галлія
Galli, orum (Pl. m) –галли
gallina, ae (f) –курка
gallus, і (m) –півень
gaudeo (2) –радіти, тішитися
gaudium, i (n) –втіха, радість
Germania, ae (f) –Германія
gero (3) –нести
gesto (1) –нести, приносити
gigno (3) –родити
gladіus, і, (m) –меч
gloria, ае (f) –слава
gradus, us (m) –ступінь
Graecia, ae (f) –Греція
Graecus, і (m) –грек
granum, і (n) –зерно
gratia, ae (f) –милість, подяка
gratus, a, um –милий, приємний
gusto (1) –куштувати
gutta, ае (f) –крапля
gymnasium, і –гімназія
H
habeo (2) –мати, тримати
habito (1) –проживати
hasta, ае (f) –спис
haud –не, ніяк не
haurio (4) –черпати
Helvetia, ае (f) –Швейцарія
herba, ае (f) –трава
Hibernia, ае (f) –Ірландія
hic –тут
hic, haec, hoc –цей, ця, це
hinc –звідси
hirundo, inis (f) –ластівка
historia, ае – історія
Hispania, ае (f) –Іспанія
hodie –сьогодні
honestus, a, um –чесний
hora, ае (f) –година
hortus, і (m) –город
humanus, a, um –людський
humilis, е –низький
humus, і (f) –грунт, земля
Hungaria –Угорщина
I
iaceo (2) –лежати
іactо (1) –кидати
iam– вже
ianua, ае (f) –двері
ibi –там
idcirco –тому, для того
idem, eadem, idem –той сам
igitur –отже
ignavia, ае (f) –лінивство
ignavus, a, um –лінивий
ignis, is (f) –вогонь
ignoro (1) –не знати
ignorantia, ае (f) –незнання
ignosco (3) –вибачати
ignotus, a, um –незнаний
іlісо –зараз же
illustro (1) –освічувати
іmito (1) –наслідувати
іmmolo (1) – приносити в жертву
іmpavidus, а, um – безстрашний
imperіtus, a, um –недосвідчений
imperium, і –держава, влада
іmpero (1) –наказувати, управляти
impiger, a, um – пильний
impleo (2) –наповнювати
improbus, a, um –нечесний
imprimis –особливо
imprudentiа, ае (f) –необережність
іnaccessus, a, um – недоступний
inanimus, a, um –без душі
incendo (3) –запалювати
incendium, і (n) –пожежа
incertus, a, um –непевний
incestus –нечистий
incido (3) –впадати
incipio (3) –починати
incola, ае (m) – житель
incolo(3) – населяти
incommodum, і (n) – шкода
inde – звідси
indignus, a um – негідний
іndustrіa, ае (f) – працелюбність
iniuria, ае (f) – кривда
inferus, а, um – підземний
infinitus, a, um – безмежний
inimicus, і (m) – ворог
initium, і (n) – початок
inоріа, ае (f) – недостаток, нужда
insidiae, arum (Pl.f) – засада
insidiosus, а, um – підступний
insolentia, ae (f) – зарозумілість
instantia, ае (f) – наявність
insto (1) – стояти, наближатися
instrumentum, і (n) – знаряддя
insula, ае (f) – острів
intellego (3) – розуміти
inter – між
interdum – інколи, часом
interim – тим часом
іnterrоgo (1) – питати, запитувати
intro (1) – входити
invado (3) – нападати
invenio (4) – знаходити
invideo (2) – заздрити
invidia, ae (f) – заздрість
invidus, а, um – заздрісний
invito (1) – запрошувати
invoco (1) – закликати
inundo (1) – затоплювати
invitus, а, um – небажаний
ipse, а, um – сам
іrа, ае (f) – гнів
is, еа, id – він, вона, воно
Islandia, ае (f) – Ісландія
іste, іstа, іstud – той,та,те
Italia, ае (f) – Італія
itaque – тому
iterum – вдруге, повторно
iubeo (2) – веліти, наказувати
iucundus, а, um – приємний
iustitі а, ае (f) – справедливість
іuro (1) – присягати
iustus, а, um – справедливий
iuvenis, is – юнак
iuvo (1) – помагати
iuxta – побіч, біля
L
laboro (1) – працювати
laboriosus, a, um – працьовитий
labyrinthus, і (m) – лабіринт
Lacedaemonius, і (m) – спартанець
lacerо (1) – роздирати
lacrima, ае (f) – сльоза
laevus, a, um – лівий
largus, a, um – широкий
lateo (2) – ховатися
Latinus, і (m) – латинський
laudo (1) – хвалити
laurus, і (f) – лаврове дерево
latus, a, um – широкий
lectio, onis (f) – лекція, урок
lego (3) – читати
lentus, a, um – повільний
libenter – охоче
liber, bri (m) – книжка
liber, a, um – вільний
liberi, orum – діти
libero (1) – визволяти, звільняти
ligo (3) – в’язати
lignum, і (n) – деревина
ligneus, a, um – дерев’яний
lingua, ае (f) – мова
litigo (1) – сперечатися
littera, ae (f) – літера, наука
loco (1) – розміщати
longus, a, um – довгий
lorica, ае (f) – панцир
lucrum, і (n) – прибуток
lucus, і (m) – гай, ліс
ludo (3) – грати, бавитися
ludus, і (m) – забава, школа
luna, ае (f) – місяць
lupus, і (m) – вовк
luscinia, ае (f) – соловей
lustro (1) – оглядати, переглядати
lux, lucis (f) – світло
luxuria, ae (f) – розкіш

M
machina, ae (f) – машина
magister, stri (m) – вчитель
magistra, ae (f) – вчителька
magnus, a, um – великий
magnopere – дуже
malum, і (n) – яблуко (фрукт)
malum, і (n) – зло, недолік
malus, a, um – злий
malus, і (f) – яблуня
mandatum, і (n) – доручення, наказ
mando – доручати
mane – ранком
maneo (2) – залишатися
marmoreus, a, um – мармуровий
masculinus, a, um – чоловічий
mater, tris (f) – мати, мама
materia, ае (f) – матерія
maternus, a, um – материнський
maturus, a, um – зрілий
mecum – зі мною
meo (1) – іти
medicina, ае (f) – медицина
medicus, і (m) – лікар
medium, і (n) – середина
medius, a, um – середній
membrum, і (n) – член
memoria, ае (f) – пам’ять
memoro (1) – пам’ятати
mens, mentis (f) – розум, думка
mensa, ае (f) – стіл
mercatura, ае (f) – торгівля
mercator, oris (m) – купець
mercіmonіum, і (n) – товар
merces, edis (f) – нагорода
mercatus, us (m) – ярмарок
Mercurius, і (m) – Меркурій
mereo (2) –заслуговувати
merito – справедливо, по заслузі
meritum, і (n) – заслуга
metallum, і (n) – метал
meto (3) – жати, збирати
metuo (3) – боятися
meus, a, um – мій
migro (1) – переселятися
milita (1) – воювати
mililum, і (n) – просо
mille – тисяча
Minerva, ае (f) – Мінерва
minuo (3) – зменшувати
minus, a, um – менше
miser, a, um – нещасний
mitto (3) – посилати
moderatus, a, um – помірний
modestus, a, um – скромний
modus, і (m) – спосіб
moneo (2) – застерігати
monstro (1) – показувати
monstrum, і (n) – чудовисько
montanus, a, um – гірський
monumentum, і (n) – пам’ятник
mora, ае (f) – зволікання
morbus, і (m) – хвороба, недуга
mordeo (2) – кусати
mortuus, a, um – мертвий
moveo (2) – рухати, збуджувати
multus, a, um – багато
mundus, і (m) – світ
murus, і (m) – стіна
murmuro (1) – муркати, дзюрчати
muto (1) – змінювати
N
nam – бо
narro (1) – розповідати
natura, ае (f) – природа
natus, a, um – народжений
nauta, ае (m) – моряк
navigо (1) – плисти, відпливати
navigium, і (n) – судно
nе – не
nec, deque – ні, не
necessarius, a, um – необхідний
nесо (1) – убивати
neglego (3) – нехтувати
nego (1) – заперечувати
negotіum, і (n) – робота, діло
nemo – ніхто
Neptunus, і – Нептун
nescio (4) – не знати
nidus, і (m) – гніздо
niger, gra, grum – чорний
nihil – ніщо

nisi – якщо не
noceo (2) – шкодити, псувати
noctu – вночі
noctua, ае (f) – сова
nolo, nolle – не бажати
nomen, inis (n) – ім’я
non – ні
nondum – ще ні
nonnullus, a, um – деякий
nos – ми
noto (1) – відмічати
notus, a, um – відомий
novem – дев’ять
novus, а, um – новий
nox, noctis (f) – ніч
numero (1) – рахувати,лічити
nullus, а, um – жоден,ні який
numerus, і (m) – число
numquam – ніколи
nunc – тепер
nuper – недавно
nuntio (1) – сповіщати
nuntius, і (m) – посланець
nutrio (4) – годувати
O
ob – внаслідок, задля
oblіgo (1) – зобов’язувати
oblongus, a, um – поздовжній
oboedio (4) – бути слухняним
observo (1) – спостерігати
obscuro (1) – затемнювати
obsideo (2) – облягати
obtineo (2) – дістати,отримати
obtempero (1) – підкорятися
occido (3) – убивати
occulto (1) – таїти, ховати
oculatus, a, um – наявний,очний
оссuро (1) – займати
octo – вісім
octoginta – вісімдесят
October (m) – жовтень
oculus, і (m) – око
odium, і (n) – ненависть
officium, і (n) – обов’язок
olea, ae(f) – оливкове дерево
olla, ае (f) – горщик
olim – колись
omnis, е – весь
оnеrо (1) – навантажувати
opera, ае (f) – праця, труд
oppidum, і (n) – місто
oportet – треба
opto (1) – бажати
opulentіа, ае (f) – багатство
ora, ае (f) – берег
оrо (1) – просити
ostendo (3) – показувати
orno (1) – прикрашати
ostium, і (n) – вхід, ворота
otium, і (n) – відпочинок
ovum, і (n) – яйце
P
раеnе – майже
paeninsula, ае (f) – півострів
paenitentia, ае (f) – каяття
paeniteo (2) – розкаюватися
pagina, ае (f) – сторінка
pagus, і (m) – село, район
palla, ае (f) – плащ
paratus, a, um – приготовлений
parсо (3) – щадити
pareo (2) – слухатися
pariо (3) – родити
paro (1) – готувати
parsimonіа, ае (f) – ощадливість
partim – частково
parvus, a, um – малий
passus, us (m) – крок
pateo (2) – простягатися
paternus, a, um – батьківський
pater, tris (m) – батько
patientia, ae (f) – терпеливість
patria, ае (f) – батьківщина
paucus, a, um – нечисленний
patrona, ae (f) – покровителька
paulum – трохи, мало
pecunia, ае (f) – гроші
pello (3) – проганяти
pellis, is (f) – шкура, кожа
penes – в силі
pendeo (2) – висіти
pendo (3) – важити
peninsula, ae (f) – півострів
penetro (1) – проникати
pensum, і (n) – завдання
per – через
pereo (3) – гинути, проходити
perfidia, ае (f) – зрада
perfugium, і (n) – сховище
periculosus, a, um – небезпечний

periculum, і (n) – небезпека
peritus, a, um –досвідчений
permitto (3) – дозволяти
perniciosus, a, um – згубний
perpetuus, a, um – вічний
persona, ae (f) – особа
pertineo (2) – простягатися
pertracto (1) – досліджувати
perturbo (1) – приводити в нелад
pervenio (4) – проходити, досягати
peto (3) – прагнути, домагатися
pharetra, ae (f) – сагайдак
piger, gra, grum – лінивий
pila, ae (f) – м’яч
pilum, і (n) – спис
pirum, і (n) – грушка (фрукт)
pirus, і (f) – грушка (дерево)
plus – більш
placeo (2) – подобатися
planta, ae (f) – рослина
planus, a, um – рівний
plenus, a, um – повний
plerumque – здебільшого
plurimus, a, um – дуже великий
poena, ae (f) – кара
poeta, ae (m) – поет
Polonia, ae (f) – Польща
pomarium, і (n) – сад
porta, ae (f) – двері
pomum, і (n) – плід
pomus, і (f) – фруктове древо
роnо (3) – класти
populus, і (m) – народ
populus, і (f) – тополя
porro – дальше
porto (1) – нести
possideo (2) – посідати
possum, posse – могти
post (з Acc) – після
postulo (1) – вимагати
potentia, ae (f) – могутність
praebeo (2) – доставляти
praeceptum, і (n) – вказівка
praecipito (1) – скидати
praecipuus, a, um – особливий
praeda, ae (f) – здобич
praemium, і (n) – нагорода
praeparo (1) – готувати
praesens – теперішній
praesidium, i (n) – сторожа, захист
praeter – мимо, окрім
praeterea – крім того
pretiosus, a, um – цінний
pretium, і (n) – ціна, вартість
primordium, і (n) – початок, поход-
primus, a, um – перший ження
principium, і (n) – основа, початок
pro – за
proavus, і (n) – предок, прадід
probo (1) – схвалювати
probus, a, um – чесний
procedo (3) – виступати
procella, ae (f) – буря
procerus, a, um – високий
processus, us (m) – поступ
procul – далеко
proelium, і (n) – бій
prohibeo (2) – стримувати
profugus, і (m) – утікач
promitto (3) – обіцяти
propinquus, a, um – близький
prope – близько
propero (1) – спішити
proprius, a, um – властивий
propter – внаслідок
prosum, prodesse – бути корисним
protego (3) – захищати
proverbium, і (n) – прислів’я
provincia, ae (f) – провінція
provoco (1) – викликати
providentia, ae (f) – передбачення
provideo (2) – передбачати
protinus – вперед, негайно
prunum, і (n) – сливка (фрукт)
prunus, і (f) – сливка (дерево)
proximus, a, um – найблищий
prudenter – розумно
prudens – розумний
prudentia, ae (f) – розсудливість
publicus, a, um – публічний
puella, ae (f) – дівчина
puellaris, е – дівочий
puer, і (m) – хлопець
pugna, ae (f) – битва
pugno (1) – боротися
pulcher, chra, chrum – гарний
pulso (1) – стукати
pullus, і (m) – пташення
puniо (4) – карати
purus, a, um – чистий

Q
quadraginta – сорок
quaero (3) – шукати, питати
quaeso(3) – питати, просити
quadratus, а, um – чотирикутний
qualis, е – який
quam – ніж, як
quamdiu – як довго
quando – коли
quare – чому
quattuor – чотири
qui, quae, quod – який
quattuordecim – чотирнадцять
quidam, quaedam, quoddam –
якийсь
quidem – справді, дійсно
quindecim – п’ятнадцять
quinquaginta – п’ятдесят
quinque – п’ять
quintus, a, um – п’ятий
quis – хто
quisquam, quiddam – хтось, якийсь
quisque, quaeque, quidque –
кожний
quo – куди
quod – тому що
quoniam – оскільки
quot – скільки
quoque – також
quotannis – щорічно
quoties – скільки разів
R
rana, ae (f) – жаба
rapidus, a, um – стрімкий, швидкий
rаrо – рідко
rarus, a, um – рідкий
rесіріо (3) – приймати,забирати
recito (1) – відчитати
recreo (1) – відтворити,оживити
recte – слушно, правильно
rectus, a, um – прямий, правильний
reddo (3) – повертати, віддавати
refugium, і (n) – захист
regina, ae (f) – цариця
regno (1) – царювати
regnum, і (n) – царство
relinquo (3) – залишати
reliquus, a, um – решта
remitto (3) – відпускати
remaneo (2) – залишатися
remedium, і (n) – засіб, лік
remotus, a, um – віддалений
remus, і (m) – весло
renovo (1) – відновляти
reperio (3) – знаходити
reporto (1) – відносити
reprimo (3) – стримувати
requiro (3) – шукати, досліджувати
repetitio (f) – повторення
repeto (3) – повторяти
resisto (3) – ставити опір
respondeo (2) – відповідати
resflonsum, і (n) – відповідь
respublіса, ае (f) – республіка
restituo (3) – відбудувати
resto (1) – залишатися
retineo (2) – затримувати
revoco (1) – закликати
rex, regis (m) – цар
rideo (2) – сміятися
ridicuius, a, um – смішний
rivus, і (m) – потік
rogo (1) – питати
Roma, ae (f) – Рим
Romanus, і (m) – Римлянин
rosa, ae (f) – троянда
rotundus, a, um – круглий
rumpo (3) – розривати
ruo (3) – валитися
rursus – назад
rusticus, і (m) – селянин
rusticus, a, um – селянський

S
sacer, cra, crum – посвячений
sacrifico (1) – посвячувати
sacrum, і (n) – жертва
saeculum, і (n) – вік
saepe – часто
sagitta, ae (f) – стріла
saevus, a, um – жорстокий
salto (1) – стрибати
saluto (1) – вітати
salve! – здрастуй
salvus, a, um – здоровий, цілий
sanctitas, atis (f) – святість
sanetus, a, um – священний
sane – здорово, справді
sanitas, atis (f) – здоров’я
sanus, a, um – здоровий
sano (1) – лікувати
sapientіa, ae (f) – розсудливість
satis – досить
scamnum, і (n) – лавка, парта
schola, ae (f) – школа
scientia, ae (f) – знання
scintilla, ae (f) – іскра
scio (4) – знати
scribo (3) – писати
scutum, і (n) – щит
sculptura, ae (f) – скульптура
secedo (3) – відступати
sed – але
sedeo (2) – сидіти
secundus, a, um – другий,
сприятливий
sella, ae (f) – крісло
semino (1) – сіяти
semel – раз
semper – завжди
seneo (2) – старіти
senex, is (m) – старець
sententia, ae (f) – думка
sensus, us (m) – смисл
sentio (4) – відчувати
separo (1) – відокремлювати
separatio (f) – розлучення
sepelio (4) – хоронити
septem – сім
septies – сім разів
September (m) вересень
septendecim – сімнадцять
septimus, a, um – сьомий
septuaginta – сімдесят
sepulcrum, і (n) – могила
servio (4) – служити
servo (1) – зберігати
servus, і (m) – раб, слуга
severus, a, um – суворий
sex – шість
sextus, a, um – шостий
sexus, us (m) – стать, рід
si – якщо
sic – так
Sicilia, ae (f) – Сицилія
siccus, a, um – сухий
sicut – немов би
significo (1) – означати
signum, і (n) – знак
silentium, і (n) – мовчанка
sileo (2) – мовчати
silva, ae (f) – ліс
simul – одночасно
simulacrum, і (n) – зображення
singulus, a, um – окремий
sine (з Abl) – без
situs, a, um – розташований
sive – або
socius, i (m) – товариш, союзник
sol, solis (m) – сонце
solacium, і (n) – утіха
soleo (2) – мати звичку
solum, і (n) – земля, грунт
solus, а, um – єдиний, один
spatium, i (n) – простір, проміжок
spatiosus, a, um – обширний
spectaculum, і (n) – видовище
specto (1) – глядіти
spero (1) – сподіватися
sphaera, ae (f) – куля
spiro (1) – дихати
splendіdus, a, um – прекрасний
stabulum, і (n) – хлів, обора
statim – негайно
statua, ae (f) – статуя
statura, ae (f) – ріст
Stella, ae (f) – зірка
sterпо (3) – стелити
stilus, i (m) – ручка для писання
sto (1) – стояти
strenuus, a, um – діяльний
stringo (3) – добувати
structura, ae (f) – будова
studeo (2) – старатися, вчитися
studium, i (n) – наука,
прихильність
suadeo (2) – радити
succurro (3) – допомагати
sub (з Abl) – під
subtraho (3) – виймати
subito – несподівано
subvenio (4) – помагати
succedo (3) – підходити
subruo (3) – підривати
sum, esse – бути
sumo (3) – брати
superbus, a, um – гордий
supero (1) – перемагати, пєреви-
super (з Асс) – над щати
surgo (3) – піднімати
sustineo (2) – підтримувати
suus, а, um – свій

T
tabula, ae (f) – дошка, таблиця
taceo (2) – мовчати
tacite – мовчки
talis, e – такий
tam – так
tamen – однак, проте
tandem – нарешті, вкінці
tango (3) – торкатися
tantum – стільки
tantus, a, um – такий великий
tardus, a, um – повільний
taurus, і (m) – бик, віл
tectum, і (n) – дах, житло
tego (3) – накривати
telum, і (n) – стріла
templum, i (n) – храм, святилище
tempto (1) – пробувати
tempus, oris (n) – час
tendo (3) – натягати
tenebrae, arum (Pl.f) – темнота
teneo (2) – тримати
tenuis, e – тонкий
tener, a, um – ніжний
terra, ae (f) – земля, країна
terreo (2) – лякати
territorium, і (n) – площа, тєриторія
tertius, a, um – третій
testimonium, і (n) – свідчення
testis, is (m) – свідок
theatrum, і (n) – театр
timidus, a, um – боязкий
tolero (1) – зносити, терпіти
tot – стільки
totiens – стільки разів
totus, a, um – цілий, весь
trado (3) – передавати
tragoedia, ae (f) – трагедія
traho (3) – тягнути, нести
tranquillus, a, um – спокійний
tredecim – тринадцять
tres – три
tributum, i (n) – податок, данина
tricesimus, a, um –тридцятий
triquetrus, a, um – трикутний
tristitia, ae (f) – смуток, печаль
triumphus, і (m) – тріумф
triumpho (1) – тріумфувати
Troia, ae (f) – Троя
Troianus, i (m) – Троянець
trucido (1) – убивати
truncus, і (m) – пень
tunc – тоді
tunica, ae (f) – сукня
turba, ae (f) – юрба, безладдя
turbo (1) – чіпати, турбувати
tupbulentus, a, um – бурхливий
tutela, ae (f) – охорона, опіка
turpis, е – ганебний
tutus, a, um – безпечний
tussis, is (f) – кашель
tuus, a, um – твій
tyrannus, і (m) – тиран
U
ubi – де
ubique – усюди, скрізь
ultimus, a, um –найдальший
umbra, ae (f) – тінь
umbrosus, a, um – тінистий
umerus, і (m) – плече
una – разом
unda, ae (f) – хвиля
unde – звідки
undecim – одинадцять
undecimus, a, um – одинадцятий undeviginti –дев’ятнадцять
undіque – скрізь
unicus, a, um – єдиний
unіversus, a, um – загальний
unus, a, um – один
urbanus, a, um – міський
urbs, urbis (f) – місто
urgeo (2) – мучити, гнітити
uro (3) – спалювати
urna, ae (f) – відро, урна
ursa, ae (f) – ведмедиця
ursus, і (m) – ведмідь
uterus, і (m) – черево
ut – як, щоби
uva, ae (f) – ягода виноград

V
vacca, ae (f) – корова
vacuus, a, um – порожній
vado (3) – йти
vae! – горе, лихо!
valde – дуже
valeo (2) – бути здоровим
Vallum, і (n) – вал
vanus, а, um – даремний
varіus, а, um – різний
vasto (1) – спустошувати
vehementer – сильно
vehiculum, і (n) – колісниця, віз
veho (3) – везти
vel – або
vendo (3) – продавати
venenum, і (n) – отрута
venia, ae (f) – ласка, вибачення
venio (4) – приходити
venter, tris (n) – шлунок
ventus, і (m) – вітер
ventosus, а, um – вітряний
ver,veris (n) – весна
verbosus, а, um – багатослівний
verbera (1) – бичувати
verbum, і (n) – слово
vera – справді
verto (3) – обертати
verus, а, um – правдивий
vesperа, ae (f) – вечеря
vester, stra, strum – ваш
vestigium, і (n) – слід
vestimentum, і (n) – одяг
vestio (4) – одягати
veto (3) – забороняти
vexo (3) – турбувати, мучити
via, ae (f) – дорога, вулиця
vicesimus, a, um – двадцятий
victoria, ae, (f) – перемога
vicus, і (m) – село
video (2) – бачити
vigeo (2) – процвітати
vigilla, ae (f) – сторожа, охорона
vigilо (1) – не спати
vigilantia, ae (f) – пильність
viginti – двадцять
villa, ae (f) – будинок, вілла
viola, ae (f) – фіалка
violentia, ae (f) – жорстокість
vindico – помститися
vinco (3) – перемагати
vir, viri (m) – муж, людина
virga, ae (f) – галузка
visito (1) – відвідувати
vitium, і (n) – вада,недолік
vitupero (l) – ганити
vito (1) – уникати
vivo (3) – жити
vivus, a, um – живий
vix – заледве
voco (1) – кликати
volо (1) – летіти
volо, velle – хотіти
vos – ви
votum, і (n) – жертва
vox, vocis (f) – голос
vulnero (1) – ранити

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

§

Практичне заняття №3

Тема: Етапи засвоєння латинського письма слов’янами. Реформаторська діяльність Яна Гуса.

Письмо у слов’ян дохристиянського періоду.

У своєму трактаті «О письменахъ» про право слов’ян на власну літературну мову староболгарський монах Храбр (IX-X ст.) писав, що слов’яни-язичники як письмові знаки спочатку використовували особливі крески й насічки. Пізніше різні дослідники висували припущення: 1) першими письменами слов’ян були подібні до старогерманського рунічного письма слов’янські руни (аналіз елементів незрозумілих орнаментів слов’ян. рукописів); 2) у слов’ян існувала протоглаголиця, яка пізніше була удосконалена Кирилом та Мефодієм (XIX ст. фальсифікували археологічні знахідки — рукописи). На сьогодні немає суттєвих доказів на підтвердження насічок і кресок як системних письмових знаків.

З’язаність письма з конфесійною чи релігійною приналежністю слов’ян.

В тому ж трактаті Храбр зазначає, що після прийняття християнства слов’яни намагалися записувати свою мову непристосованими латинськими і грецькими літерами. Використання того чи іншого типу письма слов’янськими народами зумовлювався не їх свідомим вибором, а конкретною історичною ситуацією. Письмо з’явилося в результаті прийняття християнства для розуміння і поширення релігійних текстів, а тип письма тісно пов’язаний з релігійним обрядом. Відповідно, слов’яни, до яких християнство прийшло від греків, засвоїли грецьке письмо, трансформація якого здобула назву кирилицяі використовується всіма православними слов’янами. Римський церковний обряд використовував латину. Упровадження у IX ст. Кирилом і Мефодієм слов’янської мови як літургічної на території , що були підпорядковані Папі Римському, тісно пов’язане з появою нового, виключно слов’янського письма, так званої глаголиці. Її використовували і у світському житті всюди там, де мав вплив римо-католицький слов’янський обряд. Якщо він заміщувався латинською літургією, то слов’яни приймали латинський алфавіт (у Моравії чи Хорватії). Якщо ж церква була право славна, то слов’яни приймали кирилицю.

У період формування білоруської літературної мови також впроваджувалися два типи письма. Православні білоруси використовували письмо російського типу, католики на початку XX ст. впроваджували латину польського типу. Татари-мусульмани, що оселялися на території між Польщею Білоруссю з XIV ст., після слов’янізації від середини XVI ст. перекладали свої релігійні тексти білоруською і польською мовами, записуючи їх арабським письмом, яке вони використовували і в світському житті.

Засвоєння латинського алфавіту слов’янами.

А) Письмо просте:

Латинська мова має значно менше звуків, ніж слов’янські, тому літер у ньому менше для передачі звуків на письмі. Первинний латинський алфавіт мав таку літери: a, b, c, d, e, f, g, h, i, l, m, n, o, p,q, r, s, t,u, x, а також подвійні знаки ae, oe, що раніше позначали дифтонги, а первинно довгий звук ē. З грецького алфавіту були запозичені літери k, z, y. Крім того, для передачі грецьких придихових звуків у запозичених словах вживалися подвійні ch, ph, th. На відміну від грецького алфавіту не було тут спеціальних літер для позначення довгих і коротких голосних.

Слов’яни, у мові яких було більше і голосних, і приголосних, мали великі труднощі при передачі їх на письмі невеликою кількістю латинських літер. З цим довгі сотні років боролися словенські, хорватські, чеські, польські і лужицькі письменники.

Спочатку застосовувалося у слов’янами так зване просте (нескладне) письмо. Найстарішим слов’янським текстом, написаним латиною, є 3 карти, що містять молитви (Фризійські фрагменти, знайдені в Баварії у монастирі Фризії — Freising). З’явилися вони, за припущеннями вчених, наприкінці VIII ст. у зв’язку з місіонерськими заходами Зальцбурзької єпархії серед слов’янських мешканців Каринтії і Паннонії. Існують інші фрагменти таких «латино-слов’янських” текстів, датованих X ст. На чеському ґрунті вже з XI ст. записувались окремі чеські слова, найчастіше особові назви і топоніми, в документах, написаних латиною. У XIII ст. з’являються зв’язні тексти.

У Польщі таким чином записувались окремі назви з XII ст.: Vsemir (Wszemir), Radeta (Radzięta), Stoygneu (Stoigniew), Balouezici (Białowieżycy), Sirdnici (Żyrdnicy), Quotek (Kwiatek). За такою орфографією у 1270 ст. було записано перше речення польською мовою. Неточність написання до сьогодні дає підстави для різного прочитання цього речення.

Спрощене (нескладне) письмо зустрічається у деяких зв’язних текстах ще в XIV ст. (Kazaniach Świętokrzyskich). Але тут спостерігаються вже нові ознаки письма, що передують пізнішим реформам XV ст., а саме новий знак для старопольського носового голосного. Нагадує він за формою грецьку літеру φ. З часом ця літера перетворилася у так зване рогате o: ø Ø.

Найстаріші лужицькі записи теж свідчать про нескладне латинське письмо.

Слов’янські середньовічні тексти використовують просте письмо найчастіше у вигляді т.з. мінускули каролінської. Цей тип латини поширювався у слов’ян завдяки місіонерській діяльності зальцбурзької єпархії в Каринтії, Паннонії, Моравії з кінця VIIIст. У Чехію і Польщу каролінська мінускула приходить у X ст. Спочатку її використовували для записування латинських текстів, але потім її стали використовувати і автори слов’янських текстів.

Б) Складне (складене) латинське письмо:

Через те, що спрощене латинське письмо не передавало багатьох слов’янських звуків, один графічний знак (графема) міг виконувати кілька функцій. Це було дуже незручно і доволі рано (на чеському ґрунті з кінця XIII ст., у Польщі – з середини XIV ст.), можливо під впливом латинських подвоєнь ch, th, ph, ae, oe, з’явилася нова система латинського алфавіту, яка названа складною. Вона полягає у впровадженні поєднань дво- і трилітерних знаків для позначення звуків, невластивих для латинської мови. Отже, звук š записувався як sz, ss, sch, ś – sz, ssy, sch, ž – z, sz, s, č – cz тощо. Але не було одного усталеного правила написання. Відмінності зустрічалися не лише у різних рукописах, але й у межах одного тексту. Не існувало істотних відмінностей між орфографією чеської, польської, лужицької мов, хоча можна помітити певні локальні традиції. Наприклад поляки частіше, ніж чехи для звука š використовували поєднання sz. Чехи більш охоче писали цей звук через подвійний ss або ʃs. Лужичани, натомість, частіше вживали німецькі поєднання š — ʃsh, c – tz, ć — czʃ, ch.

Складене письмо дійшло й до південних слов’ян. Його можна зустріти в текстах старословенських та старохорватських.

Словенська літературна мова, що з’являється у XVI ст., використовувала складне письмо, яке певним чином було унормоване Адамом Богорічем (1520-1598), автором першої словенської граматики у 1584 р. Це письмо називають богорічицею, і використовувалося воно до середини XIX ст., до витіснення новою гаїцею, взятою у хорватів.

Старохорватське письмо відбите у фрагменті поеми Марка Маруліча «Юдіта», надрукованої у Венеції (1521р.). М.Маруліч був першим хорватським поетом, що писав чакавським діалектом і походив зі Спліту.

Разом з розквітом складного письма змінюється й його суто графічна форма. На зміну мінускулі приходить готичне письмо.

§

Відомий чеський просвітитель та релігійний діяч Ян Гус (1369-1415) також займався впорядкуванням незручного та непослідовного складеного латинського письма. Приблизно 1411-1412 рр. він написав роботу, присвячену чеській орфографії «Orthographika Bohemika», в якій було запропоновано реформу, яку можна назвати революційною для графічної системи латини. Замість складеного запроваджувалося діакритичне письмо. Замість комбінації кількох літер вводились окремі літери з діакритичними знаками (гр. diakritikos – «той, що розрізняє»). Для двох споріднених приголосних, наприклад Z і Ž, N і Ń, L і Ł, Гус пропонує крапку над літерою, що позначає звук, який відрізняється за звучанням від латини. Для розрізнення двох споріднених голосних: довгого і короткого – скісна риска. Така риска позначала довгий голосний, наприклад: á – довгий, а – короткий. Орфографічна система Я.Гуса близько ста років співіснувала із складеним письмом та нарешті цілковито перемогла. З часом, зокрема у перших друках, маловиразні крапки було замінено на гачками.

Вчені робили спроби дізнатися, що надихнуло Я.Гуса запровадити правило: одна літера – один звук і один звук – одна літера. Найбільш слушною вважається думка Франтішека Вацлава Мареша. Він зауважує, що Я.Гус зустрівся з таким письмом у Празі, у монастирі братів-бенедиктинців, що діяв з 1347 р. і впроваджував римо-католицьку слов’янську літургію, що використовувала глаголицю. На початку XVcт. Так звана хорватська глаголиця стала у цих колах не лише літургічним письмом. Разом із церковними текстами хорватської редакції з’являються також чеські тексти, написані глаголицею. Я.Гус познайомився з глаголицею (про це безпосередньо відомо з його трактату), а разом з нею опанував засади фонематичного письма. Ці принципи він вирішив реалізувати у загально чеських масштабах, а зважаючи на те, що тодішні чехи майже всі користувалися латиницею, вирішив реформувати саме латинський алфавіт. Зберігши основні графічні позначення літер, Я.Гус зберіг і ментальні, і культурні зв’язки із Західною Європою. Увів діакритичні знаки, завдяки чому реалізував засади фонематичного письма.

Виникає питання, чи сам придумав учений-реформатор діакритичні знаки, чи побачив їх в інших мовах. Діакритичні знаки зустрічаються в глаголиці, івриті, староірландському письмі, але ніде вони не виконували звукорозрізнювальної функції, як у реформі латини Я.Гуса. Реформа Я.Гуса. за словами Ф.-В.Мареша, була результатом творчого контакту двох графічних культур: західноєвропейської, що спирається на латину, та слов’янської, що базується на глаголиці.

Через 30 років після трактату Я.Гуса спроби орфографічної реформи зробили поляки. Її автором був філолог і ректор Краківської Академії, професор Якуб з Журавиці, якого називають Якубом Паркошовіцем (? — 1455). У написаному близько 1440 р. трактаті він виклав свої погляди, а долучене до трактату Аbicadło віршоване мало бути практичним прикладом їх реалізації. Учений виявив досконалі знання фонологічної системи польської мови, а його пропозиції мін можна викласти двома тезами:

1) там, де фонологічна система польської мови дозволяє зберегти давні графічні традиції, їх слід зберігати, але ця система має бути однозначною і послідовною. Тому пропонував звук [c] передавати як ss, [ш’] — як ssz, а [ш] – як sch;

2) там, де складена графічна система не відповідала фонологічній, слід ввести нові знаки через модифікацію старих.

Напевно, Я.Паркошовіц був знайомий з трактатом Я.Гуса, можливо знав він і глаголицю, яка зберігалася краківськими бенедиктинцями у костелі Св. Хреста на Клепажі. Є припущення, що зразком для нього став відомий тоді у Кракові пристосований до потреб слов’янських мов грецький алфавіт, тобто кирилиця. Наприклад, у слов’янських мовах є два губних приголосні [б], [в], у грецькі мові – тільки один, що позначався β. У старогрецькій мові «бета» позначали звук [б], у середньовічній грецькій [в]. Слов’янам не вистачало однієї літери, тому доробили до [б] новий знак, удосконаливши старий: β переробили на Б. Так само Я.Паркошовіц пропонував змінювати форми латинських літер до потреб звукової системи польської мови, взявши зразок з музики XIII ст., де використовувався B-molle (B круглий) і B-durum (В квадратний). Для палатальних (м’яких) звуків він пропонує залишити круглі форми, для твердих звуків вводив нові форми, більш квадратні. Це було непрактично, тому не прижилося.

Практичні пропозиції Я.Гуса дали початок новій чеські орфографії, а ідеї Я.Паркошовіца так і залишилися ідеями.

Реформа Я.Гуса мала, натомість, успіх. За неповні сто років вона витіснила попереднє складне письмо. Певною мірою воно проникло у XVI cт у польські друки (ż, cż, ś, á, ć, ó).

У другій половині XVII ст. сліди орфографічної реформи зустрічаємо у текстах лужицької мови. Проте ані польська, ані обидві лужицькі орфографії не засвоїли вповні діакритичного письма. У лужичів воно закріпилося краще, ніж у поляків, тому що лужичі мають літери č, š, ž, ř.

Нові літературні мови словаків, хорватів, cловенців, що сформувалися у XIX ст., спирають свої графічні системи на чеських зразках. Діакритичні знаки у словацькій літературній мові зустрічаються ще у 1578 р. у Словацькому історичному словнику.

Нова діакритична графічна система опрацьована для хорватської мови у 1830р. Людвігом Гаєм (1809-1872). Її називають гаїцею, і вона стала у 50-ті роки XIX ст. основою для нової словенської орфографічної системи, хоча перша словенська книга, надрукована гаїцею, вийшла у 1838 р.

Білоруси, що використовували латиницю, застосовували письмо польського типу, замінюючи польські cz, ż, sz відповідно на чеські č, ž, š. Це можна помітити у творчості поета та творця білоруської літературної мови Янкі Купали (Івана Домініковіча Луцевіча), який жив 1886-1942 рр.

Чеські діакритичні знаки були прийняті також графічними системами балтійських мов: литовської, латиської, а також увійшли до наукової системи фонетичної транскрипції.

Оцените статью
Добавить комментарий